Sunglatnah 35
1 Te phoeiah Moses loh Israel ca rhaengpuei te boeih a tingtun tih amih ham ol he a thui pah. Te te amih saii sak ham ni BOEIPA loh a uen.
І зібрав Мойсей усю громаду Ізраїлевих синів, та й промовив до них: „Ось ті речі, що Господь наказав їх чинити.
2 “Hnin rhuk khuiah bitat saii saeh lamtah hnin rhih dongah tah nang ham Sabbath cim neh BOEIPA ham koiyaeh la om saeh. Te vaengah bitat aka saii boeih tah duek saeh.
Шість день буде робитися праця, а дня сьомого буде вам свято, — субота спочинку від праці для Господа. Кожен, хто робитиме працю в нім, буде забитий!
3 Sabbath hnin ah tah na tolrhum tom ah hmai toih uh boeh,” a ti nah.
Не розпалите огню за суботнього дня по всіх ваших оса́дах“.
4 Moses loh Israel ca rhaengpuei boeih te, “He ol he thui hamla BOEIPA loh n'uen coeng.
І сказав Мойсей до всієї громади Ізраїлевих синів, ка́жучи: „Оце та річ, що Господь наказав, говорячи:
5 Nangmih taeng lamloh BOEIPA ham khosaa khuen uh. A lungbuei aka hlangcong boeih loh BOEIPA kah khosaa te sui neh cak neh rhohum khaw,
Візьміть від себе прино́шення для Господа. Кожен за щедрим серцем своїм принесе його, прино́шення Господе́ві: золото, і срі́бло, і мідь,
6 a thim neh daidi neh hlampai a lingdik neh hnitang neh maae,
і блаки́ть, і пу́рпур, і че́рвень, і віссо́н, і вовну кози́ну,
7 tutal pho a thimyum neh saham pho khaw, rhining thing khaw,
і начервоно пофарбовані баранячі шкурки, і шкурки тахашеві, і акаційні дере́ва,
8 hmaivang ham situi neh koelhnah situi botui khaw, botui bo-ul ham khaw,
і оливу на освітлення, і пахощі на оливу пома́зання, та пахощів на кадило,
9 Hnisui neh rhangpho dongkah ham oitha lung neh saboi lung khaw khuen saeh.
і камі́ння оніксове, і каміння на оправу до ефо́ду й до нагрудника.
10 Nangmih ah lungbuei aka cueih boeih khaw ha pawk uh saeh lamtah BOEIPA kah a uen boeih te,
А кожен із вас мудросердий при́йде та зробить, що́ наказав був і Господь:
11 A dap kah dungtlungim neh a imphu te khaw, a rhuithu neh a longlaeng khaw, a thohkalh, a tung neh a buenhol,
скинію внутрішню та її намета зовнішнього, і покриття́ її, і гачки її, і дошки її, засуви її, стовпи її та підстави її;
12 thingkawng neh a thingpang, thingkawng tlaeng neh himbaiyan dongkah hniyan,
ковчега, і держаки його, віко й завісу заслони;
13 caboei neh a longlaeng khaw, a hnopai boeih neh a mikhmuh kah buh khaw,
стола, і держаки його, і всі речі його, і хліб показни́й;
14 hmaivang ham hmaitung neh a hnopai, a hmaithoi neh hmaivang situi khaw,
і свічника осві́тлення, і речі його, і лямпадки його, і оливу освітлення; І
15 bo-ul hmueihtuk neh a thingpang, koelhnah situi neh botui bo-ul, dungtlungim thohka kah thohka himbaiyan,
і жертівника кадила, і держаки його, і оливу пома́зання, і кадило пахощів та заслону входу і при вході;
16 hmueihhlutnah hmueihtuk neh rhohum pahak ham khaw, a thingpang neh a hnopai boeih, baeldung neh a kho khaw,
же́ртівника цілопа́лення, і мідяну його сітку, держаки його, і всі речі його, умивальницю й підставу її;
17 vongtung imbang khaw, a tung neh a buenhol khaw, vongtung vongka kah himbaiyai,
запони подвір'я, стовпи його, і підстави його та заслону брами подвір'я;
18 dungtlungim hlingcong neh vongtung hlingcong, a liva khaw,
кілки скинії, і кілки подвір'я та шнури їхні;
19 hmuencim kah aka thotat ham hnithun himbai, khosoih Aaron ham hmuencim himbai neh aka khosoih ham koi anih koca rhoek kah himbai khaw saii uh saeh,’ a ti,” a ti nah.
і ша́ти служебні на слу́ження в святині, свяще́нні шати для священика Аарона, та шати синів його, на священнослу́ження“.
20 Te phoeiah Israel ca rhaengpuei boeihte Moses mikhmuh lamloh khoe uh.
І вийшла вся громада Ізраїлевих синів від Мойсея.
21 Te vaengah a lungbuei aka tueng hlang boeih neh a mueihla aka puhlu boeih loh tingtunnah dap kah bitat ham neh a thothuengnah cungkuem ham khaw hmuencim himbai ham khaw BOEIPA kah khosaa te a khuen uh.
І прихо́дили кожен чоловік, кого вело́ серце його, і кожен, кого дух його чинив щедрим, і прино́сили прино́шення Господе́ві для роботи скинії заповіту, і на кожну працю його, і на свяще́нні шати.
22 Lungbuei ah aka hlangcong boeih tah a yuu a va la kun uh tih tlaeloh neh hnaii khaw, kutcaeng neh oilung khaw, sui hnopai boeih a khuen uh tih hlang boeih loh BOEIPA taengah sui thueng hmueih la a thueng uh.
І прихо́дили ті чоловіки з жінками, кожен щедросердий, і прино́сили гачка, і носову сережку, і пе́рсня, і сережку, всякі золоті речі, та все, що люди́на прино́сила, як золото прино́шення для Господа.
23 Hlang boeih loh te te a hmuh vaengah a thim neh daidi khaw, hlampai a lingdik neh hnitang khaw, maea neh tutal pho a thimyum khaw saham pho khaw a khuen uh.
І кожна люди́на прине́сла, що́ хто мав: блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовна козина, і баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і шкурки тахашеві.
24 Khosaa aka ludoeng boeih loh cak neh rhohum te BOEIPA kah khosaa la a khuen uh. Te te aka hmu boeih loh rhining thing te thothuengnah bitat cungkuem ham a khuen uh.
Кожен, хто жертвував срібне та мідяне прино́шення, прино́сив Господнє прино́шення, і кожен, хто мав, поприно́сили акаційне дерево, на всяке зайня́ття коло тієї роботи.
25 Lungbuei aka cueih nu boeih loh a kut neh a hnuh uh tih hnitah te a thim neh daidi, hlampai a lingdik neh hnitang la a khuen uh.
І кожна мудросерда жінка пря́ла руками своїми, і прино́сила пряжу: блакить, і пурпур, і червень, і віссон.
26 Amih a lungbuei a cahoeh pah nu boeih loh cueihnah neh a hnuh maae mul khaw a khuenuh.
І всі жінки́, кого вело їхнє серце, пряли козину вовну.
27 Khoboei rhoek loh oitha lungto neh hnisui rhangpho ham saboi lungto a khuen uh bal.
А начальники поприно́сили каміння оніксу, і каміння вста́влення для ефо́ду та для нагрудника,
28 Botui neh hmaivang ham situi khaw, koelhnah situi ham neh botui bo-ul khaw,
і пахощі, і оливу на освітлення, і для оливи пома́зання, і для запашно́го кадила.
29 Huta tongpa a lungbuei aka puhlu boeih, terhoek te BOEIPA kah a uen bangla bitat cungkuem ham a khuen uh. Moses kut neh saii ham Israel ca rhoek loh BOEIPA taengah kothoh a khuen uh.
Кожен чоловік та жінка, кого їхнє серце схиляло прино́сити для кожної праці, яку Господь наказав робити рукою Мойсея, — Ізраїлеві сини прино́сили добровільний дар для Господа.
30 Te phoeiah Moses loh Israel ca rhoek te, “So lah BOEIPA loh Judah koca lamkah Hur capa Uri kah a ca, a ming ah Bezalel te a khue coeng.
І сказав Мойсей до Ізраїлевих синів: „Дивіться, — Господь назвав на ім'я Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного роду.
31 Anih te Pathen kah mueihla neh, cueihnah neh, lungcuei neh, mingnah neh, bitat cungkuem neh cung.
І напо́внив його Духом Божим, мудрістю, розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи
32 Te phoeiah sui neh ngun dongah khaw, rhohum dongah khaw kopoek neh a moeh tih a saii.
на обми́слення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді,
33 Lungto kutthaibibi nen khaw a cung sak tih thing kutthaibibi dongah khaw kopoek kah bitat boeih neh a saii ham,
і в обро́бленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні де́рева, щоб робити в усякій мистецькій роботі.
34 amah a lungbuei kahte thuinuet ham Dan koca lamkah Ahisamak capa Oholiab te a paek.
І вклав в його серце, щоб навчав, він і Оголіяв, син Ахісамаха, Да́нового племени.
35 Amih te kutthai kah bitat cungkuem khaw moehnah neh saii ham lungbuei kah cueihnah a cung sak. Te dongah a thim neh, daidi neh hlampai a lingdik neh hnitang dongah a en. Te phoeiah hni aka tak long khaw kopoek kah bitat moehnah cungkuem neh a saii.
Він напо́внив їх мудрістю се́рця, щоб робили вони всяку роботу обрібника, і мистця, і гаптівника в блакиті, і в пурпурі, і в червені, і в віссоні, і ткача, що роблять усяку роботу й заду́мують мистецькі речі.
