Palungha Lok 16
1 Kami mah a poekhaih hoiah khokhan, toe lok pathimhaih loe Angraeng khae hoiah ni angzoh.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Kami mah loe a caehhaih loklam to katoeng boih ah poek; toe Angraeng mah loe palungthin to khingh.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Na sak ih hmuen kruekah Angraeng khaeah amha ah; to tih nahaeloe nam sakhaih hmacawn tih.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 Angraeng mah hmuennawk boih angmah hanah ni sak; ue, kasae kaminawk loe sethaih ani to tong hanah ohsak.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Amoek kaminawk loe Sithaw mah panuet; nihcae loe nawnto amhong o cadoeh, danpaekhaih to loih o mak ai.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Palungnathaih hoi loktang mah zaehaih to ciimsak; Sithaw zii kami loe zaehaih to caeh taak.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Kami mah Angraeng anghoe koiah khosak naah, a misa hoiah mataeng doeh angdaeh thaih.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Katoeng ai loklam hoiah hmuenmae pop ah hak pongah loe, toenghaih hoiah hmuenmae zetta hak to hoih kue.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Kami mah a caehhaih loklam to poek; toe a caehhaih loklam to Angraeng mah patuek.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Sithaw mah thuih ih lok to siangpahrang ih pakha ah oh; anih ih pakha hoiah katoeng ai lok to tacawt han om ai.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 Katoeng hmuenzit tahhaih hoi coi tahhaih loe Angraeng ih hmuen ah oh; pasah thung ih kazit hmuen tahhaih boih loe anih mah sak ih hmuen ah oh.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Angraeng tangkhang loe toenghaih hoiah sak pongah, kahoih ai hmuen sakhaih loe siangpahrangnawk hanah panuet thoh.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Katoeng kami ih pahni to siangpahrangnawk mah anghoe o haih; loktang lokthui kami to palung o.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Siangpahrang palungphuihaih loe duekhaih laicaeh baktiah oh; toe palungha kami loe palungphuihaih to dipsak.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Siangpahrang mikhmai pan naah hinghaih to oh; anih anghoehaih loe hnukkhuem ih khotui baktiah oh.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Sui pongah loe palunghahaih to hoih kue; sumkanglung qoih pongah loe palunghahaih qoih to kawkruk maw hoih!
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Kahoih ai hmuen caehtaakhaih loe katoeng kami ih loklam ah oh; a caehhaih loklam hoi amkhraeng ai kami loe a hinghaih angvaeng thaih kami ah oh.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Amoekhaih loe amrohaih ih loklam ni; poeksanghaih mah amtimhaih loklam ah caeh haih.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Kamoek kami hoi angkom moe, a lomh ih hmuen to amzet pongah loe, palungsawk kami hoi angkom moe, kami tlim ah khosak to hoih kue.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Palunghahaih hoi toksah kami loe khosak hoih tih; Angraeng oephaih tawn kami loe tahamhoih.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Poekhaih palungha kami loe khopoek thaih kami ah oh; kahoih lokthui thaih pahni loe minawk han palunghahaih lok to patuk thaih.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Palunghahaih tawn kami loe hinghaih tuipuek ah oh; toe kamthu thuitaekhaih lok loe amthuhaih ah ni oh.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Palungha ih palungthin loe angmah ih pakha to thuitaek moe, a pahni ah palunghahaih to thap pae.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Tahngai kahoih loknawk loe khoitui baktiah oh; na hinghaih pakhra hanah luep moe, huhong to ngantuisak.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Kami maeto hanah loe katoeng loklam maeto baktiah amtueng; toe boenghaih ah loe duekhaih loklam ah oh.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 Toksah kami loe, angmah ih pakha pacah han ih ni tok to a sak.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Sithaw panoek ai kami loe kahoih ai hmuen to poek, a thuih ih lok doeh kangqong hmai baktiah ni oh.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 Poektoeng ai kami loe angzoehhaih atii to a haeh; pronghaih mah ampui kangzong to ampraeksak.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Poeksae kami loe a imtaeng kami to pacuek moe, kahoih ai loklam to pazuisak.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Kahoih ai kami loe kasae hmuen sak hanah, a mik to pasimh moe, kahoih ai hmuen angcoengsak hanah, pahni to haehsak.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Toenghaih loklam ah khosak pongah sam to pok nahaeloe, lensawkhaih lumuek ah ni oh.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Palungsawk kami loe thacak kami pongah hoih kue; poekhaih angsum thaih kami loe vangpui pazawk kami pongah hoih kue.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 Taham khethaih phoisa vahhaih hoiah sak ih lok takroekhaih loe aimacae mah ni sak o; toe hmuen boih nuiah lok takroekkung loe Angraeng ni.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
