Saam 37
1 David ih Saam laa. Hmuensae sah kaminawk pongah palungboeng hmah loe, nihcae to awt hmah.
Давидів.
2 Nihcae loe akra ai ah qam baktiah aat ueloe, qam kahing baktiah azaem o tih.
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 Angraeng to oep ah loe, kahoih hmuen to sah ah; prae thungah om ah loe, poek caksak ah.
Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 Angraeng ah anghoehaih tawn ah, to tih nahaeloe palung thung hoi na koeh ih hmuen to na paek tih.
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 Na caehhaih loklam to Angraeng khaeah aap ah; anih to oep ah; to tih nahaeloe angmah na hoi tih.
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 Anih mah loe na toenghaih to hmai baktih, katoengah takroek ih lok to athun ih ni aengh baktiah aangsak tih.
і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 Angraeng hmaa ah anghngai duem ah loe, anih to palungsawkhaih hoiah zing ah: a caehhaih loklam amkah hanah toksah thaih, sethaih poeng hanah toksah thaih kami pongah palungboeng hmah.
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 Palungphui hmah loe, palung doeh baesak hmah: zaehaih sak hanah kahoih ai poekhaih to tawn hmah.
Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 Sethaih sah kaminawk loe pahnawt sut ah om tih, toe Angraeng zing kaminawk loe long to toep o tih.
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 Sethaih sah kami loe akra ai ah om mak ai boeh: ue, anih ih ahmuen to na pakrong khing cadoeh, na hnu mak ai.
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 Toe tuinom tawn kaminawk loe long hae toep o ueloe, kating ai monghaih hoiah khosak nawm o tih.
а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 Kasae kami mah loe katoeng kami to pacaeng moe, haa a kaek thuih.
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 Toe anih ih atue pha tih boeh, tiah Angraeng mah panoek pongah, anih to pahnui thuih.
та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 Kasae kaminawk mah amtang kaminawk to amtimsak moe, toenghaih sah kaminawk to hum hanah, sumsen aphong thuih pacoengah, kalii to anueng thuih.
Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 Toe angmacae ih sumsen mah angmacae ih palung to thun pae ueloe, palaanawk doeh angkhaek pae tih.
та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 Kahoih ai kami angraeng parai pongah loe, katoeng kami mah tawn ih hmuen zetta to hoih kue.
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 Kasae kami ih ban loe angkhaek tih: toe katoeng kami loe Angraeng mah patawnh.
бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 Katoeng kaminawk ih aninawk loe Angraeng mah panoek pae: nihcae ih qawk loe dungzan khoek to cak poe tih.
Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 Nihcae loe sethaih tue phak naah azatpaw o mak ai; takaang thohhaih atue naah doeh zok amhah o tih.
за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 Toe kahoih ai kami loe anghma angtaa tih: Angraeng ih misanawk loe kathawk tuu baktiah om o cadoeh, amro o ueloe, hmaikhue baktiah anghma o boih tih.
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 Kahoih ai kami loe hmuenmae to coi, toe pathok let ai: toe katoeng kami mah loe palungnathaih to amtuengsak moe, paek let.
Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
22 Angraeng tahamhoihaih tongh kaminawk loe, long hae toep o tih; anih mah tangoeng ih kaminawk loe pahnawt sut tih.
бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 Kahoih kami ih khok tangkannawk loe Angraeng mah caksak; a caehhaih loklam nuiah palung tongh.
Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 Anih loe amthaek cadoeh, amtim bung mak ai: tipongah tih nahaeloe Angraeng mah anih ih ban to patawnh pae.
коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 Katoeng kami to pahnawt sut, anih ih caanawk loe buh hnik o ti, tiah ka qoeng li nathuem hoi kamtong vaihi mitong khoek to ka panoek vai ai vop.
Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Anih loe tahmenhaih tawnh moe, minawk han a paek pongah, a caanawk mah tahamhoihaih hnuk o.
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 Kasae hmuen to caehtaak ah loe, kahoih hmuen to sah ah; to tiah nahaeloe prae thungah na om poe tih.
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 Angraeng loe toenghaih to koeh pongah, angmah ih kaciim kaminawk to pahnawt sut ai; nihcae to dungzan khoek to khet poe: toe kasae kaminawk ih caanawk loe pahnawt suthaih to tongh o tih.
Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 Katoeng kami loe long to toep ueloe, to ah dungzan khoek to om tih.
Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 Katoeng kami ih pakha mah loe palunghahaih lok to thuih; anih ih palai mah doeh toenghaih lok ni thuih.
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 Anih loe Sithaw ih kaalok to palung thungah suek pongah, a caeh naah amthaek mak ai.
Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 Kasae kami loe katoeng kami to hum hanah, angang.
А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 Toe Angraeng mah anih to kasae kami ban ah caehtaak sut mak ai, lokcaek naah doeh anih to sungsak mak ai.
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 Angraeng to zing ah loe a loklam to pazui ah, prae toep hanah anih mah na pakoeh tih: kasae kaminawk amro o naah, to hmuen to na hnu tih.
Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 Kasae kami loe thacak moe, long kahoih pongah amprawk thing kahing baktiah qoeng tahang to ka hnuk.
Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 Toe anih loe laemh ving boeh, khenah, om ai boeh: ue, anih to ka pakrong, toe anih loe hnu thai ai boeh.
та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Kahoih kami hnuk ah bangah, katoeng kami to khen ah: to tiah sah kami loe hnukkhuem ah monghaih to hnu tih.
Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 Zaehaih sah kaminawk loe amro o ueloe, sethaih sah kaminawk loe hnukkhuem ah amrohaih tong o tih.
переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 Katoeng kami pahlonghaih loe Angraeng ih ni: raihaih tongh naah Angraeng loe nihcae thacakhaih ah oh.
А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 Angraeng mah nihcae to abomh ueloe, pahlong tih: anih khaeah amha o pongah, anih mah kasae kaminawk ban thung hoiah nihcae to pahlong tih.
і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
