Olphong 12
1 Te phoeiah miknoeka len vaan ah tueng. Huta loh khomik tea bai tih a kho te hla a tloeng thil. A lu ah aisi hlainit aka om rhuisam te a khuem.
І з'явилась на небі велика ознака: Жі́нка, зодя́гнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти́ зір.
2 Bungvawn la om tih cacun bungtloh neh aka tlo bangla pang.
І вона мала в утробі, і кричала від болю, та му́ки терпіла від по́роду.
3 Vaan ah miknoeka tloe tueng coeng. Tuihnama lena ling la ke. A lu parhih, ki parha neh a lu ah lukhuem parhiha khueh.
І з'явилася інша ознака на небі, — ось змій червоноогняни́й, великий, що мав сім голів та десять ро́гів, а на його го́ловах сім вінці́в.
4 A mai loh vaan kah aisi hlop thum tea hlan tih lai laa hlak. Te vaengah tuihnam tah thang tom nu hmaiah pai. A thang vaengah a ca dolh pah ham te.
Його хвіст змів третину зір із неба та й кинув додолу. І змій стояв перед жінкою, що мала вродити, щоб з'їсти дитину її, коли вро́дить.
5 Te vaengah ca tongpaa cun. Anih tah thi conghol neh namtom boeih dawndah ham cai coeng. A ca te Pathen taeng neh a ngolkhoel taenglaa poelyoe.
І дитину вроди́ла вона чоловічої ста́ті, що всі наро́ди має па́сти залі́зним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.
6 Te dongah huta tah khosoek la rhaelrham. Teah te Pathen lamloha rhoekbah pah hmuena khueh. Te ah ni anihte khohnin thawngkhat yahnih sawmrhuka khut eh.
А жінка втекла́ на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вгото́ване, щоб там годува́ли її тисячу двісті шістдеся́т день.
7 Te vaengah vaan ah caem thootih Maikhael neh a puencawnrhoek loh tuihnam tea tloek. Tuihnam neh a puencawnrhoek long khawa tloek uh van dae noeng uh pawh.
І сталась на небі війна: Михаїл та його анголи́ вчинили зо змієм війну́. І змій воював та його анголи,
8 Vaan ah a hmuen hmu voel pawh.
та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі.
9 Te dongah tuihnam puei, khosuen kah rhul taha voeih coeng. Te tah rhaithae neh Satan laa khue. Te long te lunglai boeiha rhaithi dongah diklai laa voeih. Te vaengah a puencawnrhoek tah amah neha voeih.
І ски́нений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана́, що зво́дить світ, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи́ були скинені.
10 Te vaengah vaan ah ol ue ka yaak tih, “Khangnah, thaomnah, mamih kah Pathen ram neh Khrih kah saithainah tah ha pai coeng. Mamih manucarhoek kah paelnaehkung taha voeih coeng. Anih loh amihte mamih kah Pathen hmaiah khoyin khothaiha paelnaeh.
І я почув гучний голос на небі, який говорив: „Тепер настало спасі́ння, і сила, і царство нашого Бога, і вла́да Христа Його, бо скинений той, хто братів наших ска́ржив, хто перед нашим Богом оска́ржував їх день і ніч!
11 Tedae amih manuca rhoek tah tuca thii, amamih kah laipainah olka, rhangneh Satan te a noeng uh. Te dongah a duek duela hinglu te lungnah pawh.
І вони його перемогли кров'ю Агнця та словом свого засві́дчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти!
12 Te dongah vaan neh a khuiah aka rhaehrhoek loh uum tangloeng saeh. Anunae diklai neh tuitunli aih te. A thae loha tuea yoola khueh tea ming dongah nangmih taengla thinsanah muep han khuen tih ha suntla coeng,” a ti.
Через це звесели́ся ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!“
13 Tuihnam loh diklai laa tlak tea ming vaengah tongpa aka cun huta tea hnaemtaek.
А коли змій побачив, що додолу він ски́нений, то став переслі́дувати жінку, що вродила хлоп'я́.
14 Tedae khosoek kah amah hmuen la ding sak ham huta te atha phaea len panita paek coeng. Rhul hmai lamloh a nong phoeiah teah tea kum bal kum bal kum langboeng khaw a khut.
І жінці да́ні були два крила великого орла, щоб від змі́я летіла в пустиню до місця свого, де будуть її годувати час, і часи́, і півча́су.
15 Te vaengah rhul loh a ka lamkah tuite huta hnukah tuiva banglaa phuh tih, anihte yo sak hama saii.
I пустив змій за жінкою з уст своїх во́ду, як рі́чку, щоб річка схопи́ла її.
16 Tedae diklai loh huta tea bom. Te dongah diklai loh a kaa ang tih tuihnam loh a ka lamkaha phuh tuiva tea dolh pah.
Та жінці земля помогла, — і розкрила земля свої у́ста, та й випила річку, яку змій пустив із своїх уст.
17 Tuihnam te khaw huta soah kosi a hong tih a tiingana hoei rhoek, Pathen kah olpaek aka khoem tih Jesuh kah olphong aka khuehrhoek te caem la saii ham cet.
І змій розлютува́вся на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідо́цтво Ісусове.
