Matthai 12
1 Te vaeng tue kah Sabbath ah Jesuh tah lohma longah cet. A hnukbang rhoek tah a bungpong uh tih cangvueia yun uh tih koe a kueh a uh.
Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
2 Tedae Phariseerhoek loha hmuhuhvaengah Jesuh te, “Sabbath ah saii ham a paek pawt te na hnukbangrhoek loha saii uh ke,” a ti nah.
Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
3 Tedae Jesuh loh, “David neh a taengkah rhoek loh a bung a pong vaengah balae a saii, na tae uh moenih a?
А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
4 Pathen im khuila kun tih a hmai kah buh a caak te ta. Te te anih kah a caak tueng la a om moenih, khosoih rhoek bueng pawt atah a taengkah rhoek ham khaw a om moenih.
Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
5 Sabbath ah bawkim kah khosoih rhoek loh Sabbath te a poeih dae ommongsitoe la a om uh te olkhueng khuiah na tae uh moenih a?
Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?
6 Tedae nangmih taengah kan thui, bawkim lakah aka tanglue ngai tah he ah om ta.
А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!
7 Tedae metla a om khaw na ming uh koinih, rhennah ni ka ngaih hmueih moenih,’ a ti dongah ommongsitoe te na boe sak uh pawt sue.
Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
8 Hlang capa tah Sabbath boeipa la om,” a ti.
Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!
9 Telamloh thoeih tihamamih kahtunim la pawk.
І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
10 Te vaengah kut khaem hlang pakhat khoem om. Te dongah aniha paelnaeh ham te a dawtuh tih, “Sabbath ah hoeih sak ham tueng a?” a ti nah.
І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“
11 Tedae amih te, “Nangmih khuikah tu pakhat mai khaw aka khueh hlang om a te? Te te Sabbath ah rhom khuila cungku koinih lo pawt vetih doek mahpawt a?
А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
12 Hlang he tu lakah muep tanglue ta. Te dongah Sabbath ah a then saii he tueng ta,” a ti nah.
А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!
13 Te phoeiah tekah hlang te, “Na kut te yueng lah,” a tinah tih koe a yueng. Te vaengah khat ben kah banglaa thenlaa hoeih pah.
І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.
14 Tedae Phariseerhoek tah cet uh tih anih te poci sak hamla dawtletnaha khueh uh.
Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?
15 Jesuh loha ming vaengahte lamloh khoe uh. Te vaengah anihte hlangping loh muepa vai. Te dongah amihte boeiha hoeih sak.
А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти.
16 Tedae amahte mingpha la saii pawt ham amih te a uen.
А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,
17 Te daengah ni tonghma Isaiah loha thui tih,
щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:
18 Ka sal he ne, anih ni ka coelh. Anih soah ka thintlo ka hinglu loha lungtlun. A pum dongah ka mueihla ka khueh vetih, namtom taengah tiktamnaha thui ni.
„Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.
19 Anih long tah oelhtaih mahpawh, hohaem mahpawh. A ol te toltung ah pakhat long khaw ya mahpawh.
Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
20 Tiktamnah te voelphoengnah la a khuen hlan atah capu akapaep tekhaem pawt vetih thut akanap khawthih mahpawh.
Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.
21 A ming te khaw namtom rhoek loh a ngaiuep ni,” a ti tea soep eh.
І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!
22 Te phoeiah rhaithae a kaem olmueh mikdaelte a taengla a khuen uh tih anih te a hoeih sak. Te daengah olmuehte cal thai tihkhoa hmuh thai.
Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.
23 Te vaengah hlangping khaw boeih limlum uh tih, “Anih he David capa la om mai khaming,” a ti uh.
І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
24 Tedae Phariseerhoek loha yaak uh vaengah, “Anih tah rhaithaerhoek kah boei Belzebul nen pawt koinih rhaithae he haek mahpawh,” a ti uh.
Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.
25 Amih kah poeknah tea hmuh vaengah, “Amamih aka paekboe ram tah boeih poci tih, amamih aka paekboe khopuei neh im boeih tah cak mahpawh.
А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.
26 Satan loh Satan te haek koinih amah neh amamih paekboe uh ni ta. Te vaengah a ram loh metlam a pai eh?
І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?
27 Kai loh Beezebul rhangneh rhaithae ka haek koinih, na ca rhoek tah u rhangnen lae a haek uh. He dongah amih tah nangmih kah laitloekkung la om uh ni.
І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.
28 Tedae Pathen Mueihla rhangneh kai loh rhaithae ka haek atah nangmih taengah Pathen kah ram ha pai coeng dongah ni.
А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.
29 Aka tlung te lamhma la a pin pawt atah metlam lae aka tlung kah im khuila a kun vetih hnopai te a poelyoe pah thai eh? a pin phoei daengah ni im te a muk eh.
Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.
30 Kai taengah aka om pawt tah kai neh hlihloeh la om tih, kai taengah aka cut pawt loh a thaek.
Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.
31 He dongah nangmih taengah kan thui, tholhnah neh soehsalnah cungkuem dongah hlang he dongah hlah pah ni, tedae, Mueihla ben kah soehsalnah tah tholh hlah mahpawh.
Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!
32 Hlang capa te ol aka tha thil te khaw dongah hlah pueng ni. Tedae Mueihla Cim te aka cal thil te tah tahae tue neh aka lo ham dongah khaw anih te tholh hlah pah mahpawh. (aiōn g165)
І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім! (aiōn g165)
33 Thing then loh a thaih a then sak tih thing thae loh a thaih a thae sak. Te dongah thing he a thaih loh a mingpha sak.
Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!
34 Rhulthae rhoek kah casak rhoek, a thae la na om uh lalah metlamlae a then te na thui uh thai eh. Thinko kah a baecoih te na ka loh a thui.
Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.
35 Hlang then loh khohrhang then khuikah a then a sat tih, hlang thae loh khohrhang thae khuikah a thae a sat.
Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.
36 Tedae nangmih taengah kan thui, palyal olka aka thui rhoek boeih te laitloeknah khohnin ah hlang loh te ham te olka a thuung uh ni.
Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
37 Na ol loh n'tang sak vetih na ol loh n'boe sak ni,” a ti nah.
Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.
38 Te phoeiah cadaekrhoek hlangvang neh Pharisee rhoek loh Jesuh te a doouh tih, “Saya nang taengkah miknoek hmuh ham ka ngaih uh,” a ti na uh.
Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.
39 Tedae amih te a doo tih, “Boethae neh samphaih cadil rhoek loh miknoek tlap cakhaw, tonghma Jonah kah miknoek pawt atah miknoek m'pae mahpawh.
А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.
40 Jonah tah nga bung khuiah khothaih hnin thum neh khoyin hnin thum a om bangla hlang capa tah diklai ko khuiah khothaih hnin thum neh khoyin hnin thum om van ni.
Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.
41 Laitloeknah hnin ah Nineveh hlang rhoek tah hekah cadil taengah pai uh vetih a boe sak ni. Jonah kah olhoe dongah amih yut uh. Tedae hekah aka om he Jonah lakah len dae ta he.
Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!
42 Tuithim boeinu tah Solomon kah cueihnah hnatun hamla diklai bawt lamkah loh ha pawk dongah tahae kah cadil he laitloeknah ah a pai thil vetih a boe sak ni. Tedae heah he Solomon lakah aka len om dae ta he.
Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
43 Mueihla thae loh hlang lamkah a coe phoeiah tuihang hmuen boeih ah cet tih duemnah a toem dae hmu pawh.
А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.
44 Te vaengah ka caeh tangtae te ka im la ka bal ni a ti. Te dongah, a pawk vaengah hoeng, nawt tangtae neh, khoem tangtae, la a hmuh.
Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.
45 Te phoeiah cet tih amah lakah aka thae mueihla a tloe parhih te amah taengla a khuen. Te phoeiah te rhoek ah kun uh tih kho a sak. Te dongah te hlang te lamhma kah lakah a hnukkhueng kah a om te thae. Tahae kah cadil he khaw rhaithae lam ni a om tangkhuet eh,” a ti. p
Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“
46 Hlangping tea voek li vaengah a manu neha manarhoek loh anihte voek ham a toem uh tih poengah pakcak pai uh.
Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
47 Te dongah pakhat loh, “Na nu neh na mana rhoek loh nang voek ham n'toemtih poengah pai uh ke,” a ti nah.
І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.
48 Te dongah amah aka voek te, “Unim kai manu? U rhoek nim kai mana rhoek?” a ti nah.
А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“
49 Te phoeiah a hnukbangrhoek taengla a kuta yueng tih, “Kai manu neh kai mana rhoek la he.
І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!
50 Vaan kah a Pa kongaih aka saii te tah ka manuca neh ngannu nganca neh manu la om,” a ti nah.
Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“
