Tingtoeng 105
1 BOEIPA te uem uh lah. A ming te khue uh lah. A khoboe te pilnam rhoek taengah tukkil uh lah.
Славте Господа, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його!
2 Amah te hlai uh lah. Amah te tingtoeng uh lamtah amah kah khobaerhambae boeih te lolmang taeng uh lah.
Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його,
3 A ming cim neh thangthen uh lamtah, BOEIPA aka tlap rhoek kah a lungbuei tah a kohoe saeh.
хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа!
4 BOEIPA neh amah kah a sarhi te tlap lah. A maelhmai khaw tlap taitu lah.
Прагніть Господа й сили Його, шукайте обличчя Його завжди.
5 A kopoekrhainah a saii neh a ka dongkah laitloeknah bangla anih khobaerhambae khaw,
Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його.
6 A sal Abraham tiingan neh a coelh Jakob koca rhoek loh thoelh uh lah.
О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці!
7 BOEIPA amah ni mamih kah Pathen coeng. A laitloeknah khaw diklai pum ah om.
Він – Господь, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі.
8 A paipi tekumhal duela a thoelh dongah cadilcahma thawngkhat ham olka a uen.
Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, –
9 Abraham neh Isaak taengah a saii a olhlo te,
[Завіт], який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку.
10 Jakob taengah oltlueh la, Israel taengah kumhal paipi la a sut pah.
Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля,
11 Te dongah, “Kanaan kho rhi te na rho la nang taengah kam paek ni,” na ti nah.
кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».
12 A hlang kah hlangmi te a sii la om pueng tih, a khuiah bakuep uh.
Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній,
13 Te vaengah namtom taeng lamkah namtom taengla, ram pakhat lamkah pilnam pakhat taengla poengdoe uh.
то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені.
14 Amih aka hnaemtaek ham hlang khueh pah pawt tih amih kongah manghai rhoek khaw a tluung pah.
Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям:
15 Ka koelh soah ben boel lamtah ka tonghma rhoek te thaehuet thil boeh,” a ti nah.
«Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».
16 Khokha a khue vaengah kho khuiah conghol neh caak boeih te a phae pah.
Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне.
17 Amih hmai kah a tueih hlang, Joseph te sal bangla a yoih.
Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф.
18 A kho te hlong neh a phaep pah uh a hinglu ah thicung loh a toeh.
Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо,
19 A olthui a thoeng tue a pha due BOEIPA kah olthui loh ol loh anih te a cil a poe.
до того часу, поки не здійснилося сказане Господом, поки слово Господа не очистило його.
20 Manghai loh a tah dongah pilnam aka taem loh anih a doek tih a hlah.
Послав цар [слуг своїх] і розв’язав його; правитель народів звільнив його.
21 Amah im kah boei neh a hnopai boeih aka taemrhai hamla,
Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном,
22 A hinglu bangla a mangpa rhoek te khoh tih a hamca rhoek te cueih sak ham te a khueh.
щоб він князів його міг стримувати на свій розсуд і старійшин його повчав.
23 Te vaengah Israel loh Egypt la kun tih Jakob loh Ham kho ah bakuep.
Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій.
24 Tedae a pilnam te muep a pungtai sak tih a rhal rhoek lakah a yet sak.
І дуже розмножив [Бог] народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його,
25 BOEIPA loh a sal rhoek te rhaithi sak tih, a pilnam aka hmuhuet ham Egypt rhoek kah lungbuei te a maelh pah.
чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.
26 A sal Moses neh anih ham a coelh Aron te a tueih.
Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі.
27 Amih rhoi loh Egypt rhoek taengah Boeipa kah miknoek olka a tueng sak rhoi tih, Ham kho ah khaw kopoekrhai hno te a tueng sak rhoi.
Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій.
28 Khohmuep a tueih tih a hmuep sak dongah Boeipa kah olthui olka te koek uh thai pawh.
Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову.
29 A tui te thii la a poeh sak tih a nga khaw a duek sak.
Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них.
30 A kho kah bukak rhoek te a manghai rhoek kah imkhui la a khae sak.
Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх [були вони].
31 Amah loh a uen tih a khorhi tom ah pil neh pilhlip uihli tlung.
Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх.
32 Khonal te rhael la a poeh sak tih a kho ah hmaisai hmai la coeng.
Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню;
33 A misur neh a thaibu te khaw a haih pah tih a khorhi kah thing te a khaem pah.
він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї.
34 A uen bal tih kaisih neh lungang te tae na pawt la halo.
Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку!
35 Te vaengah a kho kah baelhing boeih a caak tih a khohmuen kah a thaihtae khaw a caak pah.
І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів.
36 A kho khuikah caming boeih neh a thahuem boeih khuikah a thaihcuek te a ngawn pah.
Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої.
37 Te vaengah amih te cak neh, sui neh ham pawk puei dongah amah koca rhoek khuikah tah paloe pawh.
І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався.
38 Amih Egypt rhoek te birhihnah loh a vuei tih amih rhoek a nong vaengah a kohoe uh.
Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.
39 Himbaiyan bangla cingmai a yaal pah tih khoyin ah hmai a vang pah.
Розгорнув [Бог] хмару, як покривало, [вдень], і вогонь, щоб світити вночі.
40 A bih vaengah tanghuem a khuen pah tih vaan kah buh te amih a kum sak.
Просив [народ], і послав їм [Господь] перепілок і хлібом небесним наситив їх.
41 Lungpang a ong vaengah tui ha phuet tih rhamrhae ah tuiva la a long sak te,
Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.
42 a sal Abraham taengkah a olkhueh cim te a poek dongah ni.
Бо згадав Він слово Своє святе, [що дав] Авраамові, слузі Своєму.
43 A pilnam khaw omngaihnah tamlung a coelh neh a khuen.
І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним.
44 Te vaengah namtu rhoek kah a thakthaenah namtom khohmuen te a paek tih a pang uh te,
Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої,
45 a oltlueh ngaithuen sak ham neh a olkhueng te kueinah sak ham ni. BOEIPA te thangthen lah.
щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!
