Luka 2
1 To nathuem ah prae thung boih ah milu lak han ih, Caesar Augustus mah lokpaek.
У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.
2 (Hae baktih milu lakhaih loe Cyrenius Syria ukkung angraeng ah oh nathuem ah sak tangsuek ah oh: )
Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.
3 to pongah kami boih milu cazin paek hanah, angmacae vangpui ah caeh o.
І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
4 (Joseph loe David ih acaeng ah oh pongah, ) Kalili prae, Nazareth vangpui hoiah Judea prae thung ih Bethlehem, tiah kawk ih David vangpui ah,
Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.
5 milu cazin paek hanah, nawkta tapen tom a zu Meri hoiah caeh hoi.
Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.
6 To ah a oh hoi nathuem ah nawkta zahhaih ni to akoep.
І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.
7 Nongpata mah calu nongpa to tapen, angvin toemhaih im kong ai boeh pongah, Anih to kahni hoiah ayaw moe, maitaw okduk thungah pasongh.
І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
8 To prae thung ih tuutoep kaminawk loe taw ah oh o, aqum ah angmacae ih tuu to toep o.
Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.
9 Khenah, Angraeng ih van kami nihcae hma ah angdoet, Angraeng lensawkhaih mah nihcae to toeh pae: nihcae loe paroeai zit o.
Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.
10 Toe van kami mah nihcae khaeah, Zii o hmah: khenah, kami boih hanah, paroeai anghoehaih kahoih tamthanglok to nangcae khaeah kang sinh.
І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!
11 Vaihniah David vangpui thungah pahlongkung, Kri Angraeng to tapen boeh.
Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!
12 Hae loe nangcae han angmathaih maeto ah om tih; kahni hoi ayaw moe, maitaw okduk thungah pasong ih nawkta to na hnu o tih, tiah a naa.
І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
13 Akra ai ah van kami loe paroeai pop van misatuh kaminawk hoi nawnto Sithaw to saphaw o,
І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
14 kasang koek Sithaw lensawkhaih om nasoe, long nuiah angdaehhaih om nasoe, kaminawk khaeah tahmenhaih om nasoe, tiah thuih o.
«Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
15 Van kaminawk mah nihcae van ah caehtaak pacoengah, tuutoep kaminawk mah Bethlehem ah caeh o si loe, Angraeng mah aicae khaeah thuih ih, kaom han koi hae hmuen hae khen o si, tiah thuih o.
Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
16 Nihcae loe karangah caeh o, to naah Meri, Joseph hoi maitaw okduk thungah pasong ih nawkta to a hnuk o.
І пішли вони швидко [до Віфлеєма] й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.
17 Nawkta to a hnuk o naah, nihcae khaeah thuih pae ih nawkta kawng to kaminawk khaeah a thuih pae o.
Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.
18 Tuutoep kaminawk mah thuih o ih hmuen to kaminawk mah thaih o naah dawnrai o.
Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.
19 Toe Meri loe hae tiah kaom hmuen boih to palung thungah pakuem moe, a poek.
Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.
20 Nihcae khaeah thuih pae ih lok baktih toengah, a thaih o ih hmuennawk a hnuk o boih pongah, tuutoep kaminawk mah Sithaw to pakoeh o moe, saphaw o pacoengah amlaem o.
І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
21 Nawkta tangzat hin aah han ih ni tazetto akoep pacoengah, anih zok thungah om ai naah van kami mah paek ih ahmin baktih toengah anih to Jesu, tiah ahmin phui o.
Восьмого дня, коли настав час обрізати [Дитя], назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
22 Mosi ih kaalok baktih toengah amprikcaihaih ni akoep naah loe, nihnik mah nawkta to Angraeng khae ap hanah, Jerusalem ah caeh hoi haih;
І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,
23 (Angraeng ih kaalok pongah, calu nongpa boih loe Angraeng han ciimcai ah oh, tiah tarik ih oh; )
як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».
24 Angraeng ih kaalok mah thuih ih lok baktih toengah, angbawnhaih sak hanah pahu hnetto, to tih ai boeh loe saning kanawk im pahuu hnetto sin han oh.
За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».
25 Khenah, Simeon tiah ahmin kaom kami maeto loe Jerusalem ah oh; anih loe katoeng kami, Sithaw khae angpaek kami ah oh, Israel kaminawk Monghaih paekkung zing kami ah oh moe, Kacai Muihtla mah anih to oh thuih.
Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.
26 Angraeng ih Kri to na hnu ai karoek to, na dueh mak ai, tiah Kacai Muithal mah panoekhaih to paek.
І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.
27 Anih loe Muithla zaehhoihhaih rang hoiah tempul thungah caeh: kaalok atawk mah angaihaih baktih toengah anih khaeah sak pae hanah, amno hoi ampa mah nawkta Jesu to angzoh hoi haih,
[Керований] Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
28 to naah Simeon mah nawkta to ban ah tapom moe, Sithaw to pakoeh pacoengah,
він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
29 Angraeng, na thuih ih lok baktih toengah, na tamna hae kamongah nang caehsak boeh:
«А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм,
30 ka mik mah na pahlonghaih to hnuk boeh,
бо побачили очі мої спасіння Твоє,
31 kaminawk boih hma ah to pahlonghaih to na sak boeh,
яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
32 Gentel kaminawk amtuengsak aanghaih hoi nangmah ih Israel kaminawk lensawkhaih doeh ka hnuk boeh, tiah a thuih.
світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю».
33 Anih mah thuih ih nawkta kawngnawk to Joseph hoi nawkta ih amno mah thaih naah dawnrai.
Батько та мати [Ісуса] дивувалися сказаному про Нього.
34 Simeon mah nihnik tahamhoihaih paek pacoengah, nawkta amno Meri khaeah, Khenah, hae nawkta loe Israel prae thungah amtimh paroeai kaminawk angthawk lethaih ah oh moe, kaminawk lok angaek hanah angmathaih maeto ah oh,
Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя,
35 paroeai kaminawk poekhaih palungthin to amtuengsak tih, (ue, na palung mataeng doeh sumsen hoiah na thun pae vop tih, ) tiah a naa.
так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч».
36 Asher acaeng thung ih, Phanuel canu Anna loe, tahmaa nongpata maeto ah oh: anih loe mitong parai boeh, tangla kacuem ah oh nathuem hoi kamtong saning sarihto thung sava maeto hoiah ni nawnto khosak;
Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,
37 to pacoengah anih loe saning qui tazet, palito thung lamhmai ah oh, tempul to caehtaak ai, buhzah lawkthuihaih hoiah aqum athun Sithaw tok to a sak.
а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.
38 Anih loe caeh moe, Sithaw khaeah oephaih lawkthuih pacoengah, Jerusalem ah akranghaih pakrong kaminawk boih khaeah, Anih kawng to thuih pae.
Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
39 Angraeng ih kaalok daan baktih toengah hmuennawk boih a sak hoi pacoengah, angmah hnik ih vangpui Kalili prae, Nazareth ah amlaem hoi.
І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.
40 Nawkta loe poekhaih palungthin thacakhaih hoiah qoeng tahang moe, palunghahaih hoiah koi: Anih nuiah Sithaw tahmenhaih to oh.
Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
41 Anih ih amno hoi ampa loe misong loihhaih poihkung ah saning kruek Jerusalem ah caeh hoi.
Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
42 Nawkta saning hatlai hnetto phak naah loe, sakzong ih atawk baktiah sak ih loihhaih poihkung ah Jerusalem ah caeh o tahang.
Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.
43 Poih ni boeng pacoengah, amno hoi ampa loe amlaem hoi boeh, nawkta Jesu loe Jerusalem ah oh vop; to tiah kaom to Joseph hoi amno mah panoek ai:
Коли ж закінчилися дні [свята] і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.
44 nawkta loe angmah ih ampuinawk hoi nawnto ahloi boeh mue, tiah a poek hoi, nihnik loe ni to loklam caeh hoi boeh; to naah nihnik mah nawkta to angmacae nawkamya hoi ampuinawk salakah pakrong hoi.
Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.
45 Anih to hnu hoi ai naah loe, anih pakrong hanah, Jerusalem ah amlaem hoi let.
І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.
46 Ni thumto pacoengah anih to tempul thungah a hnuk hoi, anih loe patuk kaminawk salakah anghnut moe, nihcae patukhaihnawk to tahngaih, loknawk to a dueng.
Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
47 Anih thaikophaih hoi lok pathimhaih thaih kaminawk boih dawnrai o.
Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.
48 Amno hoi ampa mah hnuk naah dawnrai hoi: amno mah, Ka capa, tipongah hae tiah na oh loe? Khenah, nam pa kaihnik loe tasoeh takuenhaih hoiah bae kang pakrong hoi, tiah a naa.
Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
49 Anih mah nihnik khaeah, Tih hanah nang pakrong hoi loe? Kam Pa ih im ah om tih, tito na panoek hoi ai maw? tiah a naa.
Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?
50 Anih mah nihnik khaeah thuih ih lok to panoek hoi thai ai.
Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
51 Anih loe nihnik hoi nawnto Nazareth vangpui ah caeh tathuk, nihnik ih lok to tahngaih: toe amno loe hae tiah thuih ih loknawk to palung thungah pakuem boih.
Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
52 Jesu loe palunghahaih hoiah a takpum to qoeng tahang moe, Sithaw hoi kami mikcuk naakrak ah khosak.
Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.
