Palungha Lok 31
1 Lemuel siangpahrang ih palunghahaih lok, amno mah patuk ih lok loe hae tiah oh;
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 aw ka capa, aw ka zok thung ih ka capa, aw lokkamhaih ka capa,
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 na thacakhaih to nongpatanawk khaeah patoh hmah loe, siangpahrang hum koeh kaminawk caehhaih loklam to pazui hmah.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 Aw Lemuel, siangpahrangnawk loe misurtui naek han om ai; angraengnawk loe misurtui paqui han amcuk ai;
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 nihcae mah nae o nahaeloe, patukhaih lok to pahnet o ueloe, amtang kami han toenghaih hoiah lokcaekhaih to amkhraeng o taak ving moeng tih.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Anghmaa angtaa kami hanah mu to paek oh loe, palungboeng kami hanah misurtui to paek oh.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Anih mah amtanghaih hoi patangkhanghaih pahnet hanah nae nasoe.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Amtang kaminawk mah hak han koi hmuen to a hak o thai hanah, lokthui thai ai kaminawk to lokthuih abomh oh.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Lok to thui ah loe, toenghaih hoiah lok to caek ah; amtang kami hoi mithoenawk mah hak han koi hmuen to paek oh.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Mi mah maw tuinuen kahoih zu to hnu thai tih? To nongpata loe atho kana thlung kathim pongah atho oh kue.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 A sava mah anih to oep ueloe, amtanghaih hoiah loih tih.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 To baktih nongpata loe a sava hanah kasae hmuen to sah ai; a hing thung kahoih hmuen to a sinh pae.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 Anih loe tuumui hoi pathlah to pakrong moe, a koeh baktiah a ban hoiah tok to a sak.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 Anih loe hmuenmae zawhaih palongpui baktiah oh moe, angthla parai ahmuen hoiah caaknaek to a phawh.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 Anih loe khodai ai naah angthawk moe, a imthung takoh hanah caaknaek to patoem pae, a tamna nongpatanawk hanah caaknaek to a paek.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 Anih loe poek het moe, lawk doeh a qanh; a toksakhaih atho hoiah misurkung to a tlingh.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 Anih loe kaengkaeh to kacakah angzaeng moe, a ban to thacaksak.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 Anih mah zawh ih hmuenmae loe atho oh; anih ih hmaiim doeh aqum puek dueh mak ai.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 A ban hoiah lahat to a kaeh moe, a ban hoiah kahni to a sak.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 Amtang kaminawk to a khetzawn, ue, mithoenawk to abomh.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Anih ih imthung takoh loe kahni kamling to angkhuk o boih pongah, dantui krah cadoeh tasoehhaih tawn ai.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Angmah hanah kahni to a sak moe, rong kamling hup puu ngan laihaw to angkhuk.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Anih ih sava loe vangpui khongkhanawk ah prae thung ih kacoehtanawk hoi nawnto anghnut moe, ahmin amthang kami ah oh.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Anih loe puu ngan kahni to sak moe, a zawh; kaziinawk doeh hmuenmae zaw kami khaeah a zawh.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Anih loe thacak moe, khingya koi khukbuen hoiah amthoep; anih loe angzo han koi atue ah anghoehaih hoiah khosah tih.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Anih loe palunghahaih hoiah lok to thuih, anih ih pahni ah tahmenhaih lok to oh.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Anih loe angmah ih imthung takoh to kahoih ah khetzawn, thasethaih buh to caa ai.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 A caanawk loe angthawk o moe, amno to tahamhoihaih paek o; a sava mah doeh anih to pakoeh.
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 Paroeai kami ih canunawk mah kahoih hmuen to sak o; toe nang mah loe nihcae to na takrenh boih.
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Lok kahoih loe alinghaih ah ni oh; kranghoihaih doeh azom pui ni; toe Angraeng zii nongpata loe, pakoehhaih hnu tih.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 To baktih nongpata hanah a toksakhaih tangqum to paek oh; a toksakhaih mah anih to vangpui khongkha ah pakoeh nasoe.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
