Palungha Lok 7
1 Ka capa, ka thuih ih loknawk hae pakuem ah, kang paek ih loknawk to palung thungah suem ah.
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 Kang paek ih loknawk to pakuemh loe, hing haih ah; kang patuk ih lok to na mikmu baktiah suem ah.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
3 Na banpazung nuiah komh loe, na palung thungah tarik ah.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
4 Palunghahaih khaeah, Nang loe ka tanuh baktiah na oh, tiah thui ah loe, panoekhaih khaeah, Nang loe ka canawk baktiah na oh, tiah thui ah;
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
5 to tiah na sak nahaeloe zaehaih sak koeh nongpata, minawk zoek thaih nongpata ban thung hoiah na pakaa tih.
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
6 Ka im thokbuem hoi ka khet naah ka hnuk ih hmuen loe,
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
7 poekhaih tawn ai kami rumramnawk thungah ka khet naah, thendoengnawk thungah, poekhaih tawn ai thendoeng maeto ka hnuk.
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
8 To kami loe nongpata ohhaih loklam im takii bang hoiah to nongpata ohhaih im bangah a caeh,
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 Duembang khoving, khoving qum taning tue phak naah loe,
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
10 khenah, tangzat zaw khukbuen angkhuk, minawk kazoek thaih nongpata loe anih hnuk hanah angzoh.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
11 To nongpata loe palungthah moe, lok doeh ho parai; anih loe angmah ih im ah doeh om vai ai.
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
12 Anih loe tasa bangah tacawt moe, kami angpophaih loklam, lam takii kruekah minawk to a zing.
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
13 To nongpata mah anih to naeh moe, a mok; azathaih mikhmai tawn ai ah anih khaeah,
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 misa angdaeh angbawnhaih sak han ka tawnh; vaihniah lokkamhaih ka koepsak boeh.
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
15 To pongah nang hnuk hanah kang zoh, palung tang hoi nang to kang pakrong, vaihi loe kang hnuk boeh.
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
16 Rong congca kaom Izip prae ih, puu kahni hoiah ka iihhaih ahmuen to ka khuk het boeh.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
17 Hmuihoih tui myrrh, aloe, cinnamon hoiah iihkhun to ka bawh boeh.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
18 Angzo ah, khawnbang khodai khoek to amlunghaih hoiah angkom hoi si; amlunghaih hoiah kanawm acaeng hoi si!
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
19 Ka sava loe im ah om ai, angthla parai kholong ah a caeh ving.
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
20 Anih loe phoisa tabu koi mongah phoisa to pacaeng pongah, khrah akoep ai karoek to im ah amlaem mak ai, tiah a naa.
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
21 Lokthuih kophaih hoiah anih to a zoek moe, kanaem lok hoiah anih to pazawk.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
22 Anih loe boh hanah hoih ih maitaw, thaang kacawh tasuk baktiah to nongpata hnukah bang roep;
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
23 anih loe panoekhaih tamsi pongah, palaa mah anih ih pathin to kaat ai karoek to, dongh pongah kaman tavaa baktiah a hinghaih to boengsak.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
24 To pongah ka caanawk, ka lok to tahngai oh loe, ka thuih ih lok to pakuem oh.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
25 To nongpata hnukah na poekhaih caeh o sak hmah loe, to nongpata ih loklam doeh pazui o hmah.
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
26 Anih mah kami paroeai amtimsak boeh; ue, paroeai thacak kaminawk doeh anih mah hum boeh.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
