Johan 13
1 Yoom khotue hlanah he diklai lamkah Pa taengla a thoeih ham tue te ham pha coeng tila Jesuh loh a ming. Te dongah diklai ah a lungnah rhoek te a bawt due a lungnah.
Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
2 Hlaembuh a vael uh vaengah amah aka voei ham Simon capa Judas Iskariot loh a thinko ah rhaithae a khueh coeng.
Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
3 Pa loh Jesuh amah kut ah boeih a paek tih Pathen taeng lamkah aka thoeng te Pathen taengla cet tila a ming.
то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
4 Buhkung lamkah a thoh neh a himbai a dul. Te phoeiah rhawnawn a loh tih a vaep.
устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
5 Baeldung dongah tui a loei tih hnukbang rhoek kah kho te koe a silh. Te phoeiah a vaep tangtae la aka om rhawnawn neh a huih pah.
Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
6 Simon Peter taengah a pha vaengah amah te, “Boeipa, nang loh kai kho na sil aya?” a ti nah.
І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
7 Jesuh loh anih te a doo tih, “Ka saii he nang loh tahae ah na ming pawt dae tahae lamkah phoeiah na ming bitni,” a ti nah.
Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
8 Peter loh, “Ka kho he a voelvai ah sil loengloeng boeh,” a ti nah. Jesuh loh, “Nang kan sil pawt koinih kai taengah benbo benpang la na om mahpawh,” a ti nah. (aiōn g165)
Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
9 Amah te Simon Peter loh, “Boeipa, ka kho bueng pawt tih ka kut neh ka lu khawm ta,” a ti nah.
До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
10 Jesuh loh anih taengah, “Tui aka hlu tah a caih la boeih om tih a kho silh ham bueng pawt atah a tloe silh ngoe pawh. Te phoeiah nangmih tah a caih la na om uh dae boeih na cim uh moenih,” a ti nah.
Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
11 Amah aka voei te a ming coeng. Te dongah, “A caih la boeih na om uh pawh,” a ti nah.
Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
12 Amih kah kho te a silh phoeiah a himbai te a loh tih koep ngol. Te vaengah amih te, “Nangmih ham ka saii te na ming uh a?
Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
13 Nangmih loh kai he saya neh boeipa la nan khue uh dae ka om van dongah balh na thui uh.
Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
14 Te dongah kai boeipa neh saya loh nangmih kah kho te ka silh atah nangmih khaw khat neh khat kah kho te na silh uh ham a kuek.
А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
15 Kai loh nangmih taengah ka saii bangla nangmih long khaw saii uh tila moeiboe pakhat nangmih kan paek coeng.
Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
16 Nangmih taengah rhep rhep ka thui, sal tah a boei lakah tanglue la, caeltueih khaw amah aka tueih lakah tanglue la a om moenih.
Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
17 He he na ming uh tih te rhoek te na vai uh atah yoethen la na om uh coeng.
Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
18 Nangmih boeih ham ka thui moenih a? Kamah loh ka tuek te ka ming. Tedae cacim te tah soep mai saeh. Ka buh aka ca loh kai taengah a khodil a taloeh coeng.
Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
19 A om hlanah nangmih kan ti nah coeng. Te daengah ni a om vaengah kai ni tila nan tangnah uh eh.
Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
20 Nangmih taengah rhep rhep ka thui, khat khat ka tueih te aka doe long tah kai ni n'doe. Kai aka doe long khaw kai aka tueih te a doe,” a ti nah.
Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
21 Hekah he Jesuh loh a thui vaengah mueihla hinghuen doela a phong tih, “Nangmih taengah rhep rhep ka thui nangmih khuikah pakhat loh kai m'voeih ni,” a ti.
Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
22 U a thui khaw hnukbang rhoek tah ingang uh tih khat khat ah so uh thae.
І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
23 A hnukbang rhoek khuikah pakhat tah Jesuh kah rhang dongah om tih a vael. Anih te Jesuh loh a lungnah.
При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
24 Anih te Simon Peter loh a mikhip tih, “A thui te u lam nim a pawk ve,” a ti nah.
От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
25 Te phoeiah anih te Jesuh kah rhang dongah hangdang tangloeng tih, “Boeipa, unim?” a ti nah.
І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
26 Jesuh loh, “Anih tah kamat ka nuem vetih amah taengah ka paek ni,” a ti nah. Te dongah kamat te a nuem phoeiah a loh tih Simon capa Judas Iskariot te a paek.
Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
27 Kamat nen mah anih te Satan loh a kun thil coeng. Te dongah Jesuh loh anih te, “Na saii te hat saii to,” a ti nah.
За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
28 A taengah a thui te aka vael rhoek loh ming pawh.
Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
29 A ngen loh tangkacun te Judas loh a khoem dongah khotue ham a ngoe koi te lai ham neh khodaeng rhoek te khat khat paek ham te Jesuh loh anih a ti nah tila a poek uh.
А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
30 Te dongah anih loh vaidam kamat te a doe tih pahoi cet. Te vaengah khoyin la om.
А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
31 A caeh tangloeng vaengah Jesuh loh, “Tahae ah hlang capa tah a thangpom vetih Pathen tah anih ah a thangpom ni.
Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
32 Pathen te anih ah a thangpom atah Pathen long khaw amah dongah anih a thangpom ni. Te vaengah anih te tlek a thangpom ni.
Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
33 Oingaih rhoek, nangmih taengah kolkalh tah ka om pueng vetih kai nan toem uh ni. Tedae Judah rhoek taengah, ‘Ka caeh nah te nam pha ham coeng thai pawh,’ ka ti nah vanbangla nangmih taengah khaw kan thui coeng.
Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
34 Khat neh khat lung uh thae tila nangmih olpaek a thai la kam paek. Nangmih kan lungnah vanbangla nangmih khaw khat neh khat lung uh thae ham.
Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
35 Khat neh khat taengah lungnah na khueh uh atah te nen ni kai kah hnukbang la na om uh te boeih a ming uh eh,” a ti nah.
По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
36 Amah te Simon Peter loh, “Boeipa, melam na caeh eh?” a ti nah. Jesuh loh, “Kai ka caeh nah te tahae ah nam vai uh thai mahpawh tedae hmailong ah nam vai uh bitni,” a ti nah.
А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
37 Peter loh, “Boeipa, balae tih tahae ah nang kam vai uh thai pawt eh? Nang ham ka hinglu te ka voeih ni,” a ti nah.
Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
38 Jesuh loh, “Kai ham na hinglu te na voeih mai ni? Nang taengah rhep rhep ka thui, kai voei thum nan hnoel hlan atah ai khong loengloeng mahpawh,” a ti nah.
Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
