Sunglatnah 16
1 Te phoeiah Elim lamloh cet uh tih Israel ca rhaengpuei boeih tah Sin khosoek la pawk uh. Elim laklo neh Sinai laklo te Egypt kho lamloh a thoh uh phoeikaha hla bae hnin hlai nga dongah a phauh.
І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула́ до пустині Сін, що між Єлімом та між Сіна́єм, п'ятнадцятого дня другого місяця по ви́ході їх з єгипетського кра́ю.
2 Te vaengah Israel ca rhaengpuei boeihte khosoek kah Moses taeng neh Aaron taengah nul khaw nul uh.
І стала ре́мствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.
3 Israel ca rhoek loh amih rhoi te, “BOEIPA kut ah kaimih duek sak ham n'khueh pawt nim ca? Egypt kho ah maeh am dongah mamih n'ngol uh tih kodam la buh ka caak uh vaengah hlangping boeih he khokha neh duek sak ham maco he khosoek la kaimih nang khuen,” a ti uh.
І говорили їм Ізраїлеві сини: „Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім кра́ї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба до́сить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір“.
4 Te vaengah BOEIPA loh Moses te, “Kai loh nangmih ham vaan lamkah buh kan tlan sak ne. Pilnamte cet saeh lamtah hnin at ka a rhoehte amah khohnin ah yoep uh saeh. Ka olkhueng dongaha pongpa neh a pongpa pawt khaw amah ka noem dae eh.
І промовив Господь до Мойсея: „Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а наро́д вихо́дитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб ви́пробувати його, чи буде він ходити в Моєму Зако́ні, чи ні.
5 A rhuk hnin donglaa pha vaengah hang khuen te soepsoei uh saeh. Te vaengah tah a hnin, hnin kah a yoep lakah rhaepnit lo saeh,” a ti nah.
А настане шостий день, то приготують, що принесу́ть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день “.
6 Te phoeiah Moses neh Aaron loh Israel ca boeih te, “BOEIPA loh nangmih Egypt kho lamkah n'khuen te hlaemhmah vaengahna ming uh bitni.
І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: „Настане вечір — і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського кра́ю.
7 Mincangah BOEIPA kah thangpomnah tena hmuh uh bal bitni. BOEIPA soah nangmih kah kohuetnah te amahloh a yaak. Tedae kaimih rhoi taengahna nul la na nul uh te kaimih rhoi tah ulae?” a ti nah.
А настане ра́нок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ре́мствування на Господа. А ми що́, що ви ре́мствуєте на нас?“
8 Te phoeiah Moses loh, “BOEIPA loh nangmih he hlaem kah caak ham maeh neh mincang ah buh kodam la m'paek ham vaengah na kohuetnah neh amah taengah na nul te BOEIPAloh a yaak coeng. Te dongah kaimih rhoi he ulae? Nangmih kah kohuetnahte kaimih rhoi taengah pawt tih BOEIPA taengah ni na kohuet uh,” a ti nah.
І сказав Мойсей: „Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на наси́чення, бо почув Господь ре́мствування ваші, що ви ре́мствуєте на Нього. А ми́ що? Не на нас ре́мствування ваше, а на Господа!“
9 Te phoeiah Moses loh Aaron taengah, “Israel ca rhaengpuei boeih te, 'Nangmih kah kohuetnah tea yaak coeng dongah BOEIPA mikhmuh lana tawn uh laeh,’ ti nah,” a ti nah.
І сказав Мойсей до Аарона: „Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ре́мствування!“
10 Aaron loh Israel ca rhaengpuei boeih tea voek vaengah khosoek laa mael uh hatah BOEIPA thangpomnahte cingmai khuiah tarha tueng uh.
І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, — аж ось слава Господня показалася в хмарі!
11 Te phoeiah BOEIPA loh Moses tea voek tih,
І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
12 Israel ca rhoek kah kohuetnah te ka yaak. Amih te thui pah. 'Hlaem ah maehna caak uh tih, mincang ah buhna hah uh ni,’ ti nah. Te vaengah kai Yahweh he na Pathen la nan ming uh bitni,” a ti nah.
„Я почув ре́мствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір бу́дете їсти м'ясо, а рано наси́титесь хлібом, — і познаєте, що Я — Господь, Бог ваш!“
13 Hlaema pha tangloeng vaengah tah tanghuem ha pawk tih rhaehhmuen tea thing. Mincang ah rhaehhmuen kaepvai kah buemtui te a khaana om pah.
І сталося ввечорі, і зняли́ся перепели́ці, і покрили та́бір. А рано була верства́ роси навколо табо́ру.
14 Tedae buemtui kah a khaana cing nen tah khosoek cirhong aha kueluek a tham aka yit tarha om tih diklai ah vueltling bangla om.
І підняла́ся верства́ тієї роси, — аж ось на пове́рхні пустині щось дрі́бне, вузькувате, дрібне, немов па́морозь на землі.
15 Te vaengah Israel ca rhoek loh a hmuh uh. Te dongah hlang loh a manuca taengah,” Manna la he,” a ti uh. Tete balae ti a ming uh pawt dongah Moses loh amih te, “He kah buh he BOEIPA loh nangmih taengah cakkoi la m'paek coeng.
І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: „Ман гу?“, бо не знали, що́ то. А Мойсей відказав їм: „Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.
16 He ham he BOEIPA loh ol n'uen coeng. Hlang loh amah caak rhoeh ah rhut saeh. Na hinglu tarhingah hlangmi pakhat ham kosai pakhat van saeh. Hlang he amah dap ah aka om tarhingah khuen sak uh,” a ti nah.
Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди́ своєї, го́мер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наме́ті його.
17 Tete Israel ca rhoek loh a ngai uh van tih baeko baepet lam khawa rhuh uh.
I зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.
18 Kosai dongaha loeng uh tih baepet hoei pawt tih baeko lam khaw vaitah pawh. Hlang loh amah caak rhoeh aha coi uh.
І зміряли вони гомером, — і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, — зібрали кожен у міру своєї їди́!
19 Te phoeiah Moses loh amih te, “Hlang khat long khaw te te mincang hil la paih boel saeh,” a ti nah.
І сказав до них Мойсей: „Нехай ніхто не лишає з ньо́го до ра́нку!“
20 Tedae Moses ol te hnatun uh pawt tih hlang rhoek loh te te mincang hila paih uh. Te vaengaha rhiita poem pah tiha rhim dongah amih taengah Mosesa thintoek.
Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставля́ли з нього до ранку, а воно зачерви́віло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!
21 Te phoeiah tah mincang, mincang bueng ah te tea rhuh uh. Hlang takuem loh amah caak rhoeh ah a rhuh dae khomika bae vaengaha yut pah.
І збирали його щора́нку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце — і воно розтавало.
22 Hnin rhuka lo vaengah tah buh te hlang pakhat ham kosai panita rhaeplaa rhuh uh. Te dongah rhaengpuei khoboei boeih tah cet uh tih Moses taengah puen uh.
І сталося шостого дня, — поназби́рували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посхо́дилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.
23 Te vaengah amih te, “He he BOEIPAloh a thui coeng. Thangvuen tah BOEIPA ham koiyaeh Sabbath cim la om. Te dongah hai koi te hai uh lamtah thong koi te thong uh. A coih boeih te namamih ham rhoe uh lamtah mincang hil tuemkoi la om saeh,” a ti nah.
А він сказав до них: „Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що бу́дете пекти — печіть, а що бу́дете варити — варіть, а все позостале покладіть собі на схо́вок до ра́нку“.
24 Mosesloh a uen bangla mincang hila rhoe uh tangloeng vaengah rhim pawt tih a khuiaha rhit khaw om pawh.
І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви́ не було в нім.
25 Te phoeiah Moses loh, “Tihninah tete ca uh, Sabbath he BOEIPA kah khohnin ni. Tihnin ah ngawn tah diklai ah te te na hmu uh mahpawh.
І сказав Мойсей: „Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не зна́йдете його на полі.
26 Hnin rhuk khuiah ni te te na rhuh uh eh. Tedaea rhih hnin tah Sabbath coeng tih te vaengah om mahpawh,” a ti nah.
Шість день будете збирати його, а дня сьомого — субота: не бу́де в ній того “.
27 Te dongaha rhih hnina pha vaengah rhuh hamla pilnam te mop uh dae hmu uh pawh.
І сталося сьо́мого дня, повихо́дили були з наро́ду збирати, та не знайшли.
28 Te vaengah BOEIPA loh Moses te, “Ka olpaek neh ka olkhueng tuem ham he me hil nim na aal ve?
І сказав Господь до Мойсея: „Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та зако́ни Мої?
29 BOEIPA loh nangmih taengah Sabbath m'paek te hmu uh. Te dongaha rhuk hnin ah nangmih te hnin hnih caak te m'paek. A rhih hnin ah tah hlang he amah hmuenah khosa saeh lamtah hlang pakhat khaw amah hmuen lamloh cet boel saeh,” a ti nah.
Побачте, — Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, — нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!“
30 Te dongah pilnam khaw a rhih hnin ah duem van.
І сьомого дня наро́д відпочивав.
31 Te kah ming te Israel imkhui loh mannalaa khue. Tete sungsin tii bangla bok tih a tuihlim tah khoitui buhrhawm bangla om.
І назвав Ізраїлів дім ім'я́ тому: ма́нна. Вона була́, як коріяндрове насі́ння, біла, а смак її, — як тісто в меду.
32 Te phoeiah Moses loh, “He ol he BOEIPA long ni n'uen. Te te kosaia bae la na cadilcahma ham tuemkoi la om saeh. Te daengah ni Egypt kho lamloh nangmih kang khuen vaengkah khosoek ah nangmih buh kan cah tea hmu uh eh,” a ti.
І сказав Мойсей: „Оце те, що наказав Господь: Напо́вни нею го́мер на схо́вок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського кра́ю“.
33 Te phoeiah Moses loh Aaron te, “Am pakhat lo lamtah manna kosaia bae la pahoi sang. Te te na cadilcahma duela tuemkoi la BOEIPA mikhmuh ah tawn pah,” a ti nah.
І сказав Мойсей до Аарона: „Візьми одну посу́дину, і поклади туди повний го́мер ма́нни, і постав її перед Господнім лицем на схо́вок для ваших поколінь“.
34 BOEIPA loh Moses taengaha uen bangla tuemkoi ham Aaronte laipainah hmai aha khueh.
І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.
35 Khosaknah khohmuen la a pawk uh hil kum sawmli khuiah Israel carhoek manna tea caak uh. Kanaan khohmuena bawtnah la a pawk uh hil manna tea caak uh.
А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття́ їх до краю заселеного, їли манну аж до прихо́ду їх до границі ханаанського кра́ю.
36 Kosai parhate cangnoek khat lo ni.
А го́мер — він десята частина ефи.
