Olcueih 6
1 Ka ca, na hui ham rhi na khang tih kholong ham na kut na tum atah,
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
2 Na ka dongkah olthui loh n'hlaeh coeng tih na ka dongkah olthui loh n'khaih.
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
3 Te te na saii dongah ka ca aw, na huul uh cakhaw na hui kah kut ah ni na pha hae. Te dongah cet, mawn lamtah na hui hloep laeh.
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
4 Na mik te ih sak boeh, na mikkhu te ngam boeh.
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
5 Kut dongkah kirhang bangla sayuep kut dongkah vaa bangla namah huul uh laeh.
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
6 Kolhnaw aw lunghi taengla cet lah, anih kah khosing ke hmu lamtah cueih van lah.
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
7 A taengah rhalboei khaw, rhoiboei khaw, aka taemrhai ham khaw om mai pawh.
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
8 Khohal ah a buh te a soepsoei tih cangah ah a caak te a yoep.
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
9 Kolhnaw aw me hil nim na yalh vetih na ih lamloh me vaengah nim na thoh ve?
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
10 Bet ih, bet ngam, kut poem bet neh na yalh.
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
11 Te vaengah na khodaeng te aka cet paitai bangla, na tloelnah loh photling aka bai hlang bangla ha pawk ni.
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
12 Aka muen hlang neh boethae hlang tah a ka dongkah olhmaang nen ni a pongpa.
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
13 A mik neh a mikhip, a kho neh a thui, a kutdawn neh a thuinuet.
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
14 A lungbuei kah a calaak neh a tuetang takuem ah boethae bueng a paem tih, tingtoehnah neh hohmuhnah a khuen.
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
15 Te dongah amah kah rhainah loh buengrhuet a thoeng thil vetih hoeihnah om kolla khaem pahoi ni.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
16 He parhuk he BOEIPA loh a thinah tih a hinglu dongah tueilaehkoi khuikah tueilaehkoi parhih tah.
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
17 A honghi lai aka ludoeng kah a mik, ommongsitoe kah thii aka long sak kah a kut,
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
18 Boethae kopoek aka paem lungbuei, boethae dongla aka yong paitok kho,
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
19 A hong kah laipai loh laithae ol a sat tih pacaboeina lakli ah tingtoehnah la a khuen.
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
20 Ka ca, na pa kah olpaek te kueinah lamtah na nu kah olkhueng phap sut boeh.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
21 Na lungbuei ah rhawp hlaengtang lamtah na rhawn ah rhawp laikoeinah lah.
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
22 Na caeh vaengah nang m'mawt vetih na yalh vaengah nang te n'tawt ni, na haenghang vaengah nang n'lolmang puei ni.
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
23 Olpaek tah hmaithoi ni, olkhueng khaw vangnah ni, thuituennah dongkah toelthamnah khaw hingnah longpuei ni.
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
24 Huta thae taeng lamkah neh kholong nu ol hnal lamloh nang aka ngaithuen ham ni.
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
25 A sakthen te na thinko nen khaw nai boeh, a mikkhu neh nang te n'hloih boel saeh.
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
26 Pumyoi nu tah buh hluem ham ni, tedae hlang yuu loh hinglu phutlo khaw a hoem.
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
27 Hlang kah a rhang dongah hmai a poep lalah a himbai te hoeh mahpawt a?
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
28 Hlang pakhat te hmai-alh dongah a caeh lalah a kho te duih mahpawt a?
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
29 A hui kah yuu te aka kun thil tih aka ben tah pakhat khaw hmil tangloeng mahpawh.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
30 A hinglu kah a lamlum dip sak hamla a huen atah hlanghuen te hlang loh hnoelrhoeng mahpawt a?
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
31 A hmuh uh atah a pueh parhih la a sah saeh lamtah a im kah a boei a rhaeng te boeih a phai saeh.
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
32 Lungbuei aka talh huta tah samphaih, a hinglu aka phae long ni te te a saii.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33 Tlohtat neh yah a dong vetih anih kokhahnah te hmata mahpawh.
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
34 Phulohnah khohnin ah a va kah kosi neh thatlainah dongah lungma ti mahpawh.
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
35 A mikhmuh kah tlansum pakhat khaw khuen pah pawt vetih kapbaih yet cakhaw huem pah mahpawh.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
