Olcueih 31
1 Manghai Lemuel kah olka olrhuh. He nen ni amah khaw a manu loh a toel.
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 Ka ca me tlam lae? Ka bungko lamkah ka capa me tlam lae? Ka olcaeng dong lamkah ka capa me tlam lae?
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Na thadueng te huta pum dongah pae tarha boeh, na longpuei te manghai rhoek aka khoe ham ni te.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 Manghai Lemuel ham bueng moenih. Manghai rhoek loh misurtui a ok ham moenih. Boeica rhoek long khaw yu a tuep ham moenih.
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 A ok tih a taem te a hnilh atah, phacip phabaem ca boeih kah dumlai te talh ve.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Yu te aka milh taengah, misur te a hinglu aka khahing taengah pae uh.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 O saeh lamtah a khodaeng te hnilh saeh. A thakthaenah khaw koep poek boel saeh.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Olmueh ham khaw, cadah cadum ca boeih kah dumlai ham khaw na ka te ong pah.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Na ka te ong lamtah duengnah neh laitloek pah. Mangdaeng neh khodaeng te khaw tang sak lah.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Tatthai nu he unim aka hmu? Lungvang lakah a phu khaw kuel.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 A boei kah lungbuei khaw anih dongah pangtung tih, kutbuem khaw vaitah pawh.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 A boei te hnothen neh a thuung tih, a hing tue khuiah boethae om pawh.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 Tumul neh hlamik a tlap tih a kut naep la a saii.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 thimpom sangpho bangla om tih, amah caak khaw khohla bangsang lamkah hang khuen.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 Khoyin ah thoo tih a imkhui ham maeh, a tanu rhoek ham hma a taeng pah.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 Khohmuen te a mangtaeng tih, amah kutci neh a lai. Misur khaw a tue rhoe la a tue coeng.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 A cinghen te sarhi neh a yen tih, a bantha khaw a huel.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 A thenpom kah a then te a ten tih, khoyin, khoyin ah a hmaithoi khaw thi tlaih pawh.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 Cunghmui te a kut a yueng thil tih, a kutbom neh tahcap a cap.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 A kutpha loh mangdaeng a koihlawm tih, a kut te khodaeng hamla a yueng pah.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 A imkhui boeih loh pueinak a lingdik neh a om dongah, vuel tue ah khaw, a imkhui ham rhih voel pawh.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Hniphaih te amah ham a tah tih, a hnitang neh daidi pueinak khaw om.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 A boei te vongka ah a ming uh tih, khohmuen kah a ham rhoek taengah a ngol sak.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Hni a tah te a yoih tih, lamko te Kanaan taengah a thak.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Sarhi neh rhuepomnah te a pueinak nah tih, hmailong khohnin ah cupcup nuei.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 A ka te cueihnah neh a ang tih, a lai dongah sitlohnah olkhueng om.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 A imkhui ah rhoilaeng khaw a pai tih, thangak buh khaw ca pawh.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 A ca rhoek loh a thoh hang neh anih te a uem uh tih, a boei long khaw anih te a thangthen bal.
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 Huta rhoek loh tatthai la muep a saii uh. Tedae nang long tah amih te a sola boeih na poe coeng.
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Mikdaithen khaw a honghi ni. Sakthen nu khaw a honghi la om. BOEIPA a rhih dongah ni anih te a thangthen.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 A kutci te amah taengah pae uh. A bibi dongah amah te vongka ah thangthen uh saeh.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
