Luka 9
1 Anih loe a hnukbang hatlai hnettonawk nawnto kawk moe, taqawk haek thaihaih hoi nganna kaminawk ngantuisak thaihaih to paek.
Скликавши дванадцятьох, Він дав їм силу та владу виганяти всіх демонів і зцілювати всі хвороби.
2 Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae tamthanglok kahoih to taphong moe, nganna kaminawk ngantuisak hanah nihcae to patoeh.
І послав їх проповідувати Царство Боже та зцілювати хворих.
3 Nihcae khaeah, Kholong na caeh o naah tidoeh sin o hmah, cunghet, pasah, takaw, tangka hoi kalen laihaw hnetto sin o hmah.
Він промовив до них: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торбини, ні хліба, ні грошей, ні двох сорочок не майте.
4 To avang hoi tacawt ai karoek to, na kun o ih im ah om o poe ah.
Коли ж увійдете в якийсь дім, там залишайтесь і звідти йдіть далі.
5 Nangcae toemsak ai kami loe, to avang thung hoiah na tacawt o naah, nihcae acoe paekhaih panoeksak hanah, na khok pong ih maiphu to takhoek oh, tiah a naa.
Якщо десь вас не приймуть, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил зі своїх ніг на свідчення проти них!»
6 Nihcae loe amsak o moe, avang maeto pacoeng maeto ah caeh o, tamthanglok hoih to taphong o moe, ahmuen kruekah ngantui o sak.
Вони вийшли та ходили по селах, звіщаючи Добру Звістку й зцілюючи всюди.
7 Anih mah sak ih hmuennawk boih prae ahap ukkung Herod mah thaih: thoemto kaminawk mah Johan angthawk let boeh, tiah thuih o pongah, anih loe poek anghmang sut.
Тетрарх Ірод почув про все, що сталося, і занепокоївся, бо дехто казав, що це Іван воскрес із мертвих;
8 Thoemto kaminawk mah loe Elijah angphong boeh, tiah thuih o; kalah kaminawk mah loe canghnii ih tahmaanawk thung ih tahmaa maeto angthawk let boeh, tiah thuih o.
інші [казали], що це з’явився Ілля, а ще інші – що це один зі стародавніх пророків воскрес.
9 Herod mah Johan ih lu to ka takroek pat boeh: toe vaihi ka thaih ih tamthang loe mi bae maw? tiah thuih. To pongah to kami to hnuk hanah a koeh.
Тоді Ірод сказав: «Івана я стратив, тоді хто Цей, про Кого я таке чую?» І намагався зустрітися з Ісусом.
10 Patoeh ih kaminawk amlaem o let naah loe, a sak o ih hmuennawk boih anih khaeah thuih pae o. Anih mah nihcae to kawk moe, Bethsaida, tiah kawk ih avang hoi kanghnai kamding rue praezaek ah a caeh haih duem.
Повернувшись, апостоли розповіли [Ісусові] про все, що зробили. Він узяв їх та відійшов у безлюдне місце біля міста, що зветься Віфсаїда.
11 Toe kaminawk mah panoek o naah, anih hnuk ah patom o: anih mah to kaminawk to kawnh moe, Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae tamthanglok to a thuih pae, ngantui han angaih kaminawk doeh ngantuisak.
Але люди, дізнавшись про це, пішли за Ним. Зустрівши їх, Він почав говорити про Царство Боже й зцілював тих, хто потребував зцілення.
12 Niduem naah loe hatlai hnettonawk anih khaeah angzoh o moe, anih khaeah, Kaminawk hae caehsak lai ah, vangpui hoi a taeng kaom ahmuennawk ah a caeh o moe, caaknaek hoi ohhaih ahmuennawk pakrong o han oh boeh: aicae loe praezaek ah ni a oh o, tiah a naa o.
Коли ж день схилявся до вечора, підійшли до Нього дванадцятеро й сказали: ―Відпусти людей, щоби пішли в навколишні села та хутори відпочити та знайти чогось їсти, бо ми тут у безлюдному місці.
13 Anih mah nihcae khaeah, Kaminawk han caaknaek paek o khae, tiah a naa. A hnukbang kaminawk mah, tidoeh ka tawn o ai boeh, ka caeh o moe, hae kaminawk boih hanah caaknaek qan han oh, takaw kae pangato hoi tanga hnetto khue ni ka tawnh o, tiah a naa o.
Але Він сказав їм: ―Ви дайте їм їсти! Вони відповіли: ―Ми не маємо нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин. Хіба що підемо й купимо їжу для всіх цих людей.
14 Nihcae loe kami sang pangato phak duih. Anih mah a hnukbang kaminawk khaeah, abu maeto naah kami quipangato anghnutsak hanah a thuih pae.
А було там близько п’яти тисяч чоловіків. [Ісус] промовив до Своїх учнів: ―Розсадіть їх групами приблизно по п’ятдесят.
15 A thuih ih lok baktih toengah a sak o, kaminawk to anghnut o sak boih.
Вони так і зробили, і розсадили всіх людей.
16 Anih mah takaw kae pangato hoi tanga hnetto lak moe, van bangah doeng tahang, tahamhoihhaih paek pacoengah, a aeh, pop parai kaminawk hmaa ah patoem pae hanah hnukbang kaminawk khaeah a paek.
Він же, узявши п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав учням, щоб розділили між людьми.
17 Nihcae loe caak o moe, zok amhah o boih: caaknoi to phrom o naah benthang hatlai hnetto koi.
Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять кошиків залишків.
18 Nito naah anih loe angmah bueng lawkthuih, a hnukbang kaminawk loe anih hoi nawnto oh o: anih mah nihcae khaeah, Kaminawk mah kai hae kawbangmaw thuih o? tiah a dueng.
Одного разу, коли [Ісус] молився на самоті й разом із Ним були лише учні, Він запитав їх: ―За кого вважають Мене люди?
19 Nihcae mah, thoemto kaminawk mah nang loe tuinuem paekkung Johan, tiah thuih o; thoemto kaminawk mah loe Elijah, tiah thuih o moe, kalah kaminawk bae mah loe canghnii ih tahmaanawk thungah kaom tahmaa maeto angthawk let boeh, tiah thuih o, tiah a naa o.
Вони відповіли: ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного зі стародавніх пророків, що воскрес.
20 Nangcae mah loe kai hae kawbangah maw na poek o? tiah a dueng. Piter mah, Nang loe Sithaw ih Kri, tiah a naa.
Він же запитав: ―А ви за кого Мене вважаєте? Петро відповів: ―Ти Христос Божий!
21 Anih mah nihcae khaeah, To kawng to mi khaeah doeh thui o hmah, tiah a naa.
Тоді Він наказав їм нікому не розповідати про це.
22 Kami Capa loe paroeai patangkhang tih, kacoehtanawk, kalen koek qaima hoi ca tarik kaminawk mah pahnawt o tih, hum o ueloe, ni thumto naah angthawk let tih.
Далі додав: «Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але третього дня воскресне».
23 Anih mah nihcae khae boih ah, Mi kawbaktih doeh ka hnukah bang koeh kami loe, angmah hoi angmah to amhnawt nasoe, nithokkruek angmah ih thinglam to apu nasoe loe, ka hnukah bang nasoe.
Потім промовив до всіх: «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та щодня слідує за Мною.
24 Mi kawbaktih doeh a hinghaih pahlong koeh kami loe, a hinghaih to pathlong tih, toe mi kawbaktih doeh kai pongah a hinghaih pathlong kami loe, a hinghaih to pahlong tih.
Бо хто хоче спасти своє життя, той загубить його, а хто втратить життя своє заради Мене, той спасе його.
25 Kami maeto mah long pum tawn langlacadoeh, a hinghaih pathlong ving maw, to tih ai boeh loe va ving nahaeloe, atho timaw om tih?
Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а саму себе занапастить або згубить?
26 Mi kawbaktih doeh kai hoi ka loknawk azat haih kami loe, Kami Capa mah a lensawkhaih, ampa lensawkhaih hoiah van kaminawk hoi nawnto angzoh naah anih to azat haih toeng tih.
Хто посоромиться Мене та Моїх слів, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Своїй, і Отця, і святих ангелів.
27 Toe loktang kang thuih o, haeah angdoe thoemto kaminawk thungah, Sithaw mah siangpahrang ah ukhaih prae hnu ai karoek to duekhaih pataeng han ai kami to oh, tiah a naa.
Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого».
28 Hae loknawk thuih pacoeng ni tazetto naah loe, anih mah, Piter, Johan hoi Jakob to kawk moe, lawkthuih hanah mae nuiah caeh haih.
А приблизно через вісім днів після цих слів, [Ісус] узяв із Собою Петра, Івана та Якова й піднявся на гору, щоб молитися.
29 Anih lawkthuih naah, anih ih krang to amkhraih pae, anih ih kahni loe kanglung ni aengh baktiah ampha.
Під час молитви вигляд Його обличчя змінився, і одежа [стала] білою та блискучою.
30 Khenah, kami hnetto, Mosi hoi Elijah loe anih hoiah lok apaeh hoi:
І ось двоє чоловіків розмовляли з Ним – це були Мойсей та Ілля.
31 nihnik loe lensawkhaih hoiah amtueng hoi moe, anih duekhaih rang hoiah Jerusalem ah akoep han ih hmuen kawng to a thuih o.
Вони з’явились у славі та розмовляли з Ним про Його відхід, який Він мав завершити в Єрусалимі.
32 Toe Piter hoi a taengah kaom kaminawk loe iih mah muek caeng: angthawk o naah loe, anih lensawkhaih, anih hoi nawnto angdoe kami hnik to nihcae mah hnuk o.
Петро й ті, що були з Ним, заснули, але, прокинувшись, побачили Його славу та цих двох чоловіків, які стояли з Ним.
33 Nihnik mah Anih caeh hoi taak pacoengah, Piter mah Jesu khaeah, Angraeng, aicae loe hae ahmuen ah oh han hoih: a thuih ih lokhlong to panoek ai ah, buk thumto sah si; nang hanah maeto, Mosi hanah maeto, Elijah hanah maeto, tiah a naa.
Коли вони відійшли від Нього, Петро сказав Ісусові: «Наставнику, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі». Він не знав, що говорить.
34 Piter mah lokthuih li naah, tamai mah nihcae to khuk khoep: nihnik tamai thungah akun hoi boeh, tiah nihcae mah hnuk o naah, a zit o.
Коли він це казав, з’явилася хмара, яка накрила їх. Вони ж злякалися, коли увійшли в хмару.
35 Tamai thung hoiah, Hae loe ka palung duek ih ka Capa ni: a lok to tahngai pae oh, tiah lok to angzoh.
З хмари промовив голос: «Це Син Мій обраний, Його слухайте!»
36 Lok dip pacoengah loe, angmah bueng kaom Jesu to a hnuk o. To ah kaom hmuen to nihcae mah palung thungah pakuem o, a hnuk o ih hmuennawk to mi khaeah doeh thui o ai.
Коли ж пролунав голос, Ісус залишився Сам. Вони мовчали й нікому в ті дні не казали про те, що бачили.
37 Khawnbang to phak moe, nihcae mae nui hoi anghum o tathuk naah loe, paroeai kaminawk mah anih to hnuk o.
Наступного дня, після того, як вони зійшли з гори, великий натовп зустрів Його.
38 Khenah, kami maeto mah kaminawk salak hoiah, Patukkung, maeto khue ka tawnh ih ka capa to na khen pae rae ah, tiah tahmenhaih hnik.
І ось один чоловік із натовпу вигукнув: ―Учителю, благаю, зглянься над моїм сином, бо він у мене єдиний.
39 Khenah, anih loe taqawk sae mah naeh moe, poek ai pui hoiah a hangh; pakha thung hoiah tamtui tacawt, anih han nganbawh kana a paek, anih takoh thung hoiah tacawt han rai parai.
[Нечистий] дух хапає його, і він зненацька кричить, і катує його [дух] аж до піни. Насилу відходить, залишаючи його безсилим.
40 Na hnukbang kaminawk khaeah, Taqawk haek pae han tahmenhaih ka hnik boeh, toe nihcae mah haek o thai ai, tiah a naa.
Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли.
41 Jesu mah, Aw tanghaih tawn ai, poek caak ai kaminawk, nasetto maw palungsawkhaih hoiah kang oh o thuih han vop? Na capa to haeah na hoi ah, tiah a naa.
Ісус у відповідь сказав: ―О роде невірний та розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведи сюди твого сина!
42 Anih khaeah nawkta caeh o haih naah mataeng doeh, taqawk mah anih to long ah amtimsak moe, asawt sak. Jesu mah taqawk sae to zoeh moe, nawkta to ngantuisak pacoengah, ampa khaeah paek let.
Коли хлопчик наближався, демон у припадку кинув його на землю, але Ісус наказав нечистому духові [відійти], зцілив дитину та віддав її батькові.
43 Sithaw thacakhaih nuiah nihcae dawnrai o boih. Jesu mah sak ih hmuen pongah kaminawk boih dawnrai o, to naah anih mah a hnukbang kaminawk khaeah,
Усі були вражені Божою величчю. Коли всі дивувалися всьому, що робив [Ісус], Він промовив до своїх учнів:
44 kang thuih o ih loknawk hae tahngai oh: kami Capa loe minawk ban ah paek o tih boeh, tiah a naa.
«Вкладіть ці слова у ваші вуха: Син Людський буде виданий у руки людські».
45 Toe hae tiah a thuih ih lok to nihcae mah panoek pae o thai ai, nihcae han tamqulok ah oh pongah, panoek pae o thai ai: anih khaeah dueng han ih doeh zit o koek.
Однак учні не зрозуміли цих слів: вони були приховані від них, щоб не зрозуміли їх, а спитати Його про ці слова боялися.
46 Nihcae thungah mi maw kalen koek ah om tih, tiah a hnukbang kaminawk salakah lok angaekhaih to oh.
Потім [учні] почали роздумувати між собою, хто з них найбільший.
47 Jesu mah nihcae poekhaih to panoek pae pongah, nawkta to a lak moe, a taengah anghnutsak,
Але Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв дитину, поставив її біля Себе
48 nihcae khaeah, Mi kawbaktih doeh hae nawkta hae ka hmin hoiah talawk kami loe, kai talawk kami ah ni oh: mi kawbaktih doeh kai talawk kami loe, kai patoehkung talawk kami ah oh: nangcae boih thung ih kathoeng koek to kalen koek ah om tih, tiah a naa.
та промовив до них: ―Той, хто прийме цю дитину в ім’я Моє, той Мене приймає, а хто Мене приймає, приймає Того, Хто надіслав Мене. Бо хто найменший поміж вас, той найбільший.
49 Johan mah, Angraeng, nang ih ahmin hoiah taqawk sae haek kami maeto ka hnuk o, anih loe aicae hnukbang kami na ai pongah, ka pakaa pae o, tiah a naa.
Іван відповів: ―Наставнику, ми бачили когось, хто Твоїм ім’ям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами.
50 Jesu mah anih khaeah, Anih to pakaa hmah: aicae ih misa ah kaom ai kami loe aicae ih kami ah ni oh, tiah a naa.
Ісус відповів: ―Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас.
51 Van bangah lak tahanghaih atue phak naah loe, Jerusalem ah caeh han poekhaih to a tawnh,
Коли наближався час Йому бути взятим на небо, Він рішуче пішов до Єрусалима.
52 tamthang sin kaminawk to a hmaa ah patoeh: anih han hmuen sakpae o coek hanah, nihcae loe Samaria avang maeto thungah akun o.
І надіслав перед Собою вісників. Вони зайшли до одного самарянського села, щоб приготувати все для Нього.
53 Jerusalem ah a caeh poe han oh pongah, to ah kaom kaminawk mah anih to talawk o ai.
Але мешканці Його не прийняли, бо Він ішов до Єрусалима.
54 A hnukbang Jakob hoi Johan mah to tiah kaom hmuen to hnuk hoi naah, nihnik mah, Angraeng, Elijah mah sak ih baktih toengah, nihcae to amrosak hanah, van hoiah hmai to kawk si maw? tiah a naa hoi.
Побачивши це, учні Його, Яків та Іван, сказали: ―Господи, хочеш, ми накажемо, щоб зійшов вогонь із неба та спалив їх, як це зробив Ілля?
55 Toe anih mah nihnik to angqoi thuih moe, nihnik to zoeh, Kawbaktih poekhaih maw na tawnh hoi, tito na panoek hoi ai.
[Ісус], обернувшись до них, заборонив їм та сказав: ―Не знаєте, якого ви духа,
56 Kami Capa loe kaminawk ih hinghaih tahmat hanah angzo ai, nihcae hinghaih pahlong han ih ni angzoh, tiah a naa. To pacoengah kalah avang bangah a caeh o.
бо Син Людський прийшов не губити людські душі, а спасати їх! І пішли до іншого села.
57 Loklam ah a caeh o naah, kami maeto mah anih khaeah, Angraeng, na caehhaih ahmuen kruekah kang bang han, tiah a naa.
Коли вони йшли дорогою, хтось сказав [Ісусові]: ―Я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!
58 Jesu mah anih khaeah, Tasuinawk loe akhaw tawn o, van ih tavaanawk doeh tabu tawnh o; toe kami Capa loe lu koenghaih ahmuen mataeng doeh tawn ai, tiah a naa.
Ісус відповів йому: ―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.
59 To pacoengah Anih mah kalah kami khaeah, Ka hnukah bangah, tiah a naa. Toe to kami mah, Angraeng, kam pa to aphum hmaloe rae ue, tiah a naa.
А іншому сказав: ―Іди за Мною! Але той відповів: ―Господи, дозволь мені спочатку піти поховати мого батька!
60 Jesu mah anih khaeah, Kadueh kami mah angmacae ih kadueh qok to aphum o nasoe: toe nang loe caeh ah loe, Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae kawng to thui ah, tiah a naa.
Тоді [Ісус] сказав: ―Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди звіщати Царство Боже!
61 Kalah kami mah doeh, Angraeng, na hnukah ka bang han; toe kaimah im ah caeh moe, imthung takohnawk khaeah ka thaisak hmaloe han vop, tiah a naa.
Інший сказав: ―Господи, я піду за Тобою, але дозволь мені спочатку попрощатися з моїми домашніми!
62 Jesu mah anih khaeah, Mi kawbaktih doeh laikok atok hanah amtong pacoengah, hnuk bangah angqoi kami loe, Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae hoiah ating ai, tiah a naa.
Ісус сказав йому: ―Ніхто з тих, хто поклав руку на плуг та озирається назад, не придатний для Царства Божого!
