Job 28
1 Sumkanglung takaehhaih ahmuen to oh moe, sui tui paciihaih ahmuen doeh oh tangtang.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 Sum loe long thung hoiah takaeh moe, sumkamling loe thlung atui pacii naah ni oh.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 Kami mah hmaiim to sin moe, sum tacawthaih ahmuen kathuk, duekhaih tahlip khoving thungah sum to pakrong.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 Kami ohhaih ahmuen hoi kangthla, panoek ai ih ahmuen ah, qui hoiah angbangh moe, long to takaeh.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 Long mah caaknaek to tacawtsak, toe atlim ah loe hmai to oh.
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 To ah kaom thlungnawk loe Sapphire thlung tacawthaih ahmuen ah oh moe, maiphu doeh sui tacawthaih maiphu ah oh.
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 Tavaa mah panoek ai ih, tahmu mah doeh hnu ai ih, loklam to oh;
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 to loklam loe kaipui mah cawh ai moe, hmawsaeng kaipui mah doeh pazui vai ai vop.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 Kami mah ban hoiah thlung to pakhoih moe, maenawk to takung khoek to takaeh boih.
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 Thlung to pakhoih moe, athung ah kaom atho kana hmuennawk to a hnuk.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Kalong tui to pakaa moe, hnuk ai ih hmuennawk to a lak.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 Toe palunghahaih loe naa ah maw hnu thai tih? Palunghahaih ahmuen loe naa ah maw oh?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 Palunghahaih atho nazetto maw oh, tito kami mah panoek thai ai; kahing kaminawk ohhaih prae ah doeh hnu thai ai.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 Kathuk tui mah, Kai thungah om ai; tuipui mah doeh kai khaeah om ai, tiah thuih.
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Kaciim suitui hoiah palunghahaih to qan thai ai moe, phoisa to noek moe, paek cadoeh, palunghahaih to qan thai ai.
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 Ophir ih sui hoiah doeh qan thai ai moe, atho kaom onyx hoi sapphire mah doeh qan thai ai.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 Palunghahaih loe sui, atho kaom kawbaktih thlung hoiah doeh patah thai ai; kaciim suitui hoiah doeh alaih thai mak ai.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 Koral hoi pale loe thuih han koi om ai; palunghahaih atho loe thlung kathim pongah doeh atho oh kue.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 Ethiopia ih Topaz thlung hoiah patah thai ai moe, kaciim suitui hoiah doeh qan thai ai.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 To tih nahaeloe palunghahaih loe naa bang hoiah maw angzoh? Panoekthaihaih ahmuen loe naa ah maw oh?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 Palunghahaih loe hinghaih katawn hmuennawk boih ih mik hoiah hnu thai ai, van ih tavaanawk mah doeh hnu thai ai.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 Amrohaih hoi duekhaih hnik mah loe, Palunghahaih lok to naa hoi khue ni ka thaih, tiah a thuih hoi.
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Sithaw mah khue ni palunghahaih loklam to panoek moe, a ohhaih ahmuen to panoek.
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 Anih loe long boenghaih to khet moe, van tlim ih hmuennawk boih to a hnuk.
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 Takhi thacakhaih to a noek moe, tuinawk to a tah.
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 Kho angzohhaih dan hoi khopazih tangphra puekhaih loklam to a sak naah,
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 palunghahaih to a hnuk moe, amtuengsak; ue, anih mah caksak moe, a sak tanoek.
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 Anih mah kami khaeah, Khenah, Angraeng zithaih loe, palunghahaih ah oh; kasae caeh taakhaih loe, panoekthaihaih ah oh, tiah a naa.
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
