Matthai 20
1 Vaan ram tah imkung hlang pakhat phek la om. Anih tah a misurdum kah bibikung coep ham yue cet.
«Царство Небесне подібне до господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників до свого виноградника.
2 Te vaengah bibikung rhoek neh hnin at ham denarii pakhat neh a kotluep tih amih te a misurdum la a tueih.
Погодившись із робітниками по одному динаріюв день, він послав їх до свого виноградника.
3 Khonoek pathum tlukah a caeh hatah hnoyoih hmuen ah pai uh tih aka palyal rhoek te a hmuh.
Вийшовши о третій годині, він побачив інших, які стояли на ринку без роботи.
4 Te dongah te rhoek te, “Nangmih khaw misurdum la cet uh lamtah a dueng la aka om te tah nangmih te kam paek bitni,” a ti nah.
Він сказав їм: „Ідіть і ви в мій виноградник, і дам вам по справедливості“.
5 Te dongah te rhoek khaw cet uh. Te phoeiah khonoek parhuk neh pako tluk ah khaw cet tih koep a tlap bal.
Вони пішли. Вийшовши о шостій і о дев’ятій годині, зробив так само.
6 Hlaikhat tluk kah a caeh vaengah a tloe rhoek sut aka pai rhoek te a hmuh. Te dongah amih te, “Balae tih sut na pai uh tih khohnin yung ah na palyal uh he?” a ti nah.
Коли вийшов об одинадцятій годині, побачив інших і сказав їм: „Чому ви стоїте весь день без роботи?“
7 Te vaengah amah te, “Kaimih he n'coep uh moenih,” a ti nahuh. Te dongah amih te, “Nangmih khaw misurdum la cet uh saw,” a ti nah.
Вони кажуть йому: „Тому що ніхто нас не найняв“. Він говорить: „Ідіть і ви в мій виноградник“.
8 Hlaem ben a pha vaengah misurdum boei loh a dumtawt taengah, “Bibikung rhoek te khue lamtah lamhnuk rhoek lamkah tong lamtah lamhma duela amih te thapang thuung laeh,” a ti nah.
Коли настав вечір, господар виноградника каже своєму управителеві: „Поклич робітників і заплати їм. Почни з останніх до перших“.
9 Khonoek hlaikhat tluk kah aka pawk rhoek khaw denarii pakhat rhip a dang uh.
Ті, що прийшли об одинадцятій годині, отримали кожен по динарію.
10 Lamhma la aka pawk rhoek loh muep a dang uh ni tila a poek uh. Tedae amih khaw denari pakhat ni rhip a dang uh.
Ті, що прийшли першими, думали, що отримають більше, але й вони отримали по динарію.
11 Te tla aka dang rhoek loh imkung taengah kohuet uh.
Отримавши, вони нарікали на господаря,
12 Te dongah “He rhoek a lamhnuk rhoek tah khonoek pakhat ni a bi uh dae, hnin at puet kholing hnorhih aka ueh kaimih neh amih te vanat la na khueh,” a ti na uh.
кажучи: „Ці останні працювали тільки одну годину, і ти зрівняв їх із нами, що зносили тягар дня та спеку“.
13 Tedae amih te pakhat la a doo tih, 'Pueivan aw nang kan thae nah moenih, kai neh denarii pakhat ham kotluep a om moenih a?
Він же сказав одному з них: „Друже, я не ображаю тебе, чи не за динарія ти домовлявся зі мною?
14 Namah kah te lo lamtah cet laeh. Nang bangla lamhnuk te khaw paek ka ngaih.
Тож візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати, як тобі.
15 Kamah koe nen te ka ngaih bangla ka saii tueng moenih a? Kai a then la ka om te nang kah mik loh a lolh la a om sak a? 'a ti nah.
Хіба я не можу зробити того, що хочу, з тим, що моє? Чи твоє око заздрісне через те, що я добрий?“
16 Te dongah lamhnuk te lamhma vetih lamhma te lamhnuk la om ni,” a ti nah.
Так останні будуть першими, а перші – останніми. Бо багато покликаних, та мало обраних».
17 Jesuh loh hnukbang hlainit rhoek te hloep a khue tih Jerusalem la cet.
Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо й дорогою сказав їм:
18 A longpueng uh vaengah amih te, “Jerusalem la cet uh pawn sih. Hlang capa tah khosoihham rhoek neh cadaek rhoek taengla a voeih uh vetih anih te dueknah neh a boe sak uh ni he.
«Ось ми йдемо до Єрусалима, і там Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам; вони засудять Його на смерть,
19 Te phoeiah tamdaeng ham neh boh tih tai hamla namtom rhoek taengah a voeih uh ni. Tedae a thum hnin ah koep thoo ni,” a ti nah.
віддадуть язичникам для знущання, катування та розп’яття, але третього дня Він воскресне».
20 Te vaengah Zebedee ca rhoek kah a manu loh a ca rhoek te Jesuh a paan puei tih a bawk. Tedae a taengkah hno pakhat a bih.
Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих разом зі своїми синами. Вклонившись, вона [хотіла] щось попросити в Нього.
21 Jesuh loh anih te, “Balae na ngaih,” a ti nah. Te vaengah, “Ka ca rhoi he na ram ah tah na bantang ah pakhat na banvoei ah pakhat ngol rhoi saeh ti mai laeh,” a ti nah.
Він запитав її: ―Що бажаєш Мені сказати? Вона сказала: ―Накажи, щоб двоє моїх синів сиділи в Царстві Твоєму: один праворуч, а інший ліворуч від Тебе.
22 Tedae Jesuh loh a doo tih, “Mebang na bih uh khaw na ming uh moenih. Kai loh ka ok ham ka cai thil boengloeng te ok hamla na coeng uh thai aya? a ti nah. Te vaengah Jesuh te, “Coeng thai ngawn,” a ti na uh.
Ісус у відповідь сказав їм: ―Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку Я питиму, або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся? Вони відповіли: ―Зможемо!
23 Jesuh loh amih te, “Kai kah boengloeng he na ok uh ngawn ni. Tedae kai kah bantang neh banvoei ah ngol ham tah kai hut la om pawh. Tedae a pa loh a hmoel rhoek ni tekah te a paek eh,” a ti nah.
Він сказав їм: ―Чашу Мою ви будете пити, і хрещенням, яким Я хрещуся, ви будете хрещені. Але щоб сидіти праворуч або ліворуч від Мене – не Мені це вирішувати: ці місця належать тим, кому приготовлені Моїм Отцем.
24 Parha rhoek loh a yaak uh vaengah te rhoi boeina kawng te a yakdam uh.
Решта десятеро [учнів], почувши про це, обурилися на двох братів.
25 Tedae Jesuh loh amih te a khue tih, “Namtom rhoek kah boei rhoek tah amamih vueinan uh tih a len rhoek loh amamih a huttet uh thae te na ming.
Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що керівники народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.
26 Nangmih khuiah tetlam te om uh boeh. Tedae, Nangmih khuiah a len la om aka ngaih te tah nangmih kah tueihyoeih la om ni.
Але серед вас не так має бути: хто хоче стати великим між вами, той має стати вашим слугою.
27 Te phoeiah nangmih khuiah lamhma la om ham aka ngaih te tah nangmih kah sal la om ni.
І хто хоче бути першим, нехай буде вашим рабом.
28 Hlang Capa tah hlang thohtat sak ham pawt tih thohtat pah ham neh a hinglu te ping kah tlansum la paek ham ni halo,” a ti nah.
Так само й Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».
29 Amih te Jerikho lamloh a khong uh vaengah Jesuh te hlangping loh muep a vai.
Коли вони виходили з Єрихона, багато людей пішло за Ним.
30 Te vaengah mikdael panit long taengah ngol rhoi. Jesuh kah a khum te a yaak rhoi vaengah pang rhoi tih, “Boeipa, David Capa, kaimih rhoi he n'rhen lah,” a ti rhoi.
І ось двоє сліпих, котрі сиділи біля дороги, почувши, що Ісус проходить повз них, почали голосно кричати: ―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
31 Tedae hlangping loh amih rhoi te a ho tih a paa sak. Te vaengah te rhoi te taoe pang rhoi tih, “Boeipa, David Capa kaimih rhoi he n'rhen lah,” a ti rhoi.
Натовп докоряв їм, щоб мовчали. Але вони ще голосніше закричали: ―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
32 Te vaengah Jesuh tah pai tih amih rhoi te a khue. Te phoeiah, “Nangmih rhoi ham balae saii sak na ngaih rhoi,” a ti nah.
Ісус зупинився, покликав їх та сказав: ―Що хочете, щоб Я зробив для вас?
33 Te dongah, “Boeipa, kaimih rhoi mik tah tueng lah saeh,” a ti rhoi.
Вони відповіли: ―Господи, щоб відкрилися наші очі!
34 Jesuh tah a thinphat tih amih rhoi mik te a taek pah. Te vaengah tlek a hmuh rhoi tih Jesuh hnuk a vai rhoi.
Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей – і вони відразу прозріли та пішли за Ним.
