Palungha Lok 23
1 Ukkung hoi buh nawnto caak han nang hnut naah, na tuinuen to kahoihah angsum ah;
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 buhcaak nam oeh hmoek nahaeloe, na qawnh to haita hoi aah baktiah ni oh.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Kakhraem anih ih buh to khit hmah; to buh loe alinghaih buh ah ni oh.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Angraeng thai hanah toksah hmah; na palunghahaih to oep hmah.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Nawnetta ah anghma thaih hmuen to na khet maw? Tangtang ni van bangah kazawk tahmu baktih toengah, angraenghaih doeh pakhraeh tawnh moe, azawk ving.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Uthaih tawn kami ih buh to caa pae hmah; anih ih kahoih caaknaek doeh khit pae hmah;
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 anih loe a palung thung hoi poek ih baktih toengah oh; caa ah loe nae ah, tiah ang naa, toe palung tang hoiah thui ai.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 Zetta na caak ih buh to palok roep ueloe, kahoih loknawk to na sung moeng tih.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Kamthu khaeah lokthui hmah; anih loe na thuih ih palunghahaih lok to patoek tih.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Canghnii ih prae angzithaih ramri to pathui hmah; naqah ih lawk to lomh pae hmah;
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 anih krangkung loe thacak; Angraeng mah nihcae kawng pongah na thuitaek tih.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Thuitaekhaih bangah palung paek ah loe, palunghahaih lok bangah na naa to patueng ah.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Nawkta to thuitaek hanah paquem hmah; anih to cung hoiah na boh cadoeh dueh mak ai.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 Ka capa, palunghahaih na tawnh nahaeloe, ka palung hae anghoe tih.
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 Ue, na pahni mah katoeng hmuen to thuih naah, ka palung hae anghoe tih.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Kazae kaminawk to awt hmah; Angraeng zithaih khue to palung thung hoi poek ah.
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 Na oephaih loe hmabang ah oh, na oephaih loe boeng mak ai.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Ka capa, tahngai ah loe palungha ah; katoeng loklam ah na poekhaih palung to suem ah.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Mu coih kami, moi caak koeh hmoek kami hoi angkom hmah.
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 Mu coih kami hoi caaknaek amoeh kaminawk loe amtang tih; iih koeh hmoek kami loe amtanghaih mah khuk hmoek tih.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Na tapenkung nam pa ih lok to tahngai ah, nam no mitong naah hnap hmah.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Loktang to qan ah, zaw let hmah; palunghahaih, thuitaekhaih hoi panoekhaih to talawk ah.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 Katoeng kami ih ampa loe paroeai anghoe tih; palungha caa tapen ampa loe a caa nuiah anghoe tih.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Nam no hoi nam pa to anghoe tih, nang tapenkung loe anghoehaih tawn tih.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 Ka capa, palung to na paek ah loe, ka loklamnawk hae na mik hoiah khen ah.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 Tangzat zaw nongpata loe kathuk tangqom baktih, minawk zoek thaih nongpata loe tamcaek tuikhaw baktiah oh.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Mingcah baktiah kami to angang moe, nongpanawk zaehaih to pungsak.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Khosak bing kami loe mi maw? Mi maw palungsae? Mi maw patangh? Mi maw amoek? Tidoeh na ai ah mi maw nganbawh kana hak? Mi maw mik kamlingh?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 To baktih kaminawk loe mu naek angsum thai ai kami, tasi hoi atok ih mu naek hanah pakrong kaminawk ni.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Mu kathim maw, boengloeng pong lawn naah rong kampha mu maw, naek naah akun kahoih mu kathim maw to khen hmah.
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 Boenghaih ah loe pahui baktiah kami to patuk moe, pahui sae ih kasoetui baktiah oh.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 Na mik mah kahoih ai nongpata to khen ueloe, na poekhaih palungthin to amkhraengsak ving tih.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 Ue, nang loe tuipui um ah iip kami baktih, palong paehhaih qui nuiah iip kami baktiah na om tih.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 Nihcae mah ang boh o, toe kana panoek ai; ang caep o, toe tidoeh ka panoek ai! Kang thawk naah, naek hanah mu to pakrong let han vop, tiah ni na thui tih.
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
