2 Kawrin 10
1 Kai Paul kamah loh Khrih kah muelhtuetnah neh kodonah dongah nangmih kan hloep coeng. Amah nangmih taengah maelhmai aka tlayae loh mikvoelh ah khaw nangmih taengla ka sayalh coeng.
А я сам, Павло, благаю вас ла́гідністю й ласка́вістю Христовою; я, коли присутній — слухня́ний між вами, а не бувши між вами — сміли́вий я супроти вас.
2 Pangtungnah neh sayalh om pawt ham kan hloep. Pumsa saloel ah aka pongpa bangla mamih aka poek te ni hlangvang taengah khaw ngaingaih puei ham ka poek.
І благаю, щоб я, прибувши, не осмі́лився надією, що нею я ду́маю сміли́вим бути проти деяких, що про нас вони гада́ють, ніби ми поступаємось за тілом.
3 Pumsa neh m'pongpa uh dae pumsa bangla m'vathoh uh moenih.
Бо хо́дячи в тілі, не за тілом воюємо ми, —
4 Te dongah mamih caemrhal kah pumcumnah tah pumsa moenih. Tedae Pathen taengah tah poeknah hmuencak te koengloengnah dongla a hlak khaw yoeikoek mai.
зброя бо нашого воюва́ння не тілесна, але міцна́ Богом на зруйнува́ння тверди́нь, — ми руйнуємо за́думи,
5 Pathen kah mingnah aka tlai thil hmuen sang boeih, poeknah cungkuem khaw Khrih kah olngainah khuila a sol coeng.
і всяке ви́несення, що підіймається проти пізна́ння Бога, і поло́нимо всяке знання́ на по́слух Христові,
6 Nangmih kah olngainah loh a soep vaengah althanah boeih te thuung ham sikim la om coeng.
і покарати ми готові всякий непо́слух, коли зді́йсниться послух ваш.
7 A maelhmai te na hmuh uh vanbangla, Khat khat loh amah te Khrih kah hlang la om hama ngaitang atah amah te koep nawt uh saeh. Anih bangla mamih khaw Khrih kah la n'om uh van.
Чи на обличчя ви дивитеся? Як хто певний про себе, що Христовий він, нехай ду́має знов по собі, що як сам він Христовий, так само Христові й ми.
8 Mamih kah saithainah te pakhat khaw vel ka pomsang atah nangmih kah hlinsainah ham ni Boeipa loh m'paek, koengloengnah ham moenih. Te nen te yah ka pok mahpawh.
Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою вла́дою, яку дав нам Господь на збудува́ння, а не на зруйнува́ння ваше, то не осоро́млюсь.
9 Te dongah capat neh nangmih aka hihham bangla ka poek boel eh.
Та щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами.
10 Capat long tah a rhih kahlak la rhaprhap a thui. Tedae pumsa kah a lonah tah tattloel la om tih a olka tah a hnaelcoe pah.
„Бо листи його — кажуть — важкі́ та міцні́, але особисто присутній — слабий, а мова його незначна́“,
11 He he amah loh poek saeh. Lakhla vaengah capat dongkah olka neh ng'om uh vanbangla a om uh vaengkah khoboe te khaw.
такий нехай знає оце, що які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ді́лі, присутніми бувши.
12 Amah aka oep uh rhoek te hlangvang khaw mamih taengah nuen sak ham neh thuidoek ham ka ngaingaih uh pawh. Tedae amih loh amah neh amah te noek uh thae tih amah neh amah tea thuidoek uh thae te hmuhming uh pawh.
Бо не сміємо вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять, — вони нерозумно самі себе міряють собою, і рівняють з собою себе.
13 Mamih tah voei m'pomsang uh ham moenih. Tedae hmakhuen kah a tarhing te Pathen loh a cungnueh neh kaimih taengaha tael vanbangla nangmih taengla n'laikai coeng.
Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру міри́ла, що його Бог призна́чив на міру для нас, щоб і до нас досягти́.
14 Nangmih taengah ka laikai uh pawt vanbangla kamamih ka hnawn uh thae moenih. Nangmih taeng duela Khrih kah olthangthen nen ni ka pai uh.
Бо ми не розтягуємося над міру, ніби не досягли́ ми до вас, бо ми досягли́ аж до вас із Єва́нгелією Христовою.
15 Hlanglang rhoek kah thakthaenah dongah voei pomsang uh boeh. Tedae ngaiuepnah khueh uh, nangmih kah tangnah te rhoeng coeng. Baecoihnah dongkah ka hmakhuen bangla nangmih taengla hang aeh coeng.
Ми не хвалимось над міру у чужих працях, але маємо надію, що як буде рости ваша віра, то за нашим міри́лом сильно звели́чимося ми між вами,
16 Nangmih kaha voel la olthangthen phong ham khaw hlanglang kah hmakhuen dongah a sikim la pomsang ham om pawh.
щоб і в дальших за вами країнах звіщати Єва́нгелію, а не хвалитись готовим, як це чужі тве́рдять.
17 Te dongah aka pomsang long tah Boeipa dongah pomsang saeh.
А „хто хва́литься, нехай хва́литься в Господі!“
18 Amah aka oep uh pawt ni ueppang laa om. Tedae anih te Boeipa loh a oep.
Бо достойний не той, хто сам себе хва́лить, але кого хвалить Госпо́дь!
