Olcueih 5
1 Ka ca aw, ka cueihnah he hnatung lamtah ka lungcuei dongla na hna kaeng lah.
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 Thuepnah neh mingnah te ngaithuen hamla na hmuilai long khaw tuem uh saeh.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 Rhalawt nu kah a hmuilai ah khoilitui cip tih a lai khaw situi lakah hnal.
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 Tedae hmailong ah tah anih te pantong bangla khahing tih cunghang paihat bangla haat.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 Hingnah caehlong lakah a ming pawh a namtlak likloek te saelh ve ne.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Te dongah ka ca rhoek kai ol he hnatun uh laeh, ka ka dongkah olthui te nong tak boeh.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Na longpuei te anih neh lakhla sak lamtah a im thohka lam khaw mop boeh.
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 Na mueithennah te a tloe taengla ham pae vetih na kum muenying muenyang la hang khueh ve.
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 Na thadueng te rhalawt rhoek cung uh vetih na patangnah phu te kholong imkhui la pawk ve.
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 Na hmailong ah na nguek vetih na pum na saa khaw hmawn hae ni.
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 Te vaengah, “Thuituennah te ka hmuhuet tih toelthamnah khaw ka lungbuei loh a tlaitlaek pai.
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 Ka saya ol te ka hnatun pawh kai aka cang puei taengah khaw ka hna ka kaeng pawh.
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 Hlangping neh rhaengpuei lakli kah boethae sumsiit te vat ka pha,” na ti hae ni
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Na tuitung dongkah tui neh na tuito lamtah aka sih te o.
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Na tuisih te kawtpoeng ah, sokca tui te toltung ah phuet saeh.
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Nang namah bueng hamla om saeh lamtah na taengkah kholong ham boel saeh.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Na thunsih te yoethen la om saeh lamtah na camoe kah na yuu dongah kohoe sak.
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 Anih tah sayuk rhuinu lunguem bangla, a sukbam te sakhi rhuinu mikdaithen bangla a tuetang boeih ah nang te m'hmilhmal sak saeh lamtah a lungnah loh m'palang sak yoeyah saeh.
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 Ba ham lae ka ca loh rhalawt la na palang vetih kholong kah a rhang te na kop eh.
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 Hlang kah longpuei neh a namtlak boeih a saelh te khaw BOEIPA mikhmuh ah om.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 Halang te amah kathaesainah loh amah te a tuuk tih a tholhnah rhui loh a ban.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 Anih thuituennah a om pawt dongah duek vetih a anglat aih dongah palang ni.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
