Ezra 4
1 Vangsawn ca rhoek loh Israel Pathen BOEIPA ham bawkim a sak te Judah neh Benjamin kah rhal rhoek loh a yaak uh.
І почули Юдині та Веніяминові вороги́, що вигна́нці будують храма Господе́ві, Богові Ізраїля.
2 Te phoeiah Zerubbabel taeng neh a napa boeilu rhoek taengla mop uh tih a taengah, “Nangmih neh ka sa uh mai eh. Nangmih bangla nangmih kah Pathen te ka toem uh. Te pawt akhaw kaimih loh anih taengah te hela kaimih aka khuen Assyria manghai Esarhaddon tue lamlong ni ka nawn uh coeng.
І прийшли вони до Зорова́веля та до голів ба́тьківських родів, та й сказали їм: І ми бу́демо будува́ти з вами, бо ми зверта́ємось, як ви, до вашого Бога, і ми прино́симо Йому жертви від днів Есар-Хаддона, царя асирійського, що привів нас сюди“.
3 Tedae amih te Zerubbabel neh Jeshua long khaw, Israel kah a napa boeilu a coih rhoek long khaw, “Kaimih kah Pathen im sak ham he nangmih hut moenih kaimih hut ni. Tedae Persia manghai, manghai Cyrus loh kaimih n'uen bangla Israel Pathen BOEIPA ham te kamamih bueng loh ka sa uh eh,” a ti nah.
І сказав їм Зоровавель і Ісус, та решта голів батьківських родів Ізраїлевих: „Не вам і нам разом будувати храм для Бога! Самі бо ми бу́демо будувати для Господа, Бога Ізраїлевого, як наказа́в нам цар Кір, цар перський“.
4 Te vaengah khohmuen pilnam aka om loh Judah pilnam kut te a kha sak tih a sak ham vaengah amih te a hih khaw a hih uh.
І став народ тієї землі осла́блювати руки Юдиного наро́ду та страха́ти їх при будува́нні.
5 Persia manghai Cyrus tue khui neh Persia manghai Darius kah ram duela Judah kah cilsuep te phae pah ham amih te olrhoep a paang thiluh.
І підку́плювали вони проти них дора́дників царськи́х, щоб залама́ти їхній за́дум, по всі дні Кіра, царя перського, й аж до царюва́ння Да́рія, царя перського.
6 Ahasuerus ram ah khaw a ram a moecuek vaengah Judah neh Jerusalem khosa taengah toenah ca a daek uh.
А за царя Ахашвероша, на поча́тку його царюва́ння, написали вони оска́рження на ме́шканців Юдеї та Єрусалиму.
7 Artaxerxes tue vaengah khaw Bishlam, Mithredath, Tabeel neh a pueipo a coih loh a daek bal. Anih kah a pueipo loh Persia manghai Artaxerxes taengla capat te Aramaih ca la a daek dongah Aramaih te koep a kong pah.
А за днів Артаксеркса написав Бішлам, Мітредат, Товеїл та решта товаришів його до Артаксеркса, царя перського. А лист був написаний по-араме́йськи, а перекладений по-перськи.
8 Hlangcal boei Rehum neh cadaek Shimshai loh Jerusalem kawng te manghai Artaxerxes taengah ca a daek pah bal.
Начальник Рехум та писар Шімай написали одно́го листа проти Єрусалиму до царя Артаксеркса отак.
9 Hlangcal boei Rehum, cadaek Shimshai neh Dinay hui a ngen rhoek, Tarplay boei rhoek, Persia rhoek, Babylon Erek, amih Almiy Susa,
Тоді начальник Рехум та писар Шімшай та решта товариші́в його, судді й урядники, писарчуки, писарі, аркев'я́ни, вавило́няни, шушаня́ни, цебто еламі́ти,
10 a tloe namtu te khaw boeilen tongmang Osnapper loh a khuen coeng. Amih te Samaria khopuei neh sok paem ah a khueh coeng.
та решта наро́дів, яких повиганяв Аснаппар, великий та славний, й осадив їх у місті Самарії та в решті Заріччя.
11 Manghai Artaxerxes amah taengla a pat ca kah a toeng he na tueihyoeih sok paem kah hlang taengla ha pawk coeng.
Оце ві́дпис листа, що послали до нього: „До царя Артаксеркса твої раби, люди Зарі́ччя. І ось
12 Nang taeng lamloh kaimih taengla aka luei Yahudi rhoek te manghai taengah khaw mingpha la om saeh. Jerusalem khopuei la boekoek neh halang ni a khuen uh. Vongtung aka thung long khaw vongtung te a coeng, a coeng uh vaengah khoengim te a tlaeng uh.
щоб було відо́ме цареві, що Юдеї, які вийшли від тебе до нас, прибули́ до Єрусалиму. Вони будують місто бунтівни́че та шкідли́ве, і вдоскона́люють мури, а підва́лини поліпши́ли.
13 Khopuei he a thung tih vongtung a coeng atah mangmu khaw, hlang mangmu khaw, cawn khaw thoo uh mahpawh. Manghai kah mangmu khaw a vaitah ni tila manghai taengah mingpha la om pawn saeh.
А тепер щоб було відо́ме цареві, що коли тільки це місто буде збудо́ване, а мури закі́нчаться, вони не будуть давати ані дани́ни, ані пода́тку, ані мита, а це буде шкодити царсько́му прибу́ткові.
14 Manghai im kah lungkaehtael te ka laeh uh van lamlong tah kaimih kongah manghai kah mingthae a hmuh ham khaw rhoeprhui moenih. Te dongah ni kam pat uh tih manghai taengah kam mingpha sakuh.
І ото, беручи́ на увагу, що сіль царського пала́цу — сіль наша, а царськи́й сором не випадає нам бачити, тому ми посилаємо й завідомля́ємо царя,
15 Na pa rhoek kah cathut cabu nen khaw thoelh saeh lamtah cathut cabu khuiah na hmuh bitni. Khopuei he khaw boekoek khopuei, manghai neh paeng aka vaitah sak, khosuen khohnin lamloh a khui ah caemrhal aka saii, te dongah ni khopuei he a phae tila na mingpha bitni.
щоб пошукали в книзі споминів батьків твоїх, і ти зна́йдеш у книзі споминів, і знатимеш, що місто це — місто бунтівни́че та шкідли́ве царям та окру́гам, і що в ньому підійма́ли бунт від праві́ку, чому́ місто це було зруйно́ване.
16 Khopuei he tung tih vongtung he coeng koinih sok paem kah khoyo hmatoeng he nang hamla om pawh tila kaimih loh manghai taengah kam ming sak.
Ми сповіщаємо царя, що коли тільки місто це буде добудо́ване, а мури закі́нчаться, то через те не бу́де тобі частки в Зарі́ччі“.
17 Manghai loh hlangcal boei Rehum, cadaek Shimshai neh Samaria kah aka om a hui a ngen taengah ol a mael tih, “Sok paem boeih te ngaimongnah om pawn saeh.
Цар послав відповідь: „Начальникові Рехумові, і писареві Шімшаєві, та решті їхніх товаришів, що сидять у Самарії, і решта Заріччя: Мир вам! А тепер, —
18 Kaimih taengla ca nan pat uh te kai taengah a tae tih a kong.
лист, якого ви послали до нас, вира́зно прочи́таний передо мною.
19 Kai lamloh hlangcal ka khueh tih a thoelh uh vaengah khopuei he khosuen khohnin lamloh manghai taengah lai a loh uh. A khuiah tloelhnah neh caemrhal a puek te a hmuh uh.
І був ви́даний від мене нака́з, і шукали та й знайшли, що місто це з да́вніх-даве́н підійма́лося на царів, і повста́ння та бунт робилися в ньо́му.
20 Manghai tlungluen rhoek khaw Jerusalem ah om uh tih sok paem boeih te a hung uh. Mangmu, hlang mangmu neh cawn khaw amih taengah ana paek uh coeng.
І могу́тні царі були́ над Єрусалимом, і панували в усьо́му Зарі́ччі, а дани́на, пода́ток та мито давалися їм.
21 Hlang rhoek he paa sak ham hlangcal ka khueh coeng. Kai lamloh hlangcal a om hlan ah khopuei te thung uh boel saeh.
А тепер видайте нака́за, щоб спини́лися ці люди, а місто це не будува́лося, поки від мене не буде ви́даний новий нака́з.
22 He dongah a saii ham te dalrhanah a om khaw ngaithuen uh. Balae tih manghai vaitah sak ham pocinah a pungtai mai eh.
І будьте бе́режні, щоб через це не зробити по́милки. На́що рости́ме зло на шкоду царям?“
23 Manghai Artaxerxes kah ca a toeng te Rehum, cadaek Shimshai neh a hui rhoek taengah a tae van neh tokrhat la Jerusalem kah Yahudi taengla cet uh tih amih te thadueng neh kutrham neh a paa sakuh.
Тоді, як тільки був прочи́таний ві́дпис листа царя Артаксеркса перед Рехумом і писарем Шімшаєм та їхніми товариша́ми, пішли вони поспішно до Єрусалиму, і спини́ли роботу їх зброєю та насиллям!
24 Jerusalem Pathen im kah imsak te paa tangloeng tih Persia manghai Dairus ram kah kum bae hil paa van.
Тим спинилася робота Божого дому, що в Єрусалимі, і спини́лася вона аж до другого року царюва́ння Дарія, царя перського...
