Luka 15
1 A om uh vaengah mangmucoi rhoek neh hlangtholh rhoek loh anih taengah hnatun ham boeih a paan uh.
Усі митники та грішники приходили до [Ісуса], щоб послухати Його.
2 Te vaengah Pharisee rhoek neh cadaek rhoek te cai uh tih, “Anih loh hlangtholh rhoek a doe tih amih taengah a caak,” a ti uh.
Але фарисеї та книжники нарікали кажучи: ―Він грішників приймає та їсть разом із ними.
3 Te dongah hekah nuettahnah he amih ham a thui pa tih,
Тоді Він розповів їм притчу:
4 “Nangmih khuikah mebang hlang khaw tu yakhat a khueh vetih te khui lamkah loh pakhat te poci koinih, sawmko pako te khosoek ah a hnoo tih a hmuh duela aka poci te a hnuk ah a hlak moenih a?
―Який чоловік із вас, маючи сто овець та загубивши одну з них, не залишить дев’яносто дев’ять у пустелі та не піде шукати загублену, доки не знайде її?
5 A hmuh vaengah khaw a laengpang dongah a tloeng tih omngaih ta.
І, знайшовши, з радістю покладе її на свої плечі.
6 Im la a pawk vaengah khaw a paya rhoek neh imben rhoek te a hueh tih, ‘Kamah taengah omngaih uh, ka tu aka poci te ka hmuh coeng,’ a ti.
Прийшовши додому, він покличе своїх друзів та сусідів, кажучи їм: «Радійте зі мною, бо я знайшов мою загублену вівцю».
7 Te vanbangla nangmih taengah ka thui. Yutnah aka ngoe pawh hlang dueng sawmko pako so lakah aka yut hlangtholh pakhat soah ni vaan ah omngaihnah a om eh.”
Кажу вам: на небі буде більше радості за одного грішника, що кається, ніж за дев’яноста дев’ятьох праведників, які не потребують покаяння.
8 “Huta loh tangkanuei lung rha te a khueh. Tangkanuei pakhat te a hlong atah, hmaiim te a tok phoeiah im te a nawt, a hmuh pawt atah khaelh khaelh a tlap.
Або яка жінка, маючи десять драхмта загубивши одну з них, не запалює світильника й не замітає в хаті, шукаючи уважно, доки не знайде?
9 A hmuh daengah, a paya rhoek neh imben rhoek te a hueh tih, ‘Tangkanuei ka poci sak te ka hmuh dongah kamah taengah omngaih uh,’ a ti pueng.
А знайшовши, кличе приятельок та сусідок і каже: «Радійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму».
10 Te vanbangla nangmih taengah kan thui. Hlangtholh pakhat a yut soah ni Pathen kah puencawn rhoek hmaiah omngaihnah a om,” a ti nah.
Такою, кажу вам, є радість ангелів Божих за одного грішника, який кається.
11 Te phoeiah, “Hlang pakhat loh capa panit a khueh.
Він також сказав: ―Один чоловік мав двох синів.
12 Amih rhoi khuiah a noe loh a napa te, ‘A pa, koe a kaekvang na hmoel te kamah m'pae laeh,’ a ti nah. Te dongah a napa loh amih rhoi ham khosaknah te a tael pah.
Молодший із них сказав батькові: «Батьку, дай мені мою частину спадщини». І той поділив між ними майно.
13 Tedae khohnin muep a koe kolla boeih aka kool a capa a noe tah kho hla la yiin. Te phoeiah a koe te pahoi a poek tih cungpoeh cungdam la hing.
Через декілька днів молодший син, зібравши все, відправився в далекий край і там розтратив усе своє майно, живучи розпусно.
14 Boeih a hnonah phoeiah tah te rhoek pingpang ah khokha loh muep a pai thil tih anih khaw vawt tangkhuet.
Коли ж він усе витратив, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.
15 Te dongah te pingpang kah pilnam pakhat taengah cet tih kap. Te vaengah anih te ok vuelh ham lohma la a tueih.
І пішов та пристав до одного з жителів того краю, а той послав його на свої поля пасти свиней.
16 Te vaengah ok loh a caak canghlam koi te caak ham a hue dae anih te pae uh pawh.
Він бажав би наїстися хоча б стручками ріжкового дерева, які їли свині, але ніхто не давав йому.
17 Te daengah amah te a cueih koep om tih, ‘A pa kah kutcoep rhoek te yet pataeng buh a coih sak uh dae kai tah khokha neh ka poci pahoi coeng.
Опам’ятавшись, він сказав: «Скільки наймитів мого батька мають хліба вдосталь, а я тут помираю з голоду!
18 Ka thoo vetih a pa taengla ka cet pawn ni. Amah taengah, “A pa, vaan neh nang hmaiah ka tholh coeng.
Встану, піду до свого батька та скажу йому: „Батьку, согрішив я проти Неба та проти тебе
19 Na ca la khue ham khaw a koihvaih la ka om moenih, kai he na kutcoep pakhat la ng'khueh,” ka ti nah ni,’ a ti.
і вже не достойний називатися твоїм сином. Прийми мене, як одного з твоїх наймитів!“»
20 Te dongah thoo tih a napa te a paan. Tedae a hla la a om vaengah a napa loh a hmuh tih a thinphat. Te dongah yong tih a rhawn ah a kop tih a mok.
І, вставши, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його, змилосердився над ним та побіг до нього, обійняв його та почав цілувати.
21 Te vaengah a capa loh, ‘A pa, vaan neh namah hmaiah ka tholh coeng, na ca la khue ham khaw ka a koihvaih la ka om moenih,’ a ti nah.
Син промовив до нього: «Батьку! Я согрішив проти Неба й проти тебе і вже недостойний називатися твоїм сином!»
22 Tedae a napa loh a sal rhoek te, ‘Hnikul tanglue te a loe la hang khuen uh lamtah anih he bai sak uh. A kut dongah kutbuen, a kho dongah khokhom buen sak uh.
Батько ж промовив до своїх рабів: «Принесіть швидко найкращу одежу, одягніть його і дайте перстень йому на руку та взуття на ноги!
23 Vaito puetsuet te han khuen uh, te te ngawn uh. Te phoeiah uum uh sih lamtah ca uh sih.
Приведіть відгодоване теля та заколіть його! Будемо їсти та веселитись,
24 Ka ca a duek la aka om he koep hing, aka poci la om dae koep a phoe coeng dongah pahoi uum sih,’ a ti nah.
бо цей син мій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся!» І почали веселитися.
25 Te vaengah lohma ah aka om a capa a ham te, im vat ham pha tih toembael neh a lam uh te a yaak.
А старший його син був у полі; і коли, повертаючись із поля, наблизився до дому, почув музику й танці.
26 Te dongah camoe pakhat a khue tih tekah hno aka om te a dawt.
Покликавши одного зі слуг, запитав: «Що це таке?»
27 Te long te anih taengah, ‘Na mana te ha pawk coeng. Te dongah na pa loh vaito puetsuet te a ngawn tih anih te sading la a doe,’ a ti nah.”
«Твій брат прийшов, – сказав той, – і твій батько заколов відгодоване теля, бо [його син] повернувся живий та здоровий».
28 “Te dongah kosi a hong tih kun ham ngaih pawh. Tedae a napa tah cet tih anih te a hloep.
Він розлютився та не схотів увійти в дім. Батько ж його, вийшовши, став його просити.
29 Tedae a napa te a doo tih, ‘Kum, he yet na taengah sal ka bi tih na olpaek ka poe moenih he. Tedae kai ham tah ka paya neh uum hamla maae pataeng nan paek moenih.
Але він відповів своєму батькові: «Я стільки років служив тобі й ніколи не нехтував твоїм наказом, а ти жодного разу не дав мені й козенятка, щоб я повеселився з моїми друзями.
30 Tedae hlanghalh rhoek neh na khosaknah aka yoop na capa tah ha pawk vaengah, vaito puetsuet te anih ham na ngawn pah,’ a ti nah.”
Але коли прийшов цей син твій, що розтратив твоє майно з блудницями, ти заколов для нього відгодоване теля».
31 “Tedae a napa loh amah te, ‘Camoe aw, nang tah kai taengah rhawp na om tih, kai koe boeih he nang hut coeng ni.
[Батько] відповів йому: «Дитино, ти завжди зі мною, і все, що в мене є, – твоє.
32 Tedae uum vaengah khaw omngaih ham a kuek ta. Na mana tah aka duek la om coeng dae ha hing koep, poci coeng dae koep ha phoe,’ a ti,” a ti nah.
Веселитися ж і радіти треба тому, що цей брат твій був мертвий та ожив, пропав та знайшовся».
