Suencuek 41
1 Te phoeiah omtih kuma thok tue vaengah Pharaoh loh mang a man tih sokko taengah ana pai.
І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.
2 Te vaengah vaito pumrhih, a mueimae sakthen neha pum aka toitupte sokko lamkah lawt halo tih capu ding ah luem uh.
І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.
3 Amih hnukaha mueimae thae tiha pum aka cangkhawk vaito pumrhihte khaw sokko lamkah lawt ha thoeng bal tih sokko kaeng kah vaito kaepah pai uh.
А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.
4 Tedaea mueimae thae tiha pum aka cangkhawk vaito pumrhihloh a mueimae sakthen neh aka toitup vaito tea caak uh, vaengah Pharaoh haenghang.
І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.
5 Te phoeiah ip tiha pabae la mang a man hatah cangvuei thamkom neh aka then parhih te a cangkong pakhat dongah tarha vuei.
І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.
6 Te phoeiah aka om cangvuei thamyit parhihte tah a hnukah kanghawnloh a yah tih a hum sak.
А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.
7 Tedae cangvuei thamyit parhih loh cangvuei thamkom neh cangtak tea yoop vaengah Pharaoh haenghang hataha mang la pawk.
І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.
8 Te dongah mincanga pha vaengah tah a mueihlaa cahoeh. Egypt hmayuep boeih neh aka cueih boeih te khawa tah tiha khue. Tedae Pharaoh loh amih taengah a mang tea thui hatah Pharaoh ham aka thuicaih thai om pawh.
І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.
9 Te daengah tuitul mangpa loh Pharaoh taengah, “Tihnin ah ni kamah tholh te ka poek.
І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.
10 Pharaoh loh a salrhoek taengaha thintoek tih kai neh buh thong mangpate imtawt mangpa kah im thongim la n'khoh.
Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.
11 Tedae hlaem pakhat ah kai khaw anih khaw mang ka man rhoi hatah mang thuingaihnahte rhirha aka om te ka man rhoi.
І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.
12 Te vaengah imtawt mangpa kah sal, Hebrew cadongte kaimih taengah om. Te dongah anih ham ka thui pah rhoi dongah kaimih rhoi kah mang te kaimih rhoi hama thuicaih. Hlang kah a mang khawa thuicaih.
А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.
13 Kaimih rhoi taengaha thuicaih vanbangla om tiha thoeng dongah kai he ka hmuen koep han khueh vaengah anih tea kuiok sak,” a ti nah tih a thui pah.
І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.
14 Te dongah Pharaoh loh Joseph tea tah tih khue sak vanbangla anihte tangrhomkhui lamkah koe a doek uh tih sam a vok, himbaia tho phoeiah Pharaoh taengla cet.
І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.
15 Te vaengah Pharaoh loh Joseph la, “Mang ka man tih aka thuicaihaom pawt vaengah aka thuicaih ham nang loh mangna yakminga titih nang kawngte ka yaak,” a ti nah.
І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.
16 Tedae Joseph loh Pharaoh tea doo tih, “Kai moenih, Pharaoh te Pathen loh ngaimongnah neh doo bitni,” a ti nah.
А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.
17 Te dongah Pharaoh loh Joseph te, “Ka mang ah sokko kaeng la ka pai. dae,
І сказав фараон до Йосипа: „ Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.
18 Tedae vaitoa pumsa aka toitup tiha suisak sakthen pumrhihte sokko lamkah lawt halo tih capu ding ah luem uh.
І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.
19 Amih hnukah vaitoa tloe pumrhih halo bal dae tattloellaa suisak khaw bahoeng thae tiha pum pim. Tetla thaenah tah Egypt kho tom ah ka hmu pawh.
А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.
20 Te vaengah vaito aka pim neha thae pumrhih loh lamhma kah vaito aka tha rhoek te a caak uh.
І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.
21 Tedae amih ko khuilaa kun uh thuk lalaha moecuek vaengkah bangla a mueimaea thae dongah amih ko khuilaa kun uh te thui la a hut pawt vaengah ka haenghang.
І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
22 Te phoeikah ka mang ah khaw cangvuei thamkom neha then thamrhih te a cangkong pakhat dongah ha thoengte lawt ka hmuh.
І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
23 Amih hnukkah cangvuei parih thamyit neh aka rhae, kanghawnloh a yah tih aka humte tarha halo van.
А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.
24 Te vaengah cangvuei aka yit rhoek loh cangvueia then thamrhih tea dolh dongah hmayueprhoek ham ka thui pah dae kai taengah aka puen om pawh,” a ti nah.
І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.
25 Te dongah Joseph loh Pharaoh la, “Pharaoh kah a mang he pakhat ni. Pathenloh a saii te Pharaoh taengaha phoe coeng.
І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.
26 Vaito aka then pumrhih khaw kum rhih la om tih cangvueia then parhih kum rih la om tih a mangte pakhat ni.
Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.
27 Amih hnukah aka thoeng vaito pumrhih aka pim tih aka thae te khaw kum rhih la om tih, cangvuei aka hitih kanghawnloh a hum sak parhih te khokha kum rhih ni.
А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.
28 Pharaoh taengah kan thui vanbangla Pathenloh a saii hno he Pharaoha tueng coeng.
Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.
29 Aka lo ham kum rhihte Egypt kho tom ah khobuh khungdaeng ni te.
Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.
30 Tedae a hnukah khokha kum rhih pai vetih Egypt kho kah khobuh te boeiha hnilh. Te vaengah khohmuen khaw khokhaloh a khah ni.
А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.
31 Te dongaha hnuk lamtah khokha bahoeng nah tih khobuh te vang khui loh ming mahpawh.
І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.
32 Pharaoh taengaha pabalae la manga rhaep he khaw Pathen taeng lamloh olkaa cikngae sak dongah Pathen loh tleka saii ni.
А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
33 Te dongah Pharaoh loh, aka yakming tih aka cueih hlangte so lamtah anihte Egypt kho ah khueh laeh saeh.
А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.
34 Khohmuen ah hlangtawt rhoek te Pharaoh loh tuek saeh lamtah khobuh kum kumrhih khuiah Egypt kho kah panga pakhat aka coi la om saeh.
Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.
35 Te daengah ni kum thena pai vaengkah caak boeih tea coi uh eh. Te phoeiah Pharaoh kut hmuiah cangpaia tung uh vetih khopuei ah caak khaw a cuem eh.
І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
36 Kho kah hnokhueh dongah caaka om daengah ni khokha loh Egypt khokhui la kum kumrhiha om halo vaengah khohmuen te khokha loha tulnoi pawt eh?,” a ti nah.
І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.
37 Tekah olka ngawn tah Pharaoh mik neh a salrhoek boeih kah mik aha thuem sak.
І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.
38 Te dongah Pharaoh loh a salrhoek la, “Hekah hlang bangla a khuiah Pathen mueihla aka om te m'hmuh noek nim?,” a ti nah.
І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“
39 Te dongah Pharaoh loh Joseph la, “Hekah boeih he Pathen loh nang m'ming sak dongah nang bangla aka thuep neh aka cueih he om pawh.
І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.
40 Kai im ah nang om lamtah nang kah olpaek te ka pilnam boeih loh ngai saeh. Ka ngolkhoel bueng nen mah nang lakah ka ham mai eh,” a ti nah.
Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.
41 Te phoeiah Pharaoh loh Joseph la, “So lah, Egypt kho pum kah a soah nang ni kan hut sak coeng,” a ti nah.
І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.
42 Pharaoh loh a kut dongkah a kutcaeng tea dul tih Joseph kah kut aha buen pah. Hnitang himbai neh a khuk phoeiah a rhawn ah sui oia oi sak.
І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
43 Leng dongah khaw a hnukthoi laa ngol sak tih, “Anih hmai ah cungkueng uh,” hlo a phoek uh tih Egypt kho boeih kah a soah Joseph tea khueh.
І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“І поставив його над усім єгипетським краєм.
44 Te phoeiah Pharaoh loh Joseph la, “Kai he Pharaoh coeng dae nang muehah hlang loh a kut khaw a kho khaw Egypt kho tom ah thueng boel saeh,” a ti nah.
І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.
45 Joseph ming khaw Pharaoh loh Zephenathpaneahlaa khue tiha yuu la Oni khosoih Potiphera canu Asenath tea paek. Te phoeiah Joseph loh Egypt kho toma hil.
І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.
46 Egypt manghai Pharaoh taengla a kun vaengah Josephte kum sawmthum lo ca pueng. Tedae Pharaoh mikhmuh lamloh Joseph nong tih Egypt kho tom boeiha hil.
А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.
47 Te phoeiah khobuhnah kum rhih khuiah tah khohmuente kutvang long khaw a thaih sak.
А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.
48 Te dongah Egypt kho kah aka thoeng kho kum rhih kah caak boeih tea coi tih khopuei boeih ah caaka tung. Khopuei kaepvai kah khohmuen cang khaw a khui aha khueh.
І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.
49 Joseph loh canga tung vaengah tuitunli kah laivin bangla muepa yet dongaha loeng tloel tiha tae ham khaw a toeng.
І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
50 Khokha kum halo hlanah Oni khosoih Potiphera canu Asenath loh ca a cun pah tih Joseph loh capa panita sak.
А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
51 Te vaengah Joseph loh, “Ka thakthaenah boeih neh a pa cako boeih te Pathen loh kai n'hnilh sak,” a ti dongaha caming tea ming Manasseha sui.
І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.
52 A ca pabae ming te khaw, “Kai kah phacip phabaem kho ah Pathen loh kai m'pungtai sak,” a ti dongah Ephraima sui.
А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.
53 Tedae Egypt kho ah khobuh kum rhih aka om te bawt.
І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.
54 Josephloh a thui vanbangla aka lo ham khokha kum rhiha tong dongah paeng tom ah khokha om coeng dae Egypt kho pum ah caak om pueng.
І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.
55 Tedae Egypt kho kho boeihloh a lamlum van vaengah tah pilnam loh caak ham hamte Pharaoh taengla pang uh. Te dongah Pharaoh loh Egyptrhoek boeih te, “Joseph taengla cet uh lamtah nangmih taengaha thui bangla saii uh,” a ti nah.
Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.
56 Khokha loh diklai hman boeih tea pha vaengah a kho khuikah aka om cangpai boeih te Josephloh a hlah tih Egyptrhoek hama yoih pah dongah Egypt kho kah khokha tea noeng.
І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.
57 Paeng tom long khaw koivawn ham Egypt kah Joseph tea paan uh dongah paeng tom kah khokha khaw a talong.
І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.
