Olcueih 7
1 Ka ca ka olthui he ngaithuen lamtah ka olpaek he na taengah khoem ne.
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 Ka olpaek he ngaithuen lamtah hing puei. Ka olkhueng he na mikhmuh ah thenhnaih la om saeh.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
3 Te te na kutdawn dongah hlaengtang lamtah na lungbuei cabael dongah daek lah.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
4 Cueihnah te, “Ka ngannu nang tah,” ti nah lamtah yakmingnah te pacaboeina la khue.
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
5 Rhalawt nu taeng lamkah khaw, kholong nu kah hoem ol lamkah khaw namah aka ngaithuen ham ni.
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
6 Ka im bangbuet kah thohhuel long ka dan.
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
7 Te vaengah hlangyoe rhoek te ka hmuh tih cadong ca rhoek khuiah a lungbuei aka talh khaw ka yakming.
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
8 Huta imdak kah bangkil te a paan tih huta im kah longpuei la luei.
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 Hlaemhmah ah, khothun kholaeh ah, khoyin yinthuem neh khohmuep ah khaw, cet.
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
10 Anih aka doe ham huta ngawn tah pumyoi hnisui neh a lungbuei a uep coeng ke.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
11 Tekah huta tah hue a sak tih a im ah khaw a thinthah. A khopha khaw duem pawh.
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
12 Tahae nawn ah imkawt ah, tahae ah toltung neh bangkil takuem ah rhongngol coeng.
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
13 Tekah cadong te a sol tih a mok, a maelhmai khaw a cadong ham a tanglue pah tih cadong te,
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 Kamah taengkah rhoepnah hmueih neh tihnin ah tah ka olcaeng te ka thuung coeng.
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
15 Te dongah nang doe ham neh na mikhmuh ah toem hamla ka mop tih nang kam hmuh tangloeng.
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
16 Ka soengca te Egypt hnitang, cenlang, hniphaih neh ka phaih coeng.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
17 Ka thingkong dongah murrah, thingul, thingsa ka khueh thil coeng.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
18 Halo lah a hlo neh mincang duela hmilhmal sih lamtah, pumnai neh yoka sih.
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
19 Tongpa loh a im ah om pawt tih khohla ah yiin la cet coeng.
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
20 A kut dongah tangka cun a khuen tih hlalum hnin ah ni a im la ha pawk eh?,” a ti.
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
21 Anih te a rhingtuknah cungkuem neh a yoek tih a hmuilai kah hamsum neh a heh.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
22 Te dongah huta hnukah maeh la aka poeh vaito bangla, aka ang thuituennah dongkah khocin rhui bangla cet.
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
23 Vaa loh pael khuila a kun paitok bangla a thin te thaltang loh a khoh pah duela a hinglu te ming pawh.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
24 Te dongah ca rhoek loh kai ol he hnatun uh lamtah ka ka dongkah olthui he hnatung uh laeh.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
25 Anih kah longpuei la mael boeh, na lungbuei te anih kah a hawn la khohmang sak boeh.
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
26 Anih loh hmalaem la muep a cungku sak tih aka tlung rhoek khaw boeih a ngawn coeng.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
