Nambar 22
1 To pacoengah Israel kaminawk loe Moab azawn ah caeh o moe, Moab prae azawn, Jordan vapui taeng, Jeriko vangpui maeto bangah atai o.
І рушили Ізраїлеві сини, та й таборува́ли в моавських степах по тім боці приєрихонського Йорда́ну.
2 Israel kaminawk mah Amor kami nuiah sak o ih hmuen to, Zippor capa Balak mah hnuk boih.
І побачив Бала́к, син Ціппо́рів, усе, що зробив Ізра́їль аморе́янинові.
3 Israel kaminawk loe pop o parai pongah, Moab kaminawk mah nihcae to paroeai zit o.
І дуже злякався Моав того наро́ду, бо він був великий. І настра́шився Моав Ізра́їлевих синів.
4 Moab kaminawk mah Midian kacoehtanawk khaeah, Maitaw tae mah palai hoiah taw ih qam takoih boih baktih toengah, haeah amkhueng kaminawk mah aicae taengah kaom hmuennawk to caa o boih tih boeh, tiah a naa o. To nathuem ah Zippor capa Balak to Moab siangpahrang ah oh.
І сказав Моав до мідія́нських старших: Тепер повиску́бує оця громада всі наші околиці, як виску́бує віл польову́ зелени́ну“. А Бала́к, син Ціппо́рів, був того часу моавським царем.
5 Ammon prae thungah kalong vapui taengah kaom, Pethor vangpui ih kami, Beor capa Baalam to kawk hanah laicaehnawk to patoeh. Balak mah, Izip prae hoi angzo acaeng maeto loe, prae koimongah ka taengah atai o boeh.
І послав він послів до Валаа́ма, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до кра́ю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: „Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він пове́рхню землі, і сидить навпроти мене.
6 To pongah vaihi angzo ah, hae kaminawk loe kai pongah thacak o, to pongah kai hanah nihcae to tangoeng paeh; to tiah na sak nahaeloe nihcae ka tuk naah, prae thung hoiah ka haek thai khoe doeh om tih; nang mah tahamhoihaih na paek ih kaminawk loe tahamhoihaih a hnuk o moe, na tangoeng ih kaminawk loe tangoeng ah oh o, tiah ka panoek, tiah a naa.
А тепер ходи ж, прокляни́ мені цей народ, бо він міцніший за ме́не. Може я потра́плю вдарити його, і вижену його з кра́ю, бо знаю, що кого ти поблагосло́виш, той благослове́нний, а кого прокляне́ш, — прокля́тий“.
7 Moab hoi Midian kacoehtanawk loe tahmaa mah thuih ih lok to atho paek hanah, tangqum to sin o moe, a caeh o; Balaam khaeah a phak o naah, Balak mah thuih ih lok to anih khaeah thuih pae o.
І пішли моавські старші та старші Мідіяну, — а дарунки за чари в руці їх, — і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова́. І
8 Balaam mah nihcae khaeah, Vaiduem loe haeah cam o raeh; Angraeng mah paek ih lok to kang thuih o han hmang, tiah a naa. To pongah Moab ukkung angraengnawk loe to ah Balaam hoi nawnto oh o.
А він їм сказав: „Ночуйте тут і цієї но́чі, і я перекажу́ вам слово, як Господь промовлятиме до мене“. І зостались моавські вельможі в Валаама.
9 Balaam khaeah Sithaw angzoh moe, Nang khaeah kaom kaminawk loe kawbaktih kaminawk maw? tiah a dueng.
І прийшов Бог до Валаама та й сказав: „Хто ці люди з тобою?“
10 Balaam mah Sithaw khaeah, Zippor capa, Moab siangpahrang Balak mah hae kaminawk hae kai khaeah ang patoeh,
І сказав Валаа́м до Бога: „Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:
11 khenah, Izip prae hoi angzo kaminawk loe, prae koimongah oh o boeh; to pongah vaihi angzo ah loe, hae kaminawk hae kai hanah tangoeng pae ah; to tih nahaeloe hae kaminawk hae ka tuh pazawk ueloe, ka haek thai khoe doeh om tih, tiah ang thuih o, tiah a naa.
Ось народ виходить з Єгипту, і закрив пове́рхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, — може я потра́плю воювати з ним, і вижену його“.
12 Toe Sithaw mah Balaam khaeah, Nihcae hnukah caeh hmah; to kaminawk loe tahamhoih kami ah oh o pongah, tangoeng hmah, tiah a naa.
І сказав Бог до Валаама: „Не пі́деш ти з ними, не прокляне́ш того народу, бо благослове́нний він!“
13 Balaam loe khawnbang khawnthaw ah angthawk moe, Balak ih toksah angraengnawk khaeah, Nangmacae prae ah amlaem o lai ah, Angraeng mah nangcae hnukah na bangsak ai, tiah a naa.
І встав Валаам уранці та й сказав до Валакових вельмож: „Верта́йтесь до свого кра́ю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами“.
14 To pongah Moab ukkung angraengnawk loe Balak khaeah amlaem o let moe, anih khaeah, Balaam loe kaicae hnukah bang hanah angmak khruek, tiah a naa o.
І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: „Відмовив Валаам піти з нами“.
15 To naah Balak mah hmaloe ah patoeh ih ukkungnawk pongah kapop, ahmin kamthang kue kalah ukkung angraengnawk to laicaeh ah patoeh let.
А Балак зно́ву послав вельмож, більше й поважніших від тих.
16 Nihcae Balaam khaeah angzoh o moe, anih khaeah, Zippor capa Balak mah, Kai khae angzoh han ai ah, tih mah doeh pakaa hmah nasoe;
І прибули́ вони до Валаама та й сказали йому: „Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,
17 nang to kasang ah kang pakoeh moe, na thuih ih hmuen to kang sak pae boih han; to pongah angzo ah loe, hae kaminawk hae kai hanah na tangoeng paeh, tiah a thuih, tiah a naa o.
бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю́. І ходи ж, — прокляни мені народ той!“
18 Toe Balaam mah, Balak ih tamnanawk khaeah, Balak mah sui, sum kanglung hoi koimongah kaom angmah ih siangpahrang im to na paek langlacadoeh, zetta ah maw, to tih ai boeh loe pop parai ah maw, ka Angraeng mah paek ih lok pong kamtlai ah tidoeh ka sah mak ai.
І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: „Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.
19 To pongah nangcae doeh, Vaiduem loe haeah cam o raeh; Angraeng mah timaw na thui vop tih, tito tahngai rae si, tiah a naa.
А тепер посидьте й ви тут цієї но́чі, а я пізна́ю, що ще Господь буде говорити мені“.
20 To naduem ah Sithaw Balaam khaeah caeh moe, anih khaeah, Kai nang kawk hanah kaminawk angzo o nahaeloe, angthawk ah loe, nihcae hoi nawnto caeh ah; toe kang thuih ih lok khue ni na sak han oh, tiah a naa.
І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: „Якщо ці люди прийшли покли́кати тебе, — устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовля́тиму до тебе, — те́ ти зробиш“.
21 Balaam loe khawnbang khawnthaw ah angthawk, laa hrang nuiah anghnut moe, Moab ukkung angraengnawk hoi nawnto a caeh.
І встав Валаам уранці, і осідлав свою осли́цю, та й пішов із моавськими вельмо́жами.
22 Nihcae hoi nawnto a caeh pongah, Sithaw palungphui; nihcae to pakaa hanah Angraeng ih van kami to loklam ah angdoet khoep. Balaam loe angmah ih laa hrang nuiah angthueng moe, a tamna hnetto hoi nawnto a caeh.
І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.
23 Angraeng ih van kami loe a ban ah sumsen to sin moe, loklam ah angdoet khoep, tiah laa hrang mah hnuk naah, hrang loe loklam amkhraeng moe, lawk bangah caeh ving; to loklam ah a caeh let thai hanah, Balaam mah laa hrang to boh.
І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а ви́тягнений меч його в руці його. І збо́чила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на доро́гу.
24 Misur takha salak ih loklam ah a caeh naah, Angraeng ih van kami to angdoet moe, hae bangah doeh ho bangah doeh sipae thungh pae khoep.
І став Ангол Господній на стежці виноградників, — стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.
25 Laa hrang mah Angraeng ih van kami to hnuk let naah, sipae to a daeng hmop moe, Balaam ih khok daeng pae ngawng; to naah Balaam mah hrang to boh let bae.
І побачила та ослиця Господнього Ангола, і прити́снулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.
26 To pacoengah Angraeng ih van kami loe hmabang ah caeh moe, banqoi bantang angqoi han kaom ai tamcaek loklam ah angdoet pae khoep.
І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісно́му місці, де нема дороги збочити ні право́руч, ні ліво́руч.
27 Laa hrang mah Angraeng ih van kami to hnuk let naah, Balaam tlim ah tabok pae; to naah Balaam palungphui moe, cunghet hoiah laa hrang to boh let.
І побачила та ослиця Господнього Ангола — і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.
28 To naah Angraeng mah laa hrang ih pakha to paongh pae, hrang mah Balaam khaeah, Kawbang maw kang naa moe, kai vai thumto nang boh? tiah a naa.
І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: „Що́ я зробила тобі, то ти оце тричі вдарив мене?“
29 Balaam mah laa hrang khaeah, Kai hae tiah doeh nang sah ai; ka ban ah sumsen om nahaeloe, vaihi roe kang hum han boeh, tiah a naa.
І сказав Валаам до ослиці: „Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!“
30 To naah laa hrang mah Balaam khaeah, Kai loe nang mah vaihni ni khoek to nang thueng ih, nangmah ih laa hrang ah na ai maw ka oh? Nang khaeah hae tiah ka oh vai maw? tiah Balaam hanah a naa. To naah anih mah, Hae tiah na om vai ai, tiah a naa.
І сказала осли́ця до Валаама: „Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так?“І він відказав: „Ні!“
31 Angraeng mah Balaam ih mik to amtuengsak naah, a ban ah sumsen kasin, loklam tamcaek ah kangdoe khoep, Angraeng ih van kami to anih mah hnuk; to pongah anih loe akuep tathuk moe, long ah tabok.
І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його ви́тягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.
32 Angraeng ih van kami mah, Tipongah nangmah ih laa hrang to vai thumto na boh loe? Khenah, na caehhaih loklam loe kai hoi buenglueng tamlet ah oh, to pongah nangpakaa hanah kang zoh;
І сказав до нього Ангол Господній: „На́що ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.
33 laa hrang mah kai ang hnuk pongah, kai khae hoi loklam vai thumto amkhraeng ving; kai khae hoi amkhraeng ai nahaeloe, vaihi roe nang to kang hum moe, nang ih laa hrang to ka hingsak lat han, tiah a naa.
І побачила мене ця ослиця, і збо́чила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збо́чила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою“.
34 Balaam mah Angraeng ih van kami khaeah, Ka zae moeng boeh; kai pakaa hanah loklam ah nang doet, tito ka panoek ai; to pongah vaihi na koeh ai nahaeloe, kam laem let han, tiah a naa.
І сказав Валаам до Господнього Ангола: „Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш да дорозі навпроти ме́не. А тепер, якщо це зле в оча́х твоїх, то я вернуся собі“.
35 Angraeng ih van kami mah Balaam khaeah, Kaminawk hoi nawnto caeh ah, toe kang thuih ih lok khue to ni na thuih han, tiah a naa. To pongah Balaam loe Balak ih toksah angraengnawk hoi nawnto caeh.
І сказав Ангол Господній до Валаама: „Іди з цими людьми́, і те слово, що скажу́ тобі, — його тільки будеш говорити“. І пішов Валаам з Балаковими вельмо́жами.
36 Balaam angzoh boeh, tiah Balak mah thaih naah, anih dawt hanah, Moab prae ramri Arnon vapui taengah kaom vangpui maeto ah a caeh.
І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю́ границі.
37 Balak mah Balaam khaeah, Nang kawk hanah vaihi hoi vaihi kami kang patoeh na ai maw, tikhoe hae tih khoek to na kra loe? Nang hae kasang ah kang paloep mak ai, tiah na poek maw? tiah a naa.
І сказав Балак до Валаама: „Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покли́кати тебе, — чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потра́плю вшанувати тебе?“
38 Balaam mah Balak khaeah, Khenah, vaihi nang khaeah kang zoh boeh, lok ka thui thai tih maw? Sithaw mah ka pakha thungah suek ih lok khue ni ka thuih han, tiah a naa.
І сказав Валаам до Балака: „Ось я прибув до тебе тепер. Чи потра́плю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти“.
39 To pacoengah Balaam loe Balak hoi nawnto Kirjath-Huzoth ah caeh.
І пішов Валаам із Балаком, і прибули́ вони до Кір'ят-Хуцоту.
40 Balak mah maitaw hoi tuunawk hoiah angbawnhaih to sak, to pacoengah Balaam hoi anih khaeah kaom ukkung angraengnawk hanah doeh a pat pae thoem.
І прині́с Балак на жертву худо́бу велику та худобу дрібну́, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.
41 Khawnbang ah loe Balak mah Balaam to kawk moe, Israel kaminawk patuek hanah, Baal sithaw ohhaih hmuensang ah a caeh haih.
І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.
