Olcueih 21
1 Manghai kah a lungbuei tah sokca tui bangla BOEIPA kut dongah om tih, a ngaih bangla boeih a hoihaeng.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Longpuei boeih he hlang loh amah mikhmuh nen tah a thuem sak. Tedae BOEIPA long tah lungbuei ni a khiing a lang.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 Duengnah neh tiktamnah saii ham te BOEIPA loh hmueih lakah a ngaih.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 Mik dongkah buhuengpomnah neh lungbuei a mungkung he halang rhoek kah tholhnah hmaithoi ni.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 Bi haam kah kopoek tah kumkonah la om yoeyah tih, aka cukhat boeih khaw tloelnah la om yoeyah.
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 A hong ol lamkah bisai neh thakvoh tah ahonghi la huu tih, dueknah ni kang a toem coeng.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 Halang loh a tiktam la saii ham a aal dongah, amamih kah a rhoelrhanah loh amamih a hmuh bitni.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 A ko aka boi hlang kah longpuei tah kawn dae, aka cil tah a bisai a thuem pah.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 Hohmuhnah la aka om yuu neh hoilh aka khueh kah im lakah tah, imphu bangkil ah khosak te then ngai.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 Halang kah a hinglu long tah boethae a ngaidam tih, a mikhmuh kah a hui te khaw rhen pawh.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 Hmuiyoi loh lai a sah vaengah hlangyoe khaw cueih tih, a cueih hamla a cangbam vaengah mingnah khaw a dang.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 Hlang dueng long tah halang imkhui khaw a cangbam mai dae, halang rhoek long tah a thae la a paimaelh.
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 Tattloel kah a doek te a hna aka buem thil tah, amah a pang van vaengah doo uh mahpawh.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 A huephael kah kutdoe loh thintoek, a rhang dongkah kapbaih loh kosi aka tlung te a daeh sak.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 Hlang dueng hamtah tah a tiktamnah a saii te kohoenah la om tih, boethae aka saii rhoek ham tah porhaknah la om.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 Hlang aka cangbam kah longpuei lamloh kho aka hmang hlang tah, sairhai kah hlangping lakli ah duem.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 Kohoenah aka lungnah aih khaw hlang kah a tloelnah la poeh tih, misurtui neh situi aka lungnah khaw boei mahpawh.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 Halang te hlang dueng ham, hnukpoh te aka thuem ham tlansum la om.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 Hohmuhnah, konoinah neh yuu taengah olpungkacan la om lakah tah, khosoek khohmuen ah khosak he then ngai.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Hlang cueih tolkhoeng kah thakvoh neh situi tah a naikap dae, hlang ang long tah te te a yoop.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 Duengnah neh sitlohnah aka hloem long tah, duengnah neh thangpomnah dongkah hingnah te a dang ni.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 Hlangrhalh rhoek kah khopuei te hlang cueih pakhat long ni a paan tih, a sarhi la a pangtungnah uh khaw a phil pah.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 A ol a ka aka tuem long tah, a hinglu te citcai khui lamkah a hoep a tlang.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 Thinlen, moemlal, a ming ah hmuiyoi long tah, thinpom althanah neh a saii.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 A kut loh a saii ham a aal dongah kolhnaw kah hoehhamnah loh amah a duek sak ni.
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 Hnin takuem ah hoehhamnah te a ngaidam dae, aka dueng long tah a paek phoeiah khaw a hnaih moneih.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 Halang kah hmueih he tueilaehkoi ti bal vaengah, khonuen rhamtat la a khuen bal pueng.
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 Laithae kah laipai tah paltham vetih, aka hnatun hlang long ni a thui yoeyah eh.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 Halang loh a mikhmuh dawk neh hlang a tanglue sak. Tedae aka thuem long tah a long, long ah a rhuep tih a yakming.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 BOEIPA aka tlai thil thai cueihnah khaw om pawh, lungcuei khaw om pawh, cilsuep khaw om thai pawh.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 Marhang khaw caemtloek hnin kah ham a tawn coeng dae, BOEIPA daengah ni loeihnah a dang.
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
