Palungha Lok 10
1 Solomon palunghahaih lok loe hae tiah oh; palungha caa mah loe ampa to poeknawmsak, kamthu ih caa mah loe amno to palungsetsak.
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 Amsoem ai ah hak ih hmuen loe atho om ai, toe toenghaih mah loe duekhaih thung hoiah pahlong.
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
3 Katoeng kami loe zok amthlam moe, duek hanah Angraeng mah asaeng ai; toe kahoih ai kami ih hmuenmae loe amrosak.
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 Thasae ban mah anih to amtangsak, thahoih ban mah loe anih to angraengsak.
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 Nipui tueah caaknaek patung kami loe palungha capa ah oh, cang aah tue ah iip kami loe azathaih paek capa ah oh.
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 Katoeng kami ih lu ah loe tahamhoihaih to oh; toe kahoih ai kami ih pakha loe athii palonghaih hoiah koi.
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 Katoeng kaminawk loe pahnet thai ai pongah tahamhoih o; toe kasae kami ih ahmin loe qong tih.
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
8 Palungha palungthin mah loe lokpaekhaih to pazui; toe lok angaek thaih kamthu loe amro tih.
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
9 Toenghaih loklam ah caeh kami loe ngancuem tih; toe lam amkhraeng kami loe a poekhaih to amtueng tih.
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 Uthaih mik pakhriphaih mah kami to raihaih paek, lok angaek thaih kamthu loe amro tih.
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
11 Katoeng kami ih pakha loe hinghaih tuipuek ah oh, toe kasae kami ih pakha loe kahoih ai hmuen hoiah koi.
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Hnukmahaih mah misa angcoengsak, toe amlunghaih mah loe zaehaih boih to khuk.
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
13 Panoekhaih tawn kami ih pahni ah palunghahaih to amtueng, toe panoekhaih tawn ai kami ih kaengah loe quiboeng to oh.
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
14 Palungha kami loe palunghaih to patungh, toe amthu kami ih pakha loe amro han zoi daek.
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
15 Angraeng ih tacong loe kacak angmah ih vangpui ah oh; toe amtang kami amtanghaih loe angmah amrohaih ah oh.
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 Katoeng kami toksakhaih atho loe hinghaih ah oh, toe kahoih ai kami ih thingthai mah loe zaehaih to tacawtsak.
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 Thuitaekhaih lok tahngai kami loe hinghaih loklam ah caeh; toe thuitaekhaih lok aek kami loe loklam amkhraeng.
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 Lok amlaihaih mah hnukmahaih to amtueng ai ah ohsak, minawk kasae thui kami loe kamthu ah ni oh.
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 Kapop ah lokthuih naah thuih pazaehaih to oh; toe palungha kami loe pahni to ciip.
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Palungha kami ih palai loe qoih ih sumkanglung baktiah oh; toe kahoih ai kami ih palungthin loe atho om ai.
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
21 Katoeng kami ih pahni mah kami paroeai pacah; toe kamthu loe panoekhaih tawn ai pongah duek.
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 Angraeng tahamhoihaih mah angraenghaih to ohsak, to angraenghaih ah loe palungsethaih om ai.
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 Kamthu loe kahoih ai hmuen nuiah anghoe, toe palungha kami loe panoekhaih tawnh.
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
24 Kahoih ai kami nuiah zithaih to pha tih; toe katoeng kami koehhaih loe akoepsak tih.
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 Kahoih ai kaminawk loe, kamhae takhi baktiah laemh o; toe katoeng kaminawk loe dungzan kacak ahmuen ah oh.
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
26 Kathaw tui mah haa kinsak moe, hmaikhue mah mik amcapsak baktih toengah, thasae kami doeh anih patoeh kami hanah to tiah oh.
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Angraeng zithaih mah hinglung sawksak; toe kasae kaminawk loe saning duem tih.
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 Anghoehaih loe katoeng kaminawk oephaih ah oh; toe kasae kaminawk oephaih loe anghmaa tih.
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
29 Angraeng ih loklam loe katoeng kaminawk hanah thacakhaih ah oh; toe kahoih ai hmuen sah kaminawk han loe amrohaih ah oh.
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
30 Katoeng kami loe natuek naah doeh angthui mak ai; toe kasae kami loe long nuiah kacakah khosah thai mak ai.
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
31 Katoeng kami ih pakha thung hoiah palunghahaih to tacawt; toe kangkoih ah lokthui kami ih palai loe aat pae pat tih.
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Katoeng kami ih palai loe tapom thaikoi ah kaom hmuen to panoek; toe kasae kami ih pakha loe kangkoih ah lok apaeh.
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
