< Jonah 1 >
1 Amittai capa Jonah khaeah, Angraeng ih lok to angzoh,
I було́ слово Господнє до Йо́ни, Аміттаєвого сина, таке:
2 angthawk ah loe, Nineveh vangpui ah caeh ah, nihcae sethaih ka hmaa ah phak boeh pongah, to vangpui misa haih lok to taphong ah.
„Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє“.
3 Toe Jonah loe Angraeng hmaa hoiah angthawk moe, Tarshish vangpui ah cawnh ving hanah amsak, to pongah Joppa vangpui bangah a caeh. To ah Joppa vangpui ah caehhaih palongpui maeto a hnuk; Angraeng hmaa hoi loih thai hanah, palongpui angthuenghaih atho to paek moe, Tarshish vangpui ah a caeh.
І встав Йо́на, щоб утекти до Тарші́шу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля́, що йшов до Тарші́шу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відпли́сти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.
4 Toe Angraeng mah tuipui ah thacak parai takhi to patoeh, to naah tuipui ah takhi sae to songh, to pongah palong to amro duih.
А Госпо́дь кинув сильного вітра на море, — і зняла́ся на морі велика буря, і вже ду́мали, що корабель буде розбитий.
5 To naah palongpui angthueng kaminawk loe zit o moe, kami boih mah angmacae ih sithaw to palawk o, palongpui anghoep thai hanah, hmuenmaenawk to tuipui thungah a vah o. Toe Jonah loe palongpui tlim ah caeh tathuk, to ah angsong moe, a iih.
І налякалися моряки́, і кликали кожен до своїх богі́в, і викидали ті речі, що були́ на кораблі, до моря, щоб полегши́ти себе. А Йо́на зійшов до спо́ду корабля́, і ліг, і заснув.
6 To pongah palongpui mongh kalen koek anih khaeah caeh moe, Nang loe kawbang maw na iih thaih? Aicae anghmat o han ai ah, angthawk ah loe, na Sithaw to palawk ah; anih mah aicae han kho na poek pae khoe doeh om tih, tiah a naa.
І приступив до нього керівни́к корабля, та й сказав йому: „Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, — може згадає цей Бог про нас, і ми не зги́немо“.
7 To naah a thungah kaom kaminawk mah, Angzo oh, mi pongah maw hae baktih raihaih hae aicae nui ah phak, tiah panoek thai hanah taham khethaih to sah o si, tiah maeto hoi maeto thuih o. Nihcae mah taham khethaih to sak o naah, Jonah nuiah krak.
І сказали вони один до о́дного: „Ідіть, і киньмо жеребки́, та й пізна́ємо, через ко́го нам оце лихо“. І кинули вони жеребки́, — і впав жеребо́к на Йо́ну.
8 To pacoengah nihcae mah anih khaeah, Aicae nuiah kaom raihaih loe mi pongah maw oh? Na thui ah, tih tok maw na sak? Naa bang hoiah maw nang zoh? Naa bang ih prae ah maw na oh? Naa bang ih kami maw? tiah lok a dueng o.
І сказали до нього: „Об'яви ж нам, через що́ нам це лихо? Яке твоє зайня́ття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти наро́ду?“
9 Anih mah nihcae khaeah, Kai loe Hebru kami ah ka oh, tuipui hoi saoeng boih Sahkung, Angraeng, van Sithaw to ka zit, tiah a naa.
І сказав він до них: „Я євре́й, і боюся я Го́спода, Небесного Бога, що вчинив море та суході́л“.
10 To lok to palongpui angthueng kaminawk mah thaih o naah, zit o aep, Jonah mah nihcae khaeah thuih pae ih lok baktih toengah, to kaminawk mah anih loe Angraeng khae hoi kacawn ving kami ni, tiah panoek o naah, anih khaeah, Tipongah hae tiah na oh loe? tiah a naa o.
І налякалися ті люди великим стра́хом, і сказали до нього: „Що́ це ти наробив?“Бо ці люди дові́далися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'яви́в.
11 Tuipui ih tuiphu loe kanung aep ah angthawk pongah, nihcae mah Jonah khaeah, kangthawk tuipui ih tuiphu hae dipsak thai hanah, nang hae kawbang maw kang sak o han? tiah a naa o.
І вони сказали до нього: „Що́ ми зробимо тобі, щоб утихоми́рилось море, щоб не залива́ло нас?“Бо море бушува́ло все більше.
12 Jonah mah nihcae khaeah, Kai hae na la oh loe, tuipui thungah na va o halat ah, to tiah nahaeloe tuiphu to dip tih. Kai pongah ni nangcae nuiah takhi sae songh, tiah ka panoek, tiah a naa.
І сказав він до них: „Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихоми́риться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас“.
13 To tiah a thuih pae cadoeh palongpui mongh kaminawk loe tuitaeng bangah mongh hanah tha pathok o vop, toe tuiphu to angthawk moe, takhi sae kanung aep ah song pongah, caeh o thai ai.
І міцно гребли́ ці люди, щоб дістатися до суходо́лу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.
14 To naah nihcae loe Angraeng khaeah hang o, Aw Angraeng, tahmenhaih kang hnik o, tahmenhaih kang hnik o, hae kami ih hinghaih to lak hanah, kaicae hae duehsak hmah, zaehaih panoek ai kami maeto ih athii pongah kaicae hae zaehaih na net hmah, Aw Angraeng, na koeh ih baktih toengah ni, hae hmuen hae na sak boeh, tiah lawkthuih o.
І вони кли́кнули до Господа та й сказали: „О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас непови́нної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!“
15 To pongah Jonah to lak o moe, tuipui thungah a vah o: to naah kangthawk tuipui ih tuiphu to dip.
І підняли́ вони Йону, і кинули його до моря, — і спини́лося море від своєї лю́тости.
16 To pacoengah loe to ah kaom kaminawk mah Angraeng to paroeai zit o, Angraeng khaeah hmuen tathlanghaih a sak o moe, lokkamhaih to a sak o.
І налякалися ці люди Господа великим стра́хом, і прино́сили Господе́ві жертви, і складали обі́тнищі.
17 Angraeng mah Jonah paaeh hanah tangapui to patoeh. Jonah loe tanga zok thungah ni thumto hoi qum thumto oh.
І призна́чив Госпо́дь велику рибу, щоб вона проковтну́ла Йону. І був Йона в сере́дині цієї риби три дні та три ночі.