Olcueih 18
1 Hoehhamnah aka tlap loh hlang a paekboe sak tih, lungming cueihnah khaw boeih a thaih thil.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Lungcuei taengah hlang ang naep pawh, tedae amah kah lungbuei hliphen ham ni lat a om.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 Halang ha pawk vaengah nueihbu neh, yah neh kokhahnah la pai bal.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 Hlang ka lamkah olka tah tui dung bangla, soklong ah aka phuet cueihnah thunsih la om.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 Halang kah a hmai khueh khaw then pawh, laitloeknah aka dueng te aka phaelh ham rhung ni.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Hlang ang kah hmuilai tah tuituknah ham ha pawk uh tih, a bohnah te a ka loh a khue.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 Hlang ang kah a ka tah amah kah porhaknah neh a hmuilai te a hinglu ham hlaeh la om.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 Thet ol he didii bangla om tih, a bung khui la tluektluek kun.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 A bibi dongah aka uelh khaw kutpo boei kah a manuca la om.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 BOEIPA ming tah sarhi ham rhaltoengim ni, hlang dueng tah a taengla yong tih a hoep a tlang.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Hlanglen kah a boeirhaeng tah amah ham sarhi aka tak khorha la om tih, a ngaihlih vaengah vongtung tluk a sang sak.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Hlang he lungbuei aka sang taengah pocinah a lamhma pah tih, kodonah taengah thangpomnah a lamhma pah.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 A hnatun hlan ah ol aka thuung tah anglat ni. Amah khaw te nen te mingthae a phueih.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 Hlang he a tlohtat vaengah a mueihla loh a cangbam dae, mueihla a rhawp te u long a khoeng eh?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 Aka yakming kah lungbuei loh mingnah a lai tih aka cueih kah a hna loh mingnah a tlap.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 Hlang kah kutdoe he amah ham long a khui sak pah tih, amah te tanglue kah mikhmuh ah a mawt.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 A hui te ha pawk la ha pawk hlan tih amah a khe hlan atah, amah kah tuituknah dongah lamhma la aka dueng khaw om.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 Hohmuhnah te hmolunh loh a paa sak tih, aka tlung rhoi khaw rhak a phih.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 Boekoek boeina tah sarhi aka tak khorha lakah olpungkacan la om tih, hohmuhnah khaw impuei thohkalh bangla om.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 Hlang tah a laithaih lamloh a bung hah tih, a hmuilai kah a vueithaih khaw kum.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 Lai kut dongah dueknah neh hingnah om tih, amah aka lungnah long ni a thaih te a caak eh.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Yuu aka lo long tah hnothen a dang tih, BOEIPA taengkah kolonah a dang bal.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 Khodaeng loh huithuinah neh a voek dae, hlanglen loh a tlung neh a doo.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 Hlang he a hui rhoek loh thaehuet thil cakhaw, a manuca lakah a lungnah tih aka ben khaw om van.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
