Saam 105
1 Angraeng khaeah anghoehaih lok to thui ah; anih ih ahmin to kawk oh; a sak ih hmuennawk to kaminawk khaeah amtuengsak oh.
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Angmah khaeah laasah oh loe, angmah khaeah saam laa to sah oh; a sak ih dawnrai hmuennawk to thui oh.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Anih ih ciimcai ahmin to lensawkhaih hoiah amoek o haih ah; Angraeng pakrong kaminawk ih palungthin loe anghoe nasoe.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Angraeng hoi a thacakhaih to pakrong oh; a mikhmai to pakrong oh!
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 A sak ih dawnrai, anghmang thok hmuennawk, angmah ih pakha hoi tacawt lokcaekhaihnawk to pakuem oh,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 a tamna Abraham ih caanawk, a qoih ih Jakob ih caanawk to panoek oh!
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 Anih loe aicae Angraeng Sithaw ah oh; a lokcaekhaih loe long nui boih ah oh.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 Anih loe angmah sak ih lokmaihaih to dungzan khoek to panoek poe, a thuih ih lok to adung sangto khoek to panoek,
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 anih loe Abraham hoi a sak ih lokmaihaih, Isaak khaeah sak ih lokkamhaih to panoek poe;
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 to lokmaihaih to Jakob khaeah a caksak moe, Israel khaeah dungzan lokmaihaih ah a suek:
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 Kanaan prae to kang paek han, nangmah ih taham ah kaom qawk baktiah na toep tih, tiah a naa.
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 Nihcae loe kami tamsi o, ue, paroeai tamsi kaminawk loe prae thungah angvin ah oh o.
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 Nihcae mah acaeng maeto hoi maeto khaeah caeh o moe, prae maeto hoi kalah kaminawk khaeah a caeh o naah,
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 mi doeh kasae hmuen to sahsak ai; ue, nihcae pongah siangpahrangnawk to a thuitaek,
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 situi ka bawh ih kami to sui o hmah; kai ih tahmaanawk to nganbawh kana paek o hmah, tiah a naa.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 Anih mah prae thungah khokhahaih to phaksak; caaknaek boih amrosak.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 Nihcae hmaa ah kami maeto, tamna ah zawh o ih, Joseph to patoeh.
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 Anih ih khok to thlongthuk pae o moe, sumboeng hoiah pacaekthlaek o;
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 a thuih ih lok acung ai karoek to, Angraeng ih lok mah anih to tanoek.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 Siangpahrang mah kami to patoeh moe, loisak; kaminawk ukkung mah doeh anih to loisak.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 Anih to a imthung ah angraeng ah suek, a tawnh ih hmuennawk boih ukkung ah a suek,
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 Anih mah angraeng capanawk to a koeh baktiah patuk, to tiah anih loe kacoehtanawk palunghahaih patuk hanah oh.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Israel doeh Izip prae thungah angzoh; Jakob loe Ham prae thungah oh.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 Angraeng mah angmah ih kaminawk to pungsak moe, nihcae ih misanawk pongah tha a caksak kue.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 Anih ih kaminawk hnukma moe, a tamnanawk kasae sak pacaeng hanah, nihcae ih palungthin to a paqoi pae.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 A tamna Mosi hoi a qoih ih Aaron to patoeh.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 Nihnik mah nihcae khaeah Angraeng ih angmathaih to sak pae hoi, anghmang thok hmuennawk to Ham prae ah a sak pae hoi.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 Vinghaih to patoeh pae moe, prae to khovingsak; to tiah nihcae mah anih ih lok to aek o ai.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 Nihcae ih tuinawk to athii ah angcoengsak moe, tanganawk to dueksak.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Nihcae ih prae thungah ukongnawk to a pungsak, angmacae siangpahrang iihhaih ahmuen khoek to ohsak.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 Lok a thuih moe, taksaenawk to a pungsak, prae thung boih ah alungh to koi.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 Anih mah khotui zuengah qaetui to paek moe, a prae thungah hmai kangqong to phaksak.
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 Misurkung hoi thaiduetkungnawk to amrosak king moe, prae thung ih thingnawk to amtimsak boih.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 Anih mah lokthuih let naah, pakhuhnawk to angzoh o, kroeklaek ai langkawknawk to angzoh o,
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 angmacae prae thung ih kahing aanqamnawk to caak pae o king moe, long ah kamprawk thingthai qumponawk doeh caak pae o boih.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 Angmacae prae thungah kami ih athaih tangsuek ah kaom a calunawk to a hum pae boih.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 Anih mah nihcae han sui hoi sumkanglung to phawsak; angmah ih acaengnawk thungah thacak ai kami maeto doeh om ai.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Izip kaminawk mah nihcae to zit pongah, nihcae amlaem o naah prae boih anghoe o.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 Nihcae khuk hanah tamai to amzamsak, aqum ah aanghaih paek hanah hmai to a paek.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 Kaminawk mah hnik o naah, kuikoem to a paek, van ih takaw hoiah nihcae to zok amhahsak.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 Anih mah thlung to paongh moe, tui to tacawt; tui loe prae karoem ah vapui baktiah longh.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 Anih loe a tamna Abraham khaeah paek ih, kaciim a lokkamhaih to panoek poe.
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 Anih mah angmah ih kaminawk to anghoehaih hoiah caeh haih, a qoih ih kaminawk to anghoehaih hoiah a zaeh,
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 Sithaw panoek ai kaminawk ih prae to nihcae hanah a paek; minawk mah sak tangcae ih prae to nihcae mah qawk ah toep o,
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 nihcae mah anih ih kaalok to pakuem o moe, a paek ih loknawk to pazui o thai hanah, to tiah a sak pae. Angraeng to saphaw oh!
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
