Jonah 3
1 To pacoengah vai hnetto haih Angraeng ih lok Jonah khaeah phak,
І було́ Господнє слово до Йони вдру́ге таке:
2 angthawk ah, kalen pui, Nineveh vangpui ah caeh loe, kang paek ih lok to taphong ah, tiah a naa.
„Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!“
3 To pongah Jonah loe angthawk moe, Angraeng ih lok baktih toengah, Nineveh vangpui ah a caeh. Nineveh loe kalen parai vangpui ah oh moe, ni thumto thung caeh ih vangpui ah oh.
І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневі́я була місто велике-превелике, на три дні ходи́.
4 Nito caeh pacoengah Jonah loe vangpui thungah akunh, to ah ni qui palito thung oh pacoengah, Nineveh vangpui to amtim tih boeh, tiah acoehaih lok to a thuih pae.
І зачав Йо́на ходити по місті, — на один день ходи, — і проповідував і казав: „Ще сорок день, — і Ніневія буде зруйно́вана!“
5 To naah Nineveh vangpui thung ih kaminawk mah Sithaw to tang o, buhzah han taphong o, kathoeng koek hoi kalen koek khoek to kaminawk boih buri kahni to angkhuk o.
І ніневі́тяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали вере́ти, від найбільшого з них аж до найменшого.
6 To lok tamthang to Nineveh siangpahrang khaeah phak, to naah anih loe angmah ih angraeng tangkhang nui hoiah angthawk tahang moe, siangpahrang khukbuen to angkhring, buri kahni angkhuk pacoengah, maiphu thungah anghnut.
І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща́ свого з себе, і покрився вере́тою, та й сів на по́пелі.
7 Siangpahrang hoi oep kaom angmah ih kaminawk khokhanhaih rang hoiah, Nineveh vangpui ah lok to taphongsak boih; taphong ih lok loe, Kami doeh, pacah ih tuu hoi moinawk doeh rawkcak pacah o hmah; tidoeh pataengh han om ai: buh to caa o hmah nasoe, tui doeh nae o hmah nasoe:
І він звелів кли́кнути й сказати в Ніневії з нака́зу царя та його вельмож, говорячи: „Нехай не покуштують нічо́го ані люди́на, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна́, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води!
8 kami doeh, pacah ih moi doeh buri kahni to angkhuk o boih nasoe loe, Sithaw to kawk nasoe; ue, kami boih a sak o ih kahoih ai hmuen hoiah amlaem o nasoe, ban hoi a sak o ih kahoih ai hmuen thung hoiah amlaem o nasoe.
І нехай покриваються вере́тами та люди́на й та худоба, і нехай сильно кли́чуть до Бога, і нехай кожен зве́рне з своєї дороги та від наси́льства, що в їхніх руках.
9 To tiah nahaeloe aicae amro han ai ah, Sithaw mah tahmen ueloe, zit kathok palungphuihaih to dipsak khoe doeh om tih, tito mi mah maw thui thai tih? tiah lok to angzoh.
Хто знає, може Бог обе́рнеться й пожа́лує, і відве́рнеться з жару гніву Свого́, — і ми не погинемо!“
10 Kaminawk loe a sak o ih kahoih ai hmuennawk hoi kasae loklam hoiah amlaem o let boeh, tiah Sithaw mah hnuk naah, Sithaw loe dawnpakhuem moe, nihcae nuiah ka phaksak han, tiah thuih ih raihaih to phasak ai.
І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив.
