Olcueih 14
1 Hlang cueih nu loh a im a sak dae, anglat long tah a kut neh a koengloeng.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 BOEIPA aka rhih tah a dueng la cet dae, a longpuei kho aka hmang loh BOEIPA a hnaep.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Hlang ang kah a ka ah hoemnah kuhci om tih, aka cueih rhoek kah hmuilai loh amamih te a ngaithuen sak.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Saelhung a om pawt vaengah kongduk khaw caih dae, vaito thadueng lamkah canghum cangpai thoeng.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Oltak rhoek kah laipai tah a laithae moenih. Tedae a honghi kah laipai long tah laithae ni a sat.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Hmuiyoi loh cueihnah a tlap dae a hong ni, mingnah he aka yakming ham tah yoeikoek mai.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Hlang ang te a hmai lamloh caeh tak, mingnah olka te na ming pawt ve.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 Aka thaai kah cueihnah long tah a longpuei te a yakming dae, aka ang kah a anglat tah thailatnah ni.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Aka ang loh hmaithennah te a hnael dae, aka thuem long tah a laklo ah kolonah a saii.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 A hinglu khahingnah loh lungbuei a ming. Te dongah a kohoenah dongah rhalawt loh boi thil pawh.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Halang rhoek kah im tah a phae pah vetih aka thuem kah dap tah rhoeng ni.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Longpuei he hlang kah mikhmuh ah thuem dae a hmailong ah dueknah longpuei la om.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Nueihbu dongah lungbuei loh thak a khoeih tih, a tloihsoi ah kohoenah khaw pha-ueknah la poeh.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 Lungbuei aka balkhong khaw, hlang then khaw a khosing te amah hah bitni.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 Hlangyoe long tah olka boeih te a tangnah dae, aka thaai long tah a khokan te a yakming.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 Aka cueih long tah a rhih tih boethae te a nong tak. Tedae aka ang long tah a paan tih a omtoem.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 Thintoek bangkek loh a anglat a phoe tih, tangkhuepnah aka khueh hlang khaw a hmuhuet uh.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Hlangyoe loh anglat a pang tih, aka thaai rhoek loh mingnah te a muei uh.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Hlang thae rhoek te hlang then rhoek kah mikhmuh ah, halang rhoek te hlang dueng kah vongka ah ngam uh ni.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Khodaeng te a hui long khaw a hmuhuet tih, hlanglen tah muep a lungnah.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 A hui taengah aka hnoelrhoeng uh tah tholh tih, mangdaeng kodo aka rhen tah a yoethen.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Boethae aka uep rhoek te kho a hmang uh moenih a? Tedae sitlohnah neh uepomnah long tah hnothen ni a caai thil.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 Patangnah cungkuem loh kumkonah a om sak. Tedae hmuilai dongkah ol bueng ngawn tah tloelnah la poeh.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 Khuehtawn he aka cueih rhoek kah a rhuisam la om tih, aka ang rhoek tah anglat la anglat coeng.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Oltak kah laipai loh hinglu a huul tih, hlangthai palat loh laithae a sat.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 BOEIPA hinyahnah dongah pangtungnah sarhi khaw om, te dongah a ca rhoek ham hlipyingnah la om.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 BOEIPA hinyahnah tah hingnah thunsih neh, dueknah hlaeh lamloh aka phaelh sak la om.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 Pilnam kah cangpai dongah ni manghai kah rhuepomnah khaw a om, namtu a om pawt vaengah mangpa kah porhaknah la om.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 Thintoek aka ueh tah bahoeng a lungcuei tih, mueihla bangkek loh anglat ni a pomsang.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 Lungbuei hoeihnah tah pumsa kah hingnah la om tih, thatlainah khaw rhuh keet la poeh.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Tattloel aka hnaemtaek loh amah aka saii ni a veet, BOEIPA aka thangpom long tah khodaeng a rhen.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Halang tah a boethae ah bung tih, aka dueng tah a dueknah rhangneh ying.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Aka yakming kah lungbuei ah cueihnah khaw rhaehrhong tih, hlang ang lakli ah khaw ming uh coeng.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Duengnah loh namtom a pomsang tih, tholhnah loh namtu te rhaidaeng la a khueh.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 Manghai kah kolonah loh sal te a cangbam tih, a thinpom loh yah a bai.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
