Luka 22
1 Yoom a ti uh vaidamding khotue tah yoei coeng.
Наближалося свято Опрісноків, що зветься Пасхою.
2 Te vaengah khosoihham rhoek neh cadaek rhoek loh pilnam te loei a rhih uh dongah Jesuh metla ng'ngawn eh tila a mae uh.
Первосвященники та книжники шукали, як убити [Ісуса], але боялися народу.
3 Te vaengah Satan loh hlainit khuikah hlangmi pakhat la aka om Iskariot a ti uh Judas te a kun thil.
Тоді увійшов сатана в Юду, званого Іскаріот, що був із числа дванадцяти.
4 Te dongah cet tih amih taengla Jesuh metla a voeih ham khaw khosoihham rhoek neh imtawt boei rhoek te a voek.
Він пішов та зговорився з первосвященниками та начальниками храмової охорони, як видати їм [Ісуса].
5 Te vaengah a uem uh tih anih te tangka paek ham a kotluep uh.
Вони зраділи та обіцяли дати йому грошей.
6 Ko a tluep puei tih, amih hlangping kah mikvoelh ah Jesuh voeih ham a tuethen te a dawn.
Юда погодився та шукав слушної нагоди, щоб Його видати без народу.
7 Vaidamding khohnin tah a pha coeng. Te vaengah yoom te ngawn ham a kuek.
Настав день свята Опрісноків, коли належало принести пасхальну жертву.
8 Te dongah Peter neh Johan te a tueih tih, “Cet rhoi lamtah mamih kah yoom n'caak ham te rhoekbah rhoi,” a ti nah.
І надіслав [Ісус] Петра та Івана, кажучи: ―Ідіть та приготуйте для нас Пасху, щоб ми спожили.
9 Amih rhoi long khaw amah taengah, “Melam saii ham na ngaih?” a ti nah.
Вони спитали: ―Де Ти хочеш, щоб ми приготували?
10 Jesuh loh amih rhoi te, “Khopuei la na kun rhoi vaengah, tuitang dongah tui aka phuei hlang pakhat loh nangmih rhoi te n'doe ni. Anih loh a kun thil im duela anih te vai rhoi ne.
Він відповів їм: ―Коли ввійдете в місто, вас зустріне чоловік, який нестиме глечик із водою. Ідіть за ним до дому, куди він увійде,
11 Te phoeiah im kungmah te, ‘Nang taengah saya loh, “Yinpanah tah melam a om, te ah te ka hnukbang rhoek te Yoom ka caak puei mai eh,” a ti,’ ti nah.
та скажіть господареві дому: «Учитель питає тебе: „Де кімната, у якій Я буду споживати Пасху з Моїми учнями?“»
12 Anih loh imhman aka ka te a khoem tangtae la nangmih rhoi n'tueng bitni, te ah te rhoekbah rhoi,” a ti nah.
Він покаже вам нагорі велику прибрану кімнату – там і приготуйте.
13 A caeh rhoi vaengah a ti nah bangla a hmuh rhoi tih Yoom te a rhoekbah rhoi.
Вони пішли й знайшли все саме так, як казав їм [Ісус], та приготували там Пасху.
14 A tue loh a pha vaengah, amah taengkah caeltueih rhoek te a ngol puei.
Коли настав час, [Ісус] з апостолами сіли за стіл.
15 Te phoeiah amih te, “Ka patang hlanah nangmih neh Yoom caak ham he thincavat la ka hue.
Він сказав їм: «Я дуже хотів їсти цю Пасху разом із вами перед Моїм стражданням.
16 Nangmih taengah kan thui, Pathen kah ram ah a soep hlan atah he he ka ca voel mahpawh,” a ti nah.
Кажу вам: уже не їстиму її, доки вона не звершиться в Царстві Божому».
17 Boengloeng te a loh tih a uem phoeiah, “He he lo uh lamtah namamih te tael uh thae.
І, узявши чашу та подякувавши Богу, сказав: «Візьміть її та поділіть між вами.
18 Nangmih taengah ka thui, tahae lamloh Pathen ram a pai hlan khuiah misur thaih te ka o voel mahpawh,” a ti nah.
Кажу вам: віднині не питиму більше з цього виноградного плоду, доки не прийде Царство Боже».
19 Vaidam te a loh tih a uem phoeiah a aeh tih amih te a paek. Te vaengah, “He tah nangmih hamla ka paek ka pum ni. Kai poekkoepnah neh he he saii uh,” a ti nah.
Потім узяв хліб та, подякувавши, розламав і дав їм, кажучи: «Це є тіло Моє, що за вас віддається. Чиніть це на згадку про Мене».
20 Te vanbangla boengloeng te khaw a vael uh tih, “He boengloeng tah ka thii dongkah paipi thai ni, te tah nangmih ham long coeng.
Так само після того, як поїли, узяв і чашу, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові, що проливається за вас.
21 Tedae caboei dongah kamah aka om puei kah a kut loh kamah m'voeih coeng he.
Однак рука того, хто зраджує Мене, зі Мною за столом.
22 Hlang Capa tah a hmoel tangtae bangla cet pai dae, anih dongah hlang aka voei hlang te tah anunae,” a ti.
Бо Син Людський іде, як і було призначено, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Його».
23 Te dongah te bang saii hamla aka caii te amih lakli ah u lam nim a pawk ve tila amamih khuiah koe oelh uh thae.
Вони почали питати один одного, хто з них міг би таке зробити.
24 Te vaengah amih khuiah tanglue la om ham aka koih te unim tila, amamih khuiah tuituknah khaw om.
Потім знялась між ними суперечка, хто з них найбільший.
25 Tedae amih taengah Jesuh loh, “Namtom manghai rhoek loh amih a tulnoi uh tih a buem rhapsat te hlangrhoei rhoek la a khue uh.
[Ісус] же сказав їм: ―Царі народів володіють ними, і тих, що керують ними, називають благодійниками.
26 Tedae nangmih tah te tlam moenih, nangmih khuiah aka tanglue loh a noe bangla om saeh, hlang aka mawt long khaw aka thotat la om saeh.
Але ви не [будьте] такими! Навпаки: найбільший між вами нехай буде як найменший, і той, хто керує, [нехай буде] як слуга.
27 Te dongah aka vael neh aka thothat khuiah ulae aka tanglue? Aka vael te moenih a? Tedae kai tah nangmih lakli ah aka thotat lam ni ka om.
Бо хто більший: той, що сидить за столом, чи той, хто прислуговує? Чи не той, хто сидить за столом? Я ж серед вас як слуга.
28 Nangmih tah kai kah cuekhalhnah khuikah he kai neh aka tukkai la na om uh.
Ви ті, що залишилися зі Мною в Моїх випробуваннях.
29 Ram te a pa loh kai taengah a hal bangla nangmih taengah kai loh kang hal coeng.
І Я заповідаю вам Царство, як Мені заповів Мій Отець,
30 Te daengah ni ka ram kah ka caboei dongah na caak na ok uh eh. Te vaengah Israel kah lai aka tloek koca hlainit te ngolkhoel soah na ngol thil uh ni.”
щоб ви їли та пили за столом у Царстві Моєму. Ви сядете на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.
31 “Simon, Simon, Satan loh cang bangla hlaih ham nangmih n'laem coeng te.
Симоне, Симоне! Ось сатана просив просіяти вас, як пшеницю.
32 Kai tah nang kah tangnah te a muei pawt ham ni nang ham ka thangthui. Tedae na bal vaengah na manuca rhoek te duel nawn,” a ti nah.
Але Я молився за тебе, щоб ти не загубив віри та після навернення зміцнив твоїх братів.
33 Tedae Simon loh, “Boeipa, namah nen tah thongim neh duek paan ham khaw sikim la ka om ngawn,” a ti nah.
Петро сказав Йому: ―Господи, з Тобою я готовий іти у в’язницю й на смерть.
34 Jesuh loh, “Peter, namah taengah kan thui, kai hmat hamla voeithum na huek uh hlan atah tihnin ah ai khong mahpawh,” a ti nah.
Але [Ісус] відповів: ―Кажу тобі, Петре, що півень ще не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене.
35 Te phoeiah amih te, “Sungkoi, sungsa neh khokhom khuen kolla nangmih kan tueih vaengah pakhat khaw na hlavawt uh pawt nim?” a ti nah. Te vaengah amih loh, “Om pawh,” a ti uh.
Потім промовив до них: ―Коли Я вас посилав без гаманця, без торби та взуття, чи бракувало вам чогось? Вони сказали: ―Нічого.
36 Te phoeiah amih te, “Tedae tahae atah, sungkoi aka khueh loh khuen saeh, sungsa khaw khuen saeh. Aka khueh pawt loh a himbai te yoi saeh lamtah cunghang lai saeh.
―Але тепер хто має гаманець, нехай візьме його, так само й торбу; хто ж не має меча, хай продасть свій одяг та купить меч.
37 Nangmih ham kan thui, a daek tangtae te kai soah a soep ham a kuek. ‘Anih te lailak rhoek neh a tae thil,’ a ti, kai kawng loh hmakhah a pha,” a ti nah.
Кажу вам: на Мені має здійснитися те, що написано: «Його зараховано до злочинців». Бо все, що про Мене записано, збувається.
38 Te vaengah amih loh, “Boeipa, cunghang yungnit om he,” a ti na uh. Te dongah Jesuh loh amih te, “Rhoeh coeng te,” a ti nah.
Вони сказали: ―Господи, дивись, у нас два мечі. Він відповів: ―Цього достатньо.
39 A khosing vanbangla cet tih Olive tlang te a paan. Te vaengah hnukbang rhoek long khaw anih te a vai uh.
[Ісус], за своїм звичаєм, пішов на Оливну гору, і Його учні пішли за Ним.
40 A hmuen a pha vaengah amih te, “Cuekhalhnah khuiah kun pawt ham thangthui uh,” a ti nah.
Дійшовши до того місця, Він сказав їм: ―Моліться, щоб не впасти в спокусу!
41 Te phoeiah Jesuh tah amih taeng lamloh lungto dongat tluk ah khoe uh tih, khuklu cungkueng neh thangthui.
А Сам відійшов від них на відстань кинутого каменя, став на коліна та молився
42 Te vaengah, “A pa, na ngaih atah boengloeng he, kai taeng lamkah loh khoe mai. Tedae kai kongaih boel saeh lamtah namah kongaih la om saeh,” a ti.
кажучи: «Отче, якщо бажаєш, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не Моя воля, а Твоя».
43 Te vaengah vaan lamkah puencawn te a taengah phoe tih anih te thaa a cong pah.
Тоді з неба з’явився ангел та зміцнював Його.
44 A thangthui te khaw thingthuelnah la mat a om pah. A hlantui khaw a thii cip bangla a om pah tih diklai la a bo pah.
В агонії Він почав молитися ще старанніше. І піт Його став, мов краплі крові, що падали на землю.
45 Thangthuinah lamloh thoo tih hnukbang rhoek taengla a pawk vaengah a kothaenah lamloh a ih uh te a hmuh.
Вставши від молитви, Він підійшов до учнів і знайшов, що вони заснули, [виснажені] смутком.
46 Te dongah amih te, “Balae tih na ih uh? Thoo uh lamtah thangthui uh, te daengah ni cuekhalhnah khuila na kun uh pawt eh,” a ti nah.
Він сказав їм: ―Чому ви спите? Прокиньтеся та моліться, щоб не впасти в спокусу!
47 A thui vaengah hlangping tarha ha pawk. Te vaengah hlainit khuikah pakhat Judas a ti long te amih hmaiah a lamhma pah tih Jesuh te mok hamla a paan.
Коли Він ще говорив, ось підійшов натовп, і той, кого звали Юда, один із дванадцятьох, ішов перед ними. Він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його.
48 Tedae Jesuh loh amah te, “Judas, moknah mai neh hlang capa te na voeih nama?” a ti nah.
Ісус сказав йому: ―Юдо, ти поцілунком видаєш Сина Людського?
49 A taengkah rhoek loh a hmuh uh vaengah aka om ham te, “Boeipa, cunghang neh ka boeng uh koinih ta,” a ti na uh.
Коли ті, що були з [Ісусом], побачили, що має статися, сказали: ―Господи, чи не вдарити нам мечем?
50 Te dongah amih khuikah pakhat loh khosoihham kah sal te a boeng tih a bantang hna a pat pah.
І один із них [мечем] ударив раба первосвященника й відрубав йому праве вухо.
51 Tedae Jesuh loh a doo tih, “Te te hlah laeh,” a ti nah. Te phoeiah a hna te a taek pah tih a hoeih sak.
Але Ісус сказав: ―Облиште, досить! І, торкнувшись його вуха, зцілив його.
52 Te phoeiah Jesuh loh amah taengla aka pawk khosoihham rhoek neh bawkim kah imtawt boei rhoek, patong rhoek taengah, “Dingca a, cunghang neh thingboeng neh na caeh thil uh.
Потім Ісус звернувся до первосвященників, начальників храмової охорони та старійшин: «Ви вийшли [проти Мене], як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати.
53 Hnin takuem bawkim khuiah nangmih taengah ka om tih kai soah kut na thueng uh moenih. Tedae tahae tue neh yinnah kah saithainah tah nangmih ah om,” a ti nah.
Щодня Я був із вами в Храмі, і ви не підняли на Мене рук, але зараз ваш час і влада темряви».
54 Jesuh te a tuuk uh phoeiah a mawt uh tih khosoihham im khuila a khuen uh. Tedae Peter long tah soeisoei a vai.
Тоді вони схопили Його та привели в дім первосвященника. Петро ж ішов за ними на відстані.
55 Te vaengah imtol kah a laklung ah hmai a toih uh tih a ngoltun uh hatah Peter khaw amih lakli ah ngol van.
Коли вони розклали вогонь посеред двору та сіли навколо, Петро також сів між ними.
56 Tedae hmaivang ah aka ngol salnu pakhat loh anih a hmuh vaengah a hmaitang tih, “He khaw he anih taengah om,” a ti nah.
Одна зі служниць, побачивши, що він сидить біля вогню, придивилася до нього пильно та промовила: ―І цей був із Ним!
57 Tedae Peter loh basa tih, “Anih, ka ming moenih, huta,” a ti nah.
Але [Петро] заперечив кажучи: ―Я не знаю Його, жінко!
58 Rhaih a om phoeiah pakhat loh anih te hmuh tih, “Nang khaw amih taengah na om van,” a ti nah. Tedae Peter loh, “Hlang khaw he, kai ka om moenih,” a ti nah.
Трохи пізніше хтось інший побачив його й сказав: ―Ти теж один із них! Але Петро відповів: ―Ні, чоловіче!
59 Khonoek pakhat tluk a koe phoeiah a tloe pakhat loh, “Oltak ni, he khaw anih taengah om ta, amah khaw Galilee hlang ni,” rhap a ti nah.
Близько години пізніше інший почав твердити кажучи: ―Справді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.
60 Tedae Peter loh, “Hlang khaw he, banim na thui ka ming moenih,” a ti nah. Te tlam te a thui li vaengah ai pahoi khong.
Петро відповів: ―Чоловіче, я не знаю, про що ти говориш! І тієї ж миті, коли він ще говорив, заспівав півень.
61 Te vaengah Peter te Boeipa loh a mael thil tih a sawt. Te daengah, “Tihnin kah ai a khong hlanah kai voeithum nan huek uh tak ni,” a ti nah vaengkah Boeipa ol te Peter loh a thoelh.
Господь, обернувшись, глянув на Петра. Тоді Петро згадав слова Господа, які Він сказав: «Перед тим, як сьогодні заспіває півень, ти тричі зречешся Мене».
62 Te dongah phawn cet tih hlawk hlawk rhap.
І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
63 Jesuh te hlang rhoek loh a et uh phoeiah a tamdaeng uh tih a boh uh.
Люди, які охороняли [Ісуса], почали насміхатися з Нього та бити Його.
64 Amah te a khuk uh tih a dawt uh vaengah, “Nang aka bael te unim phong lah,” a ti na uh.
Вони зав’язали Йому очі й питали кажучи: «Пророкуй! Хто Тебе вдарив?»
65 A tloe nen khaw muep a salpham uh tih anih te a voek uh.
І багато інших богохульств казали проти Нього.
66 Khothaih a pha vaengah pilnam kah kangham rhoek, khosoihham rhoek neh cadaek rhoek te tingtun uh. Te phoeiah Jesuh te amamih kah khoboei taengla a khuen uh.
На світанку старійшини народу, первосвященники та книжники зібралися разом і повели Його на свій Синедріон.
67 Te vaengah, “Khrih la na om atah kaimih taengah thui laeh,” a ti na uh. Tedae amih te, “Nangmih taengah kan thui cakhaw na tangnah uh loengloeng mahpawh.
Вони сказали: ―Якщо Ти – Христос, то скажи нам! [Ісус] відповів: ―Навіть якщо скажу, ви не повірите.
68 Kan dawt bal cakhaw nan doo uh loengloeng mahpawh.
І якщо Я спитаю вас, ви не відповісте.
69 Tahae lamkah hlang capa tah Pathen kah thaomnah bantang ah aka ngol la om pueng ni,” a ti nah.
Але віднині Син Людський сидітиме праворуч від Всемогутнього Бога.
70 Tedae hlang boeih loh, “Nang tah Pathen capa la na om van a?” a ti na uh. Te dongah Jesuh loh amih te, “Ka om te na thui uh coeng,” a ti nah.
Тоді всі вони стали запитувати: ―То, значить, Ти – Син Божий? [Ісус] відповів: ―Ви самі кажете, що то Я!
71 Te vaengah amih loh, “Laipai a ngoe pueng a te? A ka lamkah te mamih loh n'yaak uh coeng,” a ti uh.
Тоді вони сказали: ―Навіщо нам потрібні свідчення? Ми чули це з Його вуст!
