Olcueih 22
1 Khuehtawn a yet lakah ming then tuek lah. Tangka lakah, sui lakah, mikdaithen ni aka then.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Hlanglen neh khodaeng khaw humcuiuh. Amih boeih te khaw BOEIPA long ni a saii.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 Aka thaai long tah a thae a hmuh vaengah thuh la thuh uh. Tedae hlangyoe long tah a paan dongah lai a sah van.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 Kodonah neh BOEIPA hinyahnah kah thapang tah, khuehtawn, thangpomnah neh hingnah la om.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Voeldak kah longpuei ah pael phoh neh a hling a hang om. A hinglu aka ngaithuen long tah te te a lakhla tak.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Camoe te a long rhai ah nawn laeh. Te daengah ni a patong vaengah te lamkah te a nong pawt eh ni.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 Hlanglen loh khodaeng a ngol thil tih cangpu aka rhong khaw cangpu aka hlah hlang kah sal la om.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Dumlai aka soem loh boethae te a ah rhoela a ah. Tedae amah kah thinpom caitueng loh a khah bitni.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 A mik aka then loh a buh te tattloel taengah a tael pah tih a yoethen bitni.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Hmuiyoi te haek lamtah olpungkacan te phuei saeh. Te vaengah dumlai neh a yah neh kangkuen saeh.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Lungbuei cim aka lungnah hlang tah a hmuilai khaw mikdaithen la om tih, manghai kah a paya la poeh.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 BOEIPA kah mik loh mingnah te a kueinah tih, hnukpoh kah olka te a paimaelh pah.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 Kolhnaw long tah, “Kawtpoeng neh toltung lakli kah sathueng loh ng'ngawn ni ta,” a ti.
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 Kholong nu kah a ka ngawn tah vaam a dung la om. BOEIPA kah kosi a sah thil te tah pahoi cungku rhoe cungku ni.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Camoe kah lungbuei ah anglat a hlaengtang pah. Thuituennah caitueng loh a taeng lamkah a lakhla sak bitni.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Amah kah rhoeng sak ham tattloel aka hnaemtaek, hlanglen taengla aka pae khaw, a tloelnah la rhep poeh ni.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Na hna kaeng lamtah aka cueih rhoek kah olka te hnatun, kai kah mingnah he na lungbuei ah dueh lah.
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 Te te na ngaithuen atah na bung khuiah khaw dingsuek vetih, na hmuilai dongah khaw boeih cikngae ni.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 Tihnin ah namah khaw, na pangtungnah te BOEIPA dongah khueh sak ham ni, nang kan kam ming sak.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Hlavai kah cilkhih neh mingnah sawmthum te nang hamla kan daek moenih a?
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 Oltak ol te a tiktam la nang ming sak ham, oltak ol neh na thuung ham neh na tueih ham dae ni.
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Tattloel tah a tattloel oeh dongah rheth boeh. Mangdaeng te khaw vongka ah phop boeh.
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 BOEIPA loh amih kah tuituknah te a rhoe pah vetih, amih aka mom rhoek te a hinglu a mom pah ni.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Thintoek hlang te luem puei boeh. Sue la aka om hlang taengah khaw mop boeh.
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 Anih kah caehlong, caehlong ah na cang vetih, na hinglu te hlaeh dongah na man sak ve.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Kut yut rhoek lakli ah, laiba dongah rhi aka khang rhoek lakli ah khaw, om boeh.
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 A thuung ham na khueh pawt atah, balae tih, namah yueng la na thingkong te khuen saeh ne.
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Khosuen kah khorhi, na pa rhoek loh a suem te rhawt boeh.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Hlang ke na hmuh vaengah a bisai thai nen ni manghai rhoek kah mikhmuh ah a pai eh. Hlang mailai tah a mikhmuh ah pai mahpawh.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
