Saam 102
1 Patangkhang kami lawkthuihaih. A tha boeng sut naah Angraeng hmaa ah palungnat hoi lawkthuihaih. Aw Angraeng, lawk ka thuihaih hae tahngai ah; ka qahhaih lok loe nang khaeah pha nasoe.
Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
2 Raihaih ka tong naah kai khae hoi mikhmai hawk ving hmah; na naa to kai khae bangah patueng ah; kang kawk naah, karangah na pathim ah.
Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
3 Kai ih aninawk loe hmaikhue baktiah azawk o moe, ka huhnawk doeh hmai kamngaeh baktiah kangh.
Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
4 Ka palungthin loe zaek moe, qam baktiah azaem; buhcaak hanah doeh ka pahnet sut boeh.
Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
5 Ka haam loiah ka huhnawk doeh ka ngan hin hoiah angbet caeng boeh.
Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
6 Kai loe praezaek ih bukbuh baktih; long karoem ahmuen ih tavaa baktiah ni ka oh sut boeh.
Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
7 Kai loe iip ai ah ka oh, angmabueng kaom imphu ih parit tavaa baktiah ni ka oh boeh.
Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
8 Ka misanawk mah ni thokkruek kasae ang thuih o; kai pahnui thuih kaminawk loe kai ih misa ah oh hanah lokthuih o.
Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
9 Maiphunawk to buh baktiah ka caak; ka naek han koi doeh mikkhraetui hoiah angbaeh,
І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
10 dip thai ai ah palung na phui pongah, kai hae nang toengh tahang moe, long ah nang vah tathuk ving.
через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
11 Ka hinghaih aninawk loe kasawk tahlip baktiah oh moe, qam baktiah ka zaem.
Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
12 Toe Angraeng nang loe dungzan khoek to cak; na hmin panoekhaih doeh adungh kaminawk boih khoek to cak.
А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
13 Nang loe angthawk ueloe, Zion nuiah palungnathaih na tawn vop tih; anih tahmenhaih atue, atue khaehhaih atue angzoh boeh.
Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
14 Na tamnanawk loe to ih thlungnawk to koeh o moe, maiphu doeh koeh o.
бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
15 Sithaw panoek ai kaminawk mah Angraeng ih ahmin to zii o ueloe, long ih siangpahrangnawk boih mah a lensawkhaih to zii o tih.
І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
16 Angraeng mah Zion to pakhraih naah, anih loe a lensawkhaih hoiah angphong tih.
Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
17 Amtang kaminawk lawkthuihaih lok to anih mah pathim pae tih, nihcae lawkthuihaih to patoek pae mak ai.
До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
18 Hae kawng hae angzo han koi adung kaminawk hanah tarik tih; a sak ih kaminawk mah Angraeng to saphaw o tih.
Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
19 Angraeng loe kasang angmah ih hmuenciim hoiah khet tathuk moe, van hoiah long to a dan tathuk,
бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
20 thongkrah kaminawk hanghaih lok to tahngai pae, kadueh tom kaminawk to loisak hanah,
щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
21 Zion ah Angraeng ih ahmin to taphong moe, Jerusalem ah anih saphawhaih laa to sak pacoengah,
щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
22 Angraeng ih tok sak hanah, kaminawk hoi praenawk nawnto amkhueng o tih.
коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
23 Loklam ka caeh li naah anih mah tha ang zoksak; kai ih aninawk to ang duemsak.
Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
24 To pongah kai mah, Aw ka Sithaw, khosak hoih li naah ka hinghaih na la pae ving hmah; nang ih saningnawk loe angzo han koi adung kaminawk khoek to oh.
Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
25 Tangsuek nathuem hoi boeh ni long hae na sak; vannawk loe na ban hoiah sak ih hmuen ah ni oh o.
Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
26 Nihcae loe anghma angtaa o tih, toe nang loe na om poe tih; ue, nihcae loe kahni baktiah prawn o boih tih; nihcae to kahni baktiah nam khraisak tih, to naah nihcae loe amkhraih o tih.
позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
27 Toe nang loe nangmah toeng roengah ni om tih; na saningnawk loe boenghaih om mak ai.
Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
28 Na tamnanawk ih caanawk loe apet ai ah om o tih, nihcae ih atii loe na hmaa ah kacakah om o tih.
Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
