Joba 37
1 He dongah ka lungbuei lakueng tih a hmuen lamloh cungpet.
Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
2 A ol dongkah khoponah te hnatun hnatun. A ka lamloh caitawknah thoeng.
Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
3 Vaan boeih hmuiah a hlah tih a vangnah loh diklai hmoi duela pawk.
його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
4 A hnukkah a kawk ol khaw a hoemdamnah ol neh hum tih a ol a yaak vaengah rhaek uelh sak boeh.
За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 Pathen loh a ol neh khobaerhambae a saii khungdaeng tih hum dae m'ming uh moenih.
Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
6 Vuelsong neh khotlan khonal te, 'Diklai ah om saeh,’ a ti vaengah khotlan khonal khaw a sarhi tak.
До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
7 Amah kutngo hlang boeih ming sak ham hlang boeih kah kut te rhodaek a soei pah.
Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
8 Te vaengah mulhing khaw a khui la kun tih a khuisaek ah kho a sak.
І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
9 Cangpalam te imkhui lamloh, khosik te tlangpuei lamloh ha thoeng.
Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
10 Pathen kah hiil lamloh rhaelnu khaw a khueh tih tui daang mangdaeng mangtok la om.
Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
11 Khomai te cingtui loh a rhih sak tih cingmai loh amah kah vangnah te a taekyak.
Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
12 Te khaw diklai kah lunglai hman ah a uen boeih te saii hamla a niing, a niing dongah kuluk la a hil.
і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
13 Te te caitueng lam khaw, a khohmuen ham khaw, sitlohnah ham khaw a thoeng sak.
він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
14 Job, he he hnakaeng lah. Pai lamtah Pathen kah khobaerhambae he yakming lah.
Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
15 Te rhoek soah Pathen loh a khueh tih a cingmai kah vangnah a sae te na ming a?
Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
16 Poeknah rhuemtuet, mangvawt khomai a haainah te na ming a?
Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
17 Tuithim loh khohmuen a mong sak vaengah na himbai te aka bae sak,
ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
18 Hmaidan a hlawn bangla khomong a thah la amah taengah na nulh thai aya?
Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
19 Amah taengah metla n'thui ham khaw kaimih tueng lah. Hmaisuep hmai ah n'tawn uh thai pawt oe.
Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
20 Hlang loh a dolh hamla thui cakhaw ka thui bangla amah taengah a tae pa aya?
Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
21 Tahae ah khaw vangnah a hmuh uh moenih. A aa te khohli loh a yawn tih a caihcil hnukkah khomong dongah tueng.
І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
22 Tlangpuei lamkah sui te mueithennah rhih om Pathen taengla pawk.
Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
23 Tlungthang te thadueng a len dongah a tiktamnah m'hmuh lek moenih. Duengnah khaw a cungkuem dongah hlang a phaep moenih.
Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
24 Hlang rhoek loh amah te a rhih uh tangloeng dongah lungbuei aka cueih rhoek takuem khaw a sawt moenih,” a ti.
Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
