Tingtoeng 78
1 Asaph kah Hlohlai Ka pilnam aw ka olkhueng he hnatun uh lah. Ka ka lamkah olthui dongah na hna hooi uh lah.
Пісня навча́льна Асафова.
2 Hlamat lamkah olkael te ka ka dongkah neh ka ong vetih ka thaa dae ni.
нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!
3 Tekah te n'yaak uh tih m'ming uh vanbangl a a pa rhoek loh mamih taengah han thui uh.
Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —
4 BOEIPA koehnah, a tlungalnah neh khobaerhambae a saii te, aka thui rhoek loh a ca rhoek lamkah hmailong cadilcahma taengah khaw phah uh boel sih.
того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!
5 Jakob ham laipainah a khueng tih Israel dongah olkhueng la a ling te ni a ca rhoek taengah patoeng ming sak ham a pa rhoek a uen.
Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,
6 Te daengah ni caldilcahma loh a ming uh eh. Hmailong ah a cun camoe rhoek long khaw a thoh uh puei vetih a ca rhoek taengah a tae pa eh.
щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям.
7 Te vaengah a uepnah khaw Pathen pum ah a khueh uh vetih Pathen kah khoboe te hnilh uh mah pawh. A olpaek khaw a kueinah uh.
І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.
8 A napa rhoek bangla thinthah neh hlang koek cadil, a lungbuei aka cikngae pawt tih a mueihla loh Pathen aka tangnah mueh cadil la om uh pawt sue.
І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.
9 Liv a aka muk tih aka kaap Ephraim ca rhoek khaw caemrhal tue vaengah a hnuk la bung uh.
Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю:
10 Pathen kah paipi te ngaithuen uh pawt tih a olkhueng neh pongpa ham khaw a aal uh.
вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
11 Te dongah amah kah bibi neh khobaerhambae amih a tueng te a hnilh uh.
і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
12 Egypt kho Zoan hmuen kah a napa rhoek mikhmuh ah khobaerhambae a saii pah.
Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
13 Tuitunli te a phih pah tih amih a kat puei vaengah tui khaw som bangla pai.
Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
14 Te phoeiah amih te khothaih ah cingmai neh khoyin puet te hmai vang neh a mawt.
і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
15 Khosoek ah lungpang rhoek te a hep pah tih tuidung bangla muep a tul.
на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
16 Thaelpang khuikah tuicip a thoeng sak tih tuiva tui bangla a hlawn.
Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
17 Tedae rhamrhae ah Khohni te a koek uh tih a taengah tholh ham koep a koei uh.
Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
18 Amih kah hinglu dongah caak a hoe uh te khaw a thinko neh Pathen ni a noemcai uh.
і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
19 Pathen taengah khaw, “Khosoek khuiah caboei phaih ham Pathen te coeng thai aya?
І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
20 Lungpang a boh tih tui a phuet vaengah soklong la long coeng ke. A pilnam ham buh khaw a paek thai vetih maeh a tael pah venim?,” a ti uh tih a thui uh.
Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
21 BOEIPA loh a yaak vaengah a paan tih Jakob te hmai neh a kolh. Israel taengah khaw thintoek a khuen bal.
Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
22 Pathen te tangnah uh pawt tih Boeipa kah khangnah dongah a pangtung uh pawt dongah ni.
бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
23 Tedae a sokah khomong te a uen tih vaan thohkhaih rhoi te a ong.
А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
24 Te dongah amih kah a cak ham manna a tlan sak tih amih te vaan cangpai a paek.
і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
25 Hlang loh rhaelnu buh a caak tih lampu khaw amih ham kodam la a thak pah.
Хліб а́нгольський їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
26 Vaan lamkah kanghawn a hlah tih a sarhi neh tuithim yilh khaw a thawn.
Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
27 Te dongah maeh loh laipi bangla, vaa mul long khaw tuitunli kah laivin bangla amih soah tlan tih,
і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
28 a dap kaepvai kah a lambong lakli ah a hlak pah.
і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
29 Te dongah a caak uh tih muep cung uh. Amih kah ngaihlihnah vanbangla amih te a paek.
І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
30 A ka dongah caak a paem uh pueng akhaw amamih kah hoehhamnah te kholong uh tak pawh.
Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
31 Te dongah Pathen thintoek amih taengla pai. Te vaengah amih khuikah thaomthathueng rhoek te a ngawn tih Israel cadongcaloe rhoek te a tulh.
а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
32 Te boeih khui lamkah tholh uh bal pueng tih Boeipa kah khobaerhambae te tangnah uh pawh.
Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
33 Te dongah amih kah khohnin loh a honghi la, a kum khaw lungmitnah neh thok.
— і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
34 Amih te a ngawn van daengah ni Boeipa te a tlap uh. Mael uh tih Pathen a toem uh.
Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,
35 Te daengah amih kah lungpang Pathen neh amih aka tlan Khohni Pathen te a ngaidam uh.
і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.
36 Tedae amah te a ka neh a hloih uh tih a lai neh a taengah laithae uh.
І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,
37 Amih kah lungbuei te khaw Boeipa taengah hong pawt tih a paipi te tangnah uh pawh.
бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.
38 A thinphoei lothaesainah khaw a dawth tih amih te phae pawh. Te dongah a thintoek khaw puet a hnop tih a kosi khaw boeih sah pawh.
Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,
39 Amih te pumsa lah om tih yilh loh a khum phoeiah ha mael pawt te khaw a poek.
і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!
40 Khosoek ah Boeipa mat a koek uh vanbangla khopong ah Boeipa te a noih uh.
Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!
41 Te dongah Pathen te koekthoek a noemcai uh tih Israel kah hlang Cim te a phen uh.
І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —
42 Rhal khui lamkah Boeipa kut loh amih a lat khohnin te poek uh pawh.
вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,
43 Amah kah miknoek te Egypt ah, kopoekrhai hno khaw Zoan hmuen ah a tueng sak.
як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,
44 A sokko khaw thii la a poeh sak tih tuicip kangna khaw o uh thai pawh.
і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.
45 Amih aka yok ham pil neh amih aka phae ham bukak khaw a hlah pah.
Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.
46 A cangthaih te phol taengla, a thaphu khaw kaisih taengla a paek pah.
А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.
47 Amih kah misur te rhael neh, a thaihae khaw tlansing neh a ngawn pah.
Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.
48 A rhamsa te rhael taengla, a boiva khaw rhaekhmai taengla a uup pah.
І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.
49 A thintoek thinsa kah a thinpom khaw, yoethae puencawn rhoi at kah kosi neh citcai te khaw amih taengah a sah.
Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.
50 A thintoek ham a hawn a saelh coeng. Amih kah hinglu te dueknah lamkah khaw hnaih pawh. Te dongah a hingnah te duektahaw taengla a paek pah.
Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.
51 Egypt kah caming boeih neh Ham dap kah thahuem tanglue te a ngawn pah.
І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.
52 Tedae a pilnam te boiva bangla a khuen tih khosoek khuiah tuping bangla a hmaithawn.
І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.
53 Amih te ngaikhuek la a mawt tih rhih uh pawt dae a thunkha rhoek te tuitunli loh a khuk.
І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.
54 Te dongah amah kah bantang kut neh a men tlang cim khorhi la amih te a khuen.
І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.
55 Namtom rhoek te amih hmai lamkah a haek pah tih rho la rhilong te a suem pah. Te dongah Israel koca loh amih kah dap ah kho a sakuh.
І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.
56 Tedae Khohni Pathen te a noemcai uh tih a koek uh, a olphong khaw khoem uh pawh.
Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,
57 A napa rhoek bangla balkhong uh tih hnukpoh uh. Lii a pawl la poeh uh.
і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.
58 A hmuensang neh Boeipa a veet uh tih a mueidaep neh a thatlai sakuh.
І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.
59 Pathen loh a yaak vaengah lungoe tih Israel te rhep a hnawt.
Бог почув усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,
60 Te dongah Shiloh pohmuen neh hlang lakli kah a khueh dap te a phap sut.
і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
61 A sarhi te tamna la, a thangpomnah khaw rhal kut khuila a paek pah.
і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.
62 A pilnam te cunghang taengla a tloeng tih a rho taengah khaw lungoe.
І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:
63 Tongpang rhoek te hmai loh a hlawp dongah oila rhoek thangthen uh pawh.
його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,
64 A khosoih rhoek te cunghang dongah cungku uh tih a nuhmai rhoek khaw rhap uh pawh.
його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.
65 Te vaengah Boeipa loh aka ip muelh bangla, misurtui neh aka tamhoe hlangrhalh bangla haenghang.
Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,
66 A rhal rhoek te tloep a tloek tih amih te kumhal kokhahnah la a khueh.
і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!
67 Joseph kah dap khaw a hnawt tih Ephraim kah mancai te a tuek tloe moenih.
Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,
68 Tedae a lungnah Zion tlang kah Judah mancai te a tuek.
а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!
69 Te dongah a rhokso te a sang la a sak tih kumhal due diklai bangla a suen.
І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.
70 A sal David te a tuek dongah boiva vongup lamkah a loh.
І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,
71 A pilnam Jakob neh a rho Israel te luem puei ham ni anih te cacun hnuk lamkah a khuen.
від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —
72 Te dongah a thinko neh amih te a luem puei tih, a kut kah a lungcuei neh a mawt.
і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!
