Olrhaepnah 2
1 Te phoeiah, BOEIPAloh kai taengah a thui vanbangla n'hooiuh tih carhaek li long kah khosoek la n'caehuh phoeiah Seir tlang n'hil uh khaw khohninloh sencoeng.
І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружля́ли ми навколо гори́ Сеїр багато днів.
2 Te dongah BOEIPAloh kai m'voek tih,
І сказав Господь до мене, говорячи:
3 'Hekah tlang khaw puet na hiluh coeng. Te dongah tlangpuei ben la maeluh laeh.
„До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ!
4 Na pilnam te khaw uen lamtah namamihloh thuipah. Seir ahaka om na manuca Esau koca rhoek kah khorhiaka paan nangmih te n'rhih uh ni. Te dongah boeih ngaithuenuh.
А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!
5 Amih kah khohmuen te nangmih taengah kam paek pawt oeh dongah amih te huek boeh. Na kho khophakaha laeh pataeng khaw Seir tlang te tah Esau kah rho lamni ka paekcoeng.
Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину.
6 Buh khaw amih taengah tah tangka neh laiuh lamtah cauh. Tui pataeng khaw amih taengah tah tangka neh laiuh lamtah ouh.
Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити.
7 Hekah khosoek khohamah na van uh te BOEIPA na Pathenloha mingtih na kut dongkah bitat boeih dongah BOEIPA na Pathenloh na yoe a then sak. Tahae due kum sawmli khuiah nangmih te hno loh m'vaitah moenih,’ a ti.
Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“.
8 Te dongah Seir ah kho aka sa mah manuca Esau kocarhoek te m'poeng uh tih kolken longpuei Elath neh Eziongeber lamkah n'hooiuh tih Moab khosoek longpuei la n'khumuh.
І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.
9 Tedae BOEIPAloh kai taengah, 'Ar he tah Lot kocarhoek taengah rho la ka paek coeng dongah anih kah khohmuen rho te nangmih kam pae mahpawh. Te dongah Moab te dum boel lamtah amih te caem nen khaw huek boeh.
І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“.
10 Hlamat lamkah anih khuiahaka om Emim pilnam khaw Anakim bangla tlung khaw tlung, ping khaw ping tih bahoeng sang.
Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні.
11 Raphate khaw Anakim bangla a poekuh dongah amih te Moabloh Emim la a khueuh.
Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми.
12 Seir ah khaw a hmai ah Khori rhoek kho a sakuh coeng. Tedae Esau ca rhoek loh amih te a huuluh. Amihte a mikhmuh lamloh mitmoenguh. A rho khohmuen ah Israel saii bangla amih yueng la kho a sakuh. Tete BOEIPAloh amih taengah a paek.
А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь.
13 Tahaeah thoouh lamtah Zered soklong te kan uh,’ a ti dongah Zered soklong te n'kanuh.
„Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред.
14 Kadeshbarnea lamkah n'cet uh tih Zered soklong m'poenguh duela a tueloh sawmthum neh kum rhet di coeng. BOEIPAloha caeng vanbangla rhaehhmuen lamkah thawnpuei caemtloek hlangrhoekkhaw boeih khumuh coeng.
А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм.
15 Amih a mitmoenguh duela rhaehhmuen khui lamkah amihaka khawkkhek la BOEIPA kut khaw amih taengah om.
Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти.
16 Pilnam khui lamkah caemtloek hlang boeih khaw duek tih aka boeih bangla omcoeng.
І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду,
17 Te dongah BOEIPAloh kai m'voek tih,
то Господь промовляв до мене, говорячи:
18 'Moab khorhi kah Ar te tihnin ah vawl poenglaeh.
„Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар.
19 Ammon kocarhoek taenglana pawk vaengah amihte dum boeh. Caemtloek nen khaw amih te huek boeh. Ammon koca rhoek kah khohmuen te nang taengah rho la kam paek moenih Lot kocarhoek hamni rho la ka paek.
І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“.
20 Tete a khuiah lamhma la Rapha rhoek a omuh van coeng dongah Rapha khohmuen la a poek. Tedae Ammoni rhoek longtah amih te Zamzomi la a khueuh.
За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми,
21 Amih te Anakim bangla pilnamloh len khaw len, yet khaw yet tih sang khaw sang dae amamih mikhmuh ah BOEIPAloh amih te a mitmoeng sak tih a haek dongah amih yueng la Ammon rhoek loh kho a sakuh.
наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,
22 Seir kahaka omte Esau kocarhoek ham a saii pah tih Khori rhoek a mit sak bangla amih khaw a mikhmuh ah a haekuh dongah tihnin due amih yueng la Esau koca rhoek loh kho a sakuh.
як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні.
23 Gaza vongup khui duelaaka om Avvii khaw Kaptor lamkahaka lo Kapthorim rhoek loh a mit sak tih amih yueng la tloep ombal.
А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.
24 Thoouh laeh. Cetuh lamtah Arnon soklong ke katuh. Na kut dongah kam paek Amori kah Heshbon manghai Sihon te so lamtah a khohmuen te pahoi huul. Te phoeiah anih te caemtloek neh huek.
„Уставайте, рушайте, та й перейдіть поті́к Арнон! Ось — Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.
25 Tihninah he ka tong vetih nang ham birhihnah ka khueh ni. Vaan hmui boeih kah pilnam rhoek loh a mikhmuh ah nang kah hinyahnah olthang a yaakuh vaengah tlaiuh vetih na mikhmuh ah kilkul uh ni.
Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“.
26 Te phoeiah Kedemoth khosoek lamkah puencawn rhoekte Heshbon manghai Sihon taengla rhoepnah olka neh ka tueih tih,
І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:
27 'Na khohmuen long ah ka lan mai eh. Longpuei pakhat te ka vai vetih banvoei bantang la ka phael mahpawh.
„Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч.
28 Buh khaw kai taengah tangka neh yoi lamtah ka ca eh. Tui khaw kai taengah tangka la han yoi lamtah ka o eh. Ka kho nen mah dawk ka lan mai eh.
їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами,
29 BOEIPA ka Pathenloh kaimih taengah m'paek khohmuen la Jordan lamkah ka lanuh vaengah Seir ahaka om Esau kocarhoek neh Ar ahaka om Moab rhoek loh kai ham a saiiuh bangla sai van mai,’ ka tinah.
як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“.
30 Te vaengah mamih lan sak ham te Heshbon manghai Sihonloha kohuem pawh. Tedae tihnin kah bangla BOEIPA na Pathenloh nang kut dongah paek a ngaih dongah ni Sihon kah mueihla te a mangkhak sak tih a thinko khaw a ning sak.
Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко.
31 Tedae BOEIPAloh kai taengah, 'So lah, Sihon neh anih khohmuen te na mikhmuh ah tloeng hamla ka tawncoeng. A khohmuen te pang pah ham tawn pah lamtah huul pah,’ a ti.
І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“
32 Te vaengah Sihon neh amah pilnam pumloh caemtloek neh mamih doe ham Jahaz ah ha pawk.
І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.
33 Tedae anihte mamih kah BOEIPA Pathenloh mamih mikhmuh la han thak dongah amah neh anih koca rhoek kah a ca khaw, a pilnam pum khaw n'tloekuh.
І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.
34 Te vaengah a khopuei boeih te m'buem pa uh tih khopuei takuem te n'thupuh. Huta tongpa neh camoe rhaengnaeng khaw m'paihuh pawh.
І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.
35 Tedae rhamsa te mamih ham m'poelyoeuh tih khopueirhoek te kutbuem la m'buemuh.
Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́.
36 Arnon soklong tuikung kah Aroer lamkah soklong khopuei Gilead pataeng khaw mamih hamaka phoeng khorha la om pawh. Tedae mamih kah BOEIPA Pathenloh mamih mikhmuh ah boeih a tloeng.
Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш.
37 Tedae Ammon koca rhoek kah khohmuen tah mamih BOEIPA Pathenkaha uen vanbangla Jabbok soklong paem boeih neh tlang kah khopuei boeih khaw benuh boeh.
Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.
