Tingtoeng 105
1 BOEIPA te uem uh lah. A ming te khue uh lah. A khoboe te pilnam rhoek taengah tukkil uh lah.
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Amah te hlai uh lah. Amah te tingtoeng uh lamtah amah kah khobaerhambae boeih te lolmang taeng uh lah.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 A ming cim neh thangthen uh lamtah, BOEIPA aka tlap rhoek kah a lungbuei tah a kohoe saeh.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 BOEIPA neh amah kah a sarhi te tlap lah. A maelhmai khaw tlap taitu lah.
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 A kopoekrhainah a saii neh a ka dongkah laitloeknah bangla anih khobaerhambae khaw,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 A sal Abraham tiingan neh a coelh Jakob koca rhoek loh thoelh uh lah.
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 BOEIPA amah ni mamih kah Pathen coeng. A laitloeknah khaw diklai pum ah om.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 A paipi tekumhal duela a thoelh dongah cadilcahma thawngkhat ham olka a uen.
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 Abraham neh Isaak taengah a saii a olhlo te,
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 Jakob taengah oltlueh la, Israel taengah kumhal paipi la a sut pah.
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 Te dongah, “Kanaan kho rhi te na rho la nang taengah kam paek ni,” na ti nah.
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 A hlang kah hlangmi te a sii la om pueng tih, a khuiah bakuep uh.
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 Te vaengah namtom taeng lamkah namtom taengla, ram pakhat lamkah pilnam pakhat taengla poengdoe uh.
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 Amih aka hnaemtaek ham hlang khueh pah pawt tih amih kongah manghai rhoek khaw a tluung pah.
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 Ka koelh soah ben boel lamtah ka tonghma rhoek te thaehuet thil boeh,” a ti nah.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 Khokha a khue vaengah kho khuiah conghol neh caak boeih te a phae pah.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 Amih hmai kah a tueih hlang, Joseph te sal bangla a yoih.
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 A kho te hlong neh a phaep pah uh a hinglu ah thicung loh a toeh.
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 A olthui a thoeng tue a pha due BOEIPA kah olthui loh ol loh anih te a cil a poe.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 Manghai loh a tah dongah pilnam aka taem loh anih a doek tih a hlah.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 Amah im kah boei neh a hnopai boeih aka taemrhai hamla,
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 A hinglu bangla a mangpa rhoek te khoh tih a hamca rhoek te cueih sak ham te a khueh.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Te vaengah Israel loh Egypt la kun tih Jakob loh Ham kho ah bakuep.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 Tedae a pilnam te muep a pungtai sak tih a rhal rhoek lakah a yet sak.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 BOEIPA loh a sal rhoek te rhaithi sak tih, a pilnam aka hmuhuet ham Egypt rhoek kah lungbuei te a maelh pah.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 A sal Moses neh anih ham a coelh Aron te a tueih.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 Amih rhoi loh Egypt rhoek taengah Boeipa kah miknoek olka a tueng sak rhoi tih, Ham kho ah khaw kopoekrhai hno te a tueng sak rhoi.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 Khohmuep a tueih tih a hmuep sak dongah Boeipa kah olthui olka te koek uh thai pawh.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 A tui te thii la a poeh sak tih a nga khaw a duek sak.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 A kho kah bukak rhoek te a manghai rhoek kah imkhui la a khae sak.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 Amah loh a uen tih a khorhi tom ah pil neh pilhlip uihli tlung.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 Khonal te rhael la a poeh sak tih a kho ah hmaisai hmai la coeng.
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 A misur neh a thaibu te khaw a haih pah tih a khorhi kah thing te a khaem pah.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 A uen bal tih kaisih neh lungang te tae na pawt la halo.
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 Te vaengah a kho kah baelhing boeih a caak tih a khohmuen kah a thaihtae khaw a caak pah.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 A kho khuikah caming boeih neh a thahuem boeih khuikah a thaihcuek te a ngawn pah.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 Te vaengah amih te cak neh, sui neh ham pawk puei dongah amah koca rhoek khuikah tah paloe pawh.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Amih Egypt rhoek te birhihnah loh a vuei tih amih rhoek a nong vaengah a kohoe uh.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 Himbaiyan bangla cingmai a yaal pah tih khoyin ah hmai a vang pah.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 A bih vaengah tanghuem a khuen pah tih vaan kah buh te amih a kum sak.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 Lungpang a ong vaengah tui ha phuet tih rhamrhae ah tuiva la a long sak te,
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 a sal Abraham taengkah a olkhueh cim te a poek dongah ni.
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 A pilnam khaw omngaihnah tamlung a coelh neh a khuen.
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 Te vaengah namtu rhoek kah a thakthaenah namtom khohmuen te a paek tih a pang uh te,
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 a oltlueh ngaithuen sak ham neh a olkhueng te kueinah sak ham ni. BOEIPA te thangthen lah.
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
