Tingtoeng 104
1 Aw ka hinglu, BOEIPA te uem lah. Ka BOEIPA Pathen namah tah na sang tangkik tih mueithennah neh rhuepomnah te na bai.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
2 Khosae neh himbai bangla muelh aka thing uh himbaiyan bangla vaan ah dup aka phaih,
Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
3 A imhman te tui soah aka ci, khomai te leng la aka saii, khohli phae neh aka cet,
Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
4 khohli te a puencawn la aka saii tih hmai tak aka tueih loh,
Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
5 diklai khaw amah hmuen ah a suen tih kumhal ah tuen yoeyah pawh.
Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
6 Anih te tuidung neh pueinak bangla na khuk tih tui rhoek loh tlang rhoek soah pai uh.
безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
7 Namah kah tluungnah dongah rhaelrham uh tih na khohum ol dongah tamto uh.
від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
8 Tlang tom a lan uh tih amih ham na suen kolbawn hmuen la suntla uh.
виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
9 Khorhi na suem te a poe uh thai pawt dongah diklai khuk ham ha mael uh thai pawh.
Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
10 Tuisih rhoek te soklong la a loei tlang rhoek laklo ah long uh.
Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
11 Kohong kah mulhing boeih te tui a tul uh tih kohong marhang rhoek khaw a tuihalh dip uh.
напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
12 A taengah vaan kah vaa loh kho a sak uh tih thingsam laklo ah a ol huphup loei.
Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
13 Tlang boeih te a imhman lamkah aka suep, BOEIPA namah kah kutci loh diklai te a hah sak.
Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
14 Rhamsa ham sulrham poe tih, hlang kah thohtatnah hamla baelhing neh, diklai lamkah buh na thoeng sak.
Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
15 Te dongah misurtui loh hlanghing thinko ko a hoe sak, situi loh maelhmai a hlampan sak tih buh loh hlanghing thinko a duel.
і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
16 BOEIPA loh a ling thingkung, Lebanon kah lamphai te a kum sak uh.
Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
17 Teah te vaa loh bu a tuk tih, bungrho loh hmaical dongah a im a khueh.
що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
18 Tlang sang boeih te sathai ham om tih, pango boeih khaw saphih ham hlipyingnah la om.
Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
19 Khoning ham hla a saii tih khomik loh a khotlak khaw a ming.
і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
20 Khohmuep na khueh tih khoyin ha pawk vaengah duup kah mulhing boeih loh a khuiah yuel uh.
Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
21 Maeh te sathueng rhoek loh a kawk thil uh tih a caak te Pathen taengah a tlap uh.
рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
22 Khomik a thoeng neh vawl khoem uh tih a khuisaek la kol uh.
Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
23 Hlang he a bisai ham neh a thohtatnah la kholaeh hil cet.
Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
24 BOEIPA nang kah kutngo he yet tangkik. Te rhoek boeih te cueihnah nen ni na saii. Na hnopai rhoemah diklai ah baetawt coeng.
Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
25 Tuitunli aka len tih a dang, aka dangka ah, rhulcai mulhing a yit a len tae lek pawt la om bal.
Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
26 Teah te sangpho rhoek loh pongpa uh tih a khuiah aka luem ham Leviathan te na saii.
Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
27 A tuetang vaengah amih caak paek ham khaw amih loh namah taengla boeih lamso uh.
Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
28 Amih taengah na paek te a rhuh uh. Na kut na hlam tih hnothen kum uh.
Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
29 Na maelhmai na thuh vaengah let uh. A hil na khoem pah vaengah pal uh tih laipi la bal uh.
Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
30 Na mueihla na tueih daengah amih te suen uh tih diklai maelhmai khaw na tlaih pueng.
Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
31 BOEIPA kah thangpomnah tah kumhal duela om tih, a bibi dongah BOEIPA a kohoe saeh.
Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
32 Diklai a paelki vaengah thuen tih, tlang rhoek te a taek vaengah khuu.
Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
33 Ka hingnah neh BOEIPA te ka hlai vetih ka om rhuet vaengah ka Pathen te ka tingtoeng ni.
Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
34 Ka olding he anih ham a lungtui saeh. Kai tah BOEIPA dongah ka kohoe coeng.
Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
35 Hlangtholh rhoek te diklai lamloh mitmoeng uh saeh lamtah halang rhoek khaw koep om boel saeh. Aw ka hinglu, BOEIPA tah a yoethen pai saeh tila BOEIPA te thangthen lah.
Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
