Suencuek 44
1 Te phoeiah a im kah tea uen tih, “Hlang rhoek kah sungkoi te canga phueih rhoehah sang pa lamtah tangkate sungkoi kah a rhai ah rhip khueh pah.
І наказав він тому, що над домом його, говорячи: „Понаповнюй мішки цих людей їжею, скільки зможуть вони нести. І поклади срібло кожного до отвору мішка його.
2 Tedae kai kah bunang khuikah ngun bunang te a poeih kah sungkoi khui ah khueh pah lamtah amah kah cang neh tangka khaw hmaih sang pah,” a tinah dongah Joseph kah ola thui banglaa saii van.
А чашу мою, чашу срібну, поклади до отвору мішка наймолодшого, та срібло за хліб його“. І зробив той за словом Йо́сиповим, яке він сказав був.
3 Mincang khothaih nen tah hlangrhoek te amamih kah laak neh khaw vawl a tueih uh.
Розвиднилось рано вра́нці, і люди ці були́ відпущені, вони та їхні осли.
4 Amih loh khopuei tea hla lamkah hawta khum vaengah Joseph loh a im om te, “Thoo, hlangrhoek tea hnukah hloem lamtahna kae vaengah amih te, 'Balae tiha then te boethae neh na thuung uh?
Вони вийшли з міста, ще не віддалилися, а Йо́сип сказав до того, що над домом його: „Устань, побіжи за тими людьми, і дожени їх, та й скажи їм: „На́що ви заплатили злом за добро?
5 Ka boeipa kah a tui ok te he moenih a? Te lamkah la aniha hma khaw a hma dae. Anih taengkahna saii uh tena lolh uh coeng, 'ti nah,” a ti nah.
Хіба це не та чаша, що з неї п'є пан мій, і він, ворожачи, ворожить нею? І зле ви зробили, що вчинили таке “.
6 Te dongah amih te a kae vanneh hekah olka hea thui pah.
І той їх догнав, і сказав їм ті слова.
7 Tedae amih loh, “Ka boeipa tebang olka te ba ham lae a thui. Na sal rhoek loh tebang hnoa saii ham khaw savisava la.
А вони відказали йому: „Нащо пан мій говорить отакі то слова? Далеке рабам твоїм, щоб зробити таку річ.
8 Kaimih loh sungkoi so kah tangka ka hmuh uh te Kanaan kho lamkah nang taengla kam bal puei uh atah metlamlae na boei im kah ngun neh suite tarha ka huen uh eh.
Таж срібло́, що знайшли ми в отворах наших мішків, ми вернули тобі з Краю ханаанського. А як би ми вкрали з дому пана твого срібло чи золото?
9 Na salrhoek khuiah u taeng mai ah khaw a om atah duek saeh lamtah kaimih khaw ka boeipa taengah sal la ka om uh eh,” a ti uh.
У кого із рабів твоїх вона, чаша, буде знайдена, то помре він, а також ми станемо рабами моєму панові“.
10 Te dongah Joseph im om loh, “Then, nangmih kah olthui vanbangla u khaw a taengah aka om hlang van te tah kai taengah sal la om saeh lamtah nangmihte ommongsitoe la na om uh ni,” a ti nah.
А той відказав: „Тож тепер, як ви сказали, так нехай буде воно! У кого вона знайдена буде, той стане мені за раба, а ви будете чисті“.
11 Te dongah sungkoi tea loe la diklai ah rhipa hal uh tih rhipa ong uh.
І поспішно поспускали вони кожен свого мішка на землю. І порозв'язували кожен мішка свого.
12 Te dongaha ham taeng lamkah a tong tiha tlap te a poeih taenglaa khah vaengah bunang te Benjamin kah sungkoi dongaha hmuh.
І став він шукати. Розпочав від найстаршого, а скінчив наймолодшим. І знайдена чаша в мішку Веніяминовім!
13 Te vaengah a himbai te a phen uh tih laak dongah hno rhipa tloeng uh tih khopuei la koep bal uh.
І пороздирали вони свою одіж! І кожен нав'ючив осла свого, і вернулись до міста.
14 Tedae Judah neh amah boeinaphung loh ima pha vaengah Joseph khaw a om pueng dongah a hmai ah diklai la bakop uh.
І ввійшли Юда й брати його до дому Йосипа, — а він ще був там. І попа́дали вони перед лицем його на землю.
15 Te vaengah Joseph loh ba bibi lae na saii uh he. Kai bang hlang he hma khaw hma tila, na ming uh moenih a?,” a ti nah.
І сказав до них Йо́сип: „Що́ це за вчинок, що ви зробили? Хіба ви не знали, що справді відгадає такий муж, як я?“
16 Te vaengah Judah loh, “Ka boeipa taengah mebang ka thuitih metla ka cal vaengah lae ka tang uh eh. Na sal rhoek kathaesainah khaw Pathenloh a yan oeh coeng dongah kaimih khaw, a kut dongkah bunanga hmuh pah hlang nente ka boeipa taengah sal ka bi uh van mai pawn ni ta,” a ti nah.
А Юда промовив: „Що́ ми скажемо панові моєму? Що́ будемо говорити? Чим виправдаємось? Бог знайшов провину твоїх рабів! Ось ми раби панові моєму, і ми, і той, що в руці його була знайдена чаша“.
17 Tedae Joseph loh, “Hekah he kai loh ka saii ham te savisava, a kut dongah bunanga hmuh hlang te kai taengah sal la om ngawn saeh lamtah nangmihte na pa taengah ngaimong la bal uh ngawn,” a ti nah.
А Йо́сип відказав: „Дале́ке мені, щоб зробити оце. Чоловік, що в руці його була знайдена чаша, — він буде мені за раба! А ви йдіть із миром до вашого батька“.
18 Tedae Judahte anih taengla thoeih tih, “Aw ka boeipa kai aih he, na salpa khaw ka boeipa kah hna kaep ah olka bet ka thui dae ni. Tedae nang tah Pharaoh banghui la na om dongah na salpa taengah na thintoekte sai sak boel mai.
І приступив до нього Юда та й промовив: „О мій пане, нехай скаже раб твій слово до ушей пана свого, і нехай не палає гнів твій на раба твого, бо ти такий, як фараон.
19 Ka boeipa loh a salrhoek he, 'Na pa nehna mana om a?,” a ti tih n'dawt.
Пан мій запитав був рабів своїх, говорячи: „Чи є в вас батько або брат?“
20 Te dongah, “Ka boeipa la a pa khaw patong coeng tiha patong soi kah a cun capaa poeihte om. Tedae a manu pakhat kah a cun hmaih khuiah a mayate duek tih anih amah bueng late a cul dongah a napaloh a lungnah,’ ka ti uh.
І сказали ми до пана мого: „Є в нас батько старий та мале дитя його старости, а брат його вмер. І позостався він сам у своєї матері, а батько його любить.
21 Te vaengah na sal rhoek he, 'Anih te ka mik ah ka khueh van ham khaw kai taengla han khuen thuk,’ na ti.
А ти був сказав своїм рабам: „Зведіть до мене його, і нехай я кину свої́м оком на нього“.
22 Te vaengah ka boeipa la, 'Camoe loh a napaa caehtak ham tah coeng pawh. Caehtak koinih a napa te duek ni, ' ka ti uh.
І сказали ми до пана мого: „Не може той хлопець покинути батька свого. А покине він батька свого, то помре той “.
23 Tedae na salrhoek la, 'Na manaa poeih te nan suntlak puei pawt atah kai maelhmai hmuh ham khoep uh boeh,’ na ti.
А ти сказав своїм рабам: „Коли не зійде з вами наймолодший ваш брат, не побачите більше лиця мого“.
24 Te dongah na sal rhoek he a pa taengla ka pawk uh vanneh ka boeipa kah olka te anih taengla ka puen uh.
І сталося, коли ми зійшли були до раба твого, до нашого батька, то ми розповіли йому слова мого пана.
25 Te dongah a pa loh, 'Mah ham khaw caak bet vawn uh bal dae,’ a ti nah.
А батько наш сказав: „Верніться, купіть нам трохи їжі“.
26 Te vaengah, “Kaimih taengah ka manaa poeih om pawt koinih hlang maelhmai hmuh hama coeng pawt dongah, 'Ka manaa poeih loh kaimih taengaha om pawt mai ah ka caeh uh ham coeng pawh tedae halo atah ka cet uh ni,’ ka ti uh.
А ми відказали: „Не можемо зійти. Коли найменший наш брат буде з нами, то зійдемо ми, бо не можемо бачити лиця того мужа, якщо брат наш наймолодший не буде з нами“.
27 Te vaengah na sal rhoek he a pa loh, 'Ka yuu loh kai ham panit han sak te nangmih long khaw na ming uh.
І сказав до нас раб твій, наш батько: „Ви знаєте, що двох була́ породила мені жінка моя.
28 Tedae pakhat he kai taeng lamloh cet coeng. Te dongah, 'A ngaeh ngawn a ngaeh tang coeng,’ ka ti. Te dongah ni tahae due anih te ka hmu pawh.
Та пішов від мене один, і я сказав: справді, дійсно розшарпаний він. І я не бачив його аж дотепе́р.
29 Anih he khaw ka mikhmuh lamkahna khuen uh tih anih loh yoethae puei bal koinih kai sampok he saelkhui aha thae la nan hla uh ve,’ a ti. (Sheol h7585)
А заберете ви також цього від мене, і спіткає його нещастя, то зведете ви сивину мою цим злом до шеолу“. (Sheol h7585)
30 Te dongah na sal kai loh a pa taeng ka pha tih kaimih taengah camoe amah te om pawt koinih a hinglu neh a hinglu te a hlaengtang uh rhoi dongah,
А тепер, коли я прийду́ до раба твого, мого батька, а юнака не буде з нами, — а душа його зв'язана з душею тією, —
31 camoe te hah a sawt vaengah duek koinih na sal rhoek loh a pa sampok na sal te saelkhui ah kothae la ka hlak uh la vik poeh ni. (Sheol h7585)
То станеться, коли він побачить, що юнака нема, то помре. І зведуть твої раби сивину раба твого, нашого батька, у смутку до шеолу. (Sheol h7585)
32 Na salpa loh camoe te a pa taengah rhi ka khang tih, 'Anih he nang taengla kam pawk puei pawt atah a pa taengah hnin takuem ka tholh ka phueih bitni,’ ka ti nah.
Бо раб твій поручився за юнака батькові своєму, кажучи: Коли я не приведу́ його до тебе, то згрішу перед батьком свої́м на всі дні!
33 Te dongah na salpa he camoe yuengah ka boeipa kah sal la ka om mai saeh lamtah camoe te a mayarhoek neh bal sak mai.
А тепер нехай же сяде твій раб замість того юнака за раба панові моєму. А юнак нехай іде з своїми братами!
34 Camoe kamah nen pawt koinih a pa taengah metlam caeh eh? A pa taengah yoethaea hmuh man ka hmuh lah ve,” a ti nah.
Бо як я прийду́ до батька свого, а юнака зо мною нема? Щоб не побачити мені того нещастя, що спіткає мого батька“.
