Sunglatnah 2
1 Te vaengah Levi imkhui lamkah tongpa pakhat te cet tih Levi nu te a loh.
І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.
2 A yuu te vawn tih capaa cun hatah anih tea then laa sawt tih hla thuma thuh.
І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачила його, що він гарний, та й ховала його три місяці.
3 Anih te koep thuh ham a coeng pawt vaengah tah anih ham talik lawng a loh pah tih lungpaat kunhnai neh a hluk. Te phoeiah a khuiah camoe te a khueh tih sokko tuikaeng kah carhaek ding ah a khueh.
Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на бе́резі Річки.
4 Anih taengah metla a om khaw ming hamla a ngannu loh a hla lamkah a pai thil.
А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.
5 Te vaengah Pharaoh canu te tui hlu la sokko ah cet tih a hula puei neh sokko lihmoi ah pongpa uh. Tedae carhaek ding kah lawng te a hmuh vaengah a salnu te a tueih tih a loh pah.
І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, — і послала невільницю свою, щоб узяла її.
6 A ong vaengah camoe te a hmuh tih camoe khaw tarha ana rhap. Te dongah anih ham a thinphat tih, “Hebrew camoe la he,” a ti.
І відчинила, та й побачила дитину, — ось хлопчик плаче. І вона змилосе́рдилася над ним, та й сказала: „Це з єврейських дітей!“
7 Te vaengah a ngannu loh Pharaoh canu te, “Ka cet vetih nang ham Hebrew nu te, cakhoem la ka khue eh. Te daengah ni nang ham camoe hang khoem eh?,” a ti nah.
І сказала сестра його до фараонової дочки: „Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?“
8 Anih te Pharaoh canu loh, “Cet saw,” a tinah dongah hulate cet tih camoe manu tea khue pah.
І сказала їй дочка фараонова: „Іди“. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.
9 Pharaoh canu loh anih te, “Camoe he caeh puei lamtah kai ham han cun, kamah loh na thapang kam paek bitni,” a ti nah. Te dongah manu loh camoe te a khuen tiha cun.
А дочка фараонова сказала до неї: „На́ тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату“. І взяла та жінка дитину, і годувала її.
10 Camoe tea pantai phoeiah Pharaoh canu taenglaa khuen. Te vaengah a capa la om tih a mingte Mosesa sui tih, “Anih he tui dong lamlong ni ka doek,” a ti.
І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, — і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: „бо з води я витягла його“.
11 A khohnin loha pha tih Moses khaw pantai coeng. Te dongah a manucarhoek taengla pawk tih amih kah bitloh tea hmuh. Te vaengah a manuca Hebrew hlang mai Egypt hlangloh a ngawn pah te a hmuh.
І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єги́птянина, що бив єврея з братів його.
12 Tedae heben hebanglaa mael akhaw hlang te hmu pawh. Te dongah Egypt tea ngawn tih laivin khuiaha up.
І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що ніко́го нема, — та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.
13 A hnin bae dongkaha mop vaengah tah Hebrew hlang rhoite tarha ana hnuei uh rhoi. Te dongah aka halang te, “Balae tih na huina ngawn?” a ti nah.
І вийшов він другого дня, — аж ось сва́ряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: „Нащо ти б'єш свого ближнього?“
14 Te vaengah, “Hlang khaw, Kaimih sokah mangpa neh laitloek la ulong nang ng'khueh, Egyptna ngawn bangla kai ngawn ham na cai nama?” a ti nah. Te dongah Mosesloh a rhih coeng tih, “Dumlai khaw phoe taktak coeng,” a ti.
А той відказав: „Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина?“І злякався Мойсей та й сказав собі: „Справді, та справа стала відо́ма!“
15 Te ol te Pharaohloh a yaak vaengah Moses te ngawn hama mae. Tedae Moses tah Pharaoh mikhmuh lamloh yong tih Midian khohmuen ahkhoa sak. Te vaengah tuito ah ngol hatah,
І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, й оселився в країні Мідіян.
16 Midian khosoih kaha canu parhih te ha pawk uh tih tui a dueh uh. Te phoeiah a napa kah boivate tul ham tuisoi dongah a loei uh.
А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і напо́внили корита, щоб напоїти ота́ру свого батька.
17 Te vaengah boiva aka dawn rhoek te ha pawk uh tih hutarhoek te a haek uh. Tedae Moses te thoo tih huta rhoek a rhun tih a boiva te tui a tul pah.
І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.
18 A napa Reuel taenglaa pawk uh vaengah, “Tihnin ah tah balaetih yuena pawk uh,” a ti nah.
І прибули́ вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: „Чого ви сьогодні так скоро прийшли?“
19 Te vaengah, “Egypt hlang loh kaimih he boiva aka dawn rhoek kut lamloh n'huul. Te phoeiah tui pataeng kaimih ham han dueh han dueh tih boiva te a tul,” a ti nauh.
А ті відказали: „Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару“.
20 Te dongah a carhoek te, “Melae anih? Balae tih hlang tena hnoo uh? Anih te khue uh lamtah buh ca dae saeh,” a ti nah.
І сказав він до своїх дочок: „А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба“.
21 Hlang neh khosak ham khaw Mosesloh a ueh van coeng dongah a canu Zipporah te Moses taengaha paek.
І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.
22 Te vaengah capaa cun pah hatah kholong kho ah yinlai la ka oma ti tih a ming te Gershoma sui.
І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: „Я став приходьком у чужому краї“.
23 A tue muepa khum phoeiah tah Egypt manghai khaw duek. Te vaengah Israel ca rhoek te thohtatnahkhui lamloh huei uh tih pang uh. Thohtatnah lamloh a pang uh te Pathen taengla cet.
І сталося по довгих днях, — і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.
24 Tedae Pathen loh amih kah nguekcoinah tea yaak tih Abraham taengkah, Isaak taengkah, Jakob taengkah a paipi te Pathenloh a poek.
І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.
25 Te dongah Pathen loh Israel ca rhoek te a hmuh tih amih te Pathen loh a ming.
І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.
