Johan 10
1 “Nangmih taengah rhep rhep kan thui, thohka lamloh tu vongup khuila kun pawt tih a hloeh la aka yoeng tah hlanghuen neh dingca ni.
Поправді, поправді кажу́ вам: Хто не входить двери́ма в коша́ру, але перела́зить деі́нде, — той зло́дій і розбійник.
2 Tedae tu kah tudawn la aka om tah thohka longah kun.
А хто входить двери́ма, — той вівцям пастух.
3 Anih te imtawt loh thohka a ong pah tih tu loh a ol te a yaak. Amah kah tu te khaw a ming neh a khue tih a mawt.
Ворота́р відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йме́нню, і випрова́джує їх.
4 Amah kah te boeih a hlah vaengah a hmaiah cet tih tu rhoek loh a ol te a hmat uh dongah anih te a vai uh.
А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідо́м за ним ідуть, бо знають голос його́.
5 Tedae hlanglang tah vai uh loengloeng pawt vetih hlanglang kah ol te a hmat uh pawt dongah anih taeng lamloh rhaelrham uh ni,” a ti nah.
За чужим же не пі́дуть вони, а будуть утікати від нього, — бо не знають вони чужого голосу“.
6 Hekah thuidoeknah he amih taengah Jesuh loh a thui dae amih taengah a thui te metla a om khaw tekah rhoek loh ming uh pawh.
Оцю при́тчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони́, про що їм говорив.
7 Te dongah Jesuh loh, “Nangmih taengah rhep rhep kan thui, Kai tah tu thohka la ka om.
І зно́ву промовив Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що Я — двері ві́вцям.
8 Kai hmaikah aka pawk boeih tah hlanghuen neh dingca rhoek ni. Tedae tu loh amih ol te a hnatun moenih.
Усі, скільки їх перше Мене прихо́дило, — то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
9 Kai tah thohka la ka om, u khaw kai lamloh a kun atah daem vetih a voei a bal ah rhamtlim a hmuh ni.
Я — двері: коли через Мене хто вві́йде, спасеться, і той вві́йде та ви́йде, і пасо́висько зна́йде.
10 Hlanghuen tah huen ham, ngawn ham neh poci sak ham pawt atah ha pawk moenih. Kai tah hingnah a khueh uh phoeiah a puehsoi dang sak ham ka pawk.
Зло́дій тільки на те закрада́ється, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подоста́тком щоб мали.
11 Kai tah tudawn then la ka om. Tudawn then loh a hinglu te tu rhoek ham a hmoel.
Я — Пастир Добрий! Пастир добрий кладе́ життя власне за вівці.
12 Kutloh tah tudawn lam khaw om pawh. A tu khaw amah kah om pawh. Uithang ha pawk te a hmuh vaengah tu a hnoo tih a rhaelrham tak dongah uithang loh a poelyoe tih a thaek.
А наймит, і той, хто не вівча́р, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближа́ється, то ки́дає вівці й тікає, а вовк їх хапає й поло́шить.
13 Kutloh la a om dongah tu ham anih a ngaihuet pawh.
А на́ймит утікає тому́, що він наймит, і не дбає про вівці.
14 Kai tah tudawn then la ka om dongah kamah kah rhoek te ka ming tih kamah kah rhoek loh kai m'ming uh.
Я — Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
15 Pa loh kai m'ming tih kai loh pa te ka ming vanbangla ka hinglu te khaw tu rhoek ham ka hmoel.
Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу́.
16 Tedae hekah vongup ah aka om mueh tu a tloe rhoek te ka khueh pueng. Amih khaw ka khue ham a kuek. Te vaengah kai ol te a yaak uh vetih tuping pakhat, tudawn pakhat la om uh ni.
Також маю Я інших овець, які не з цієї коша́ри, — Я повинен і їх припрова́дити. І Мій голос почують вони, — і бу́де ота́ра одна й Один Па́стир!
17 Kai loh ka hinglu te koep dang ham ka voeih dongah pa loh kai n'lungnah.
Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізно́ву прийняти його.
18 Kai lamkah hingnah te a rhawt uh thai moenih. Tedae te te kai kamah lamkah ni ka voeih. Te te voeih ham saithainah ka khueh tih koep lat ham khaw saithainah ka khueh. Hekah olpaek he a pa taeng lamkah ka dang,” koep a ti nah.
Ніхто в Мене його не бере́, але Я Сам від Себе кладу́ його. Маю вла́ду віддати його, і маю вла́ду прийняти його зно́ву, — Я цю заповідь взяв від Свого Отця“.
19 Hekah olka kongah Judah rhoek khuiah paekboenah koep om.
З-за цих слів між юдеями зно́ву незгода зняла́ся.
20 Te dongah amih khuikah a kumngai loh, “Rhaithae a kaem tih ang coeng, balae tih anih ol na hnatun uh?” a ti uh.
І багато-хто з них говорили: „Він де́мона має, і несамови́тий. Чого слухаєте ви Його?“
21 A tloe rhoek loh, “He tah rhaithae aka kaem kah olka la om mahpawh. Rhaithae loh mikdael kah mik tueng sak thai pawt maco?” a ti uh.
Інші казали: „Ці слова́ не того, хто демона має. Хіба де́мон може очі сліпим відкривати?“
22 Te vaengah sikca la om tih Jerusalem ah imciim khotue te om.
Було тоді свято Відно́влення в Єрусалимі. Стояла зима.
23 Te vaengah Jesuh tah Bawkim kah Solomon impup ah pongpa.
А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґа́нку.
24 Te vaengah Judah rhoek loh amah te a vael uh tih, “Mevaeng duela kaimih kah hinglu te na ngaihlih sak eh? Khrih la na om atah kaimih taengah sayalh la thui lah,” a ti na uh.
Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: „Доки будеш тримати в непе́вності нас? Якщо́ Ти Христос, — то відкрито скажи нам!“
25 Jesuh loh amih te, “Nangmih taengah ka thui dae na tangnah uh pawh. A pa ming neh ka bibi saii long te kai kawng a phong.
Відповів їм Ісус: „Я вам був сказав, — та не вірите ви. Ті діла, що чиню́ їх у Йме́ння Свого Отця, — вони свідчать про Мене.
26 Tedae kai kah tu khuiah na om uh pawt dongah na tangnah uh pawh.
Та не вірите ви, — не з Моїх бо овець ви.
27 Ka tu rhoek tah ka ol te a yaak uh tih kai long khaw amih te ka ming dongah kai m'vai uh.
Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідко́м вони йдуть.
29 A pa loh kai m'paek coeng te tah tanglue la boeih om tih pa kut lamkah te a poelyoe thai moenih.
Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, — і ви́хопити ніхто їх не може Отцеві з руки́.
30 Kai neh pa tah pakhat ni,” a ti nah.
Я й Отець — Ми одне!“
31 Judah rhoek loh amah te dae ham lungto koep a muk uh.
Знов каміння схопи́ли юдеї, щоб укаменува́ти Його.
32 Jesuh loh amih te, “Pa lamkah khoboe then te nangmih muep kan tueng coeng. Te khuiah mebang khoboe nen nim kai nan dae uh eh,” a ti nah.
Відповів їм Ісус: „Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, — за котри́й же з тих учинків хочете Мене каменувати?“
33 Judah rhoek loh amah te, “Khoboe then dongah pawt tih soehsalnah neh nang hlang la aka om loh Pathen la namah te na sa uh dongah nang te kan dae uh,” a ti na uh.
Юдеї Йому відказали: „Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, — бо Ти, бувши люди́ною, за Бога Себе видаєш“.
34 Amih te Jesuh loh, “Nangmih kah olkhueng dongah, Pathen rhoek la na om uh ka ti,' tila a daek te a om moenih a?”
Відповів їм Ісус: „Хіба не написано в вашім Зако́ні: „Я сказав: ви боги"?
35 Pathen kah olka aka dang te pathen rhoek la a khue atah cacim te a phae thai moenih.
Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було́, — а Писа́ння не може порушене бути,
36 Pa loh a cil tih diklai la a tueih loh, 'Kai Pathen capa ni,' ka ti dongah a salpham tila na thui uh a?
то Тому́, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: „Зневажаєш Ти Бога“, через те, що сказав Я: „Я — Син Божий“?
37 A pa kah bibi te ka saii pawt atah kai n'tangnah uh boeh.
Коли Я не чиню́ діл Свого Отця, то не вірте Мені.
38 Tedae ka saii atah kai nan tangnah uh pawt cakhaw kai ah a pa om tih kai khaw a pa dongah ka om tila na ming uh tih phat om ham bibi te tangnah uh,” a ti nah.
А коли Я чиню́, то хоч ви Мені віри й не йме́те, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я — ув Отці!“
39 Te dongah amah te tuuk ham koep a mae uh dae amih kut lamkah loh vik cet.
Тоді зно́ву шукали вони, щоб схопи́ти Його, але вийшов із рук їхніх Він.
40 Te phoeiah Jordan rhalvangan la koep cet tih pahoi naeh. Te hmuen ah te Johan om lamhma tih a nuem.
І Він знову на то́й бік Йорда́ну пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебува́в.
41 Te vaengah a taengla muep a paan uh tih, “Johan loh miknoek saii ngawn pawt dae Johan loh anih kawng a thui boeih te thuem,” a ti uh.
І багато до Нього прихо́дили та говорили, що хоч жа́дного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було́.
42 Te dongah tekah rhoek loh amah te muep a tangnah uh.
І багато-хто ввірували в Нього там.
