Isaiah 64
1 Aw, vannawk to paong ah loe anghum tathuk ah, na hmaa ih maenawk loe tasoeh o nasoe,
О, коли б небеса́ Ти розде́р і зійшов, — перед обличчям Твоїм розтопи́лися б го́ри,
2 hmai mah anghnoeng to kangh moe, tui tadawhsak baktiah om o nasoe; to tiah ni na misanawk mah na hmin to panoek o ueloe, kami congcanawk doeh na hmaa ah tasoeh o tih.
як хво́рост горить від огню, як кипить та вода на огні, отак щоб Ім'я́ Твоє стало відо́ме Твоїм ворога́м, щоб перед обличчям Твоїм затремті́ли наро́ди!
3 Kaicae mah poek ai ih dawnrai hmuennawk to na sak, nang humh tathuk naah maenawk loe na hmaa ah tasoeh o.
Коли Ти чинив страшні ре́чі, ми їх не чекали, — коли б Ти зійшов, то перед обличчям Твоїм розтопи́лися б го́ри!
4 Aw Sithaw, nang ai ah loe long amtong tangsuek na hoi Angraeng zing kaminawk hanah dawnrai hmuen kasah pae, kalah Sithaw roe mi mah doeh thaih o vai ai vop; panoek o vai ai moe, mik hoiah doeh hnu o vai ai.
І відві́ку не чули, до ушей не дохо́дило, око не бачило Бога, крім Те́бе, Який би зробив так тому́, хто наді́ю на Нього кладе́!
5 Nang loe anghoehaih hoi katoeng hmuen sah kaminawk to na bomh moe, na caehhaih loklam panoek kaminawk to abomh hanah nang zoh; khenah, kaicae loe ka zae o boeh moe, loklam kam khraeng o poe boeh pongah, palung na phui; kaicae loe kawbangmaw pahlong thai tih boeh?
Ти стрічаєш того, хто радіє та праведність чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам'ята́ють про Тебе. Та розгні́вався Ти, бо ми в то́му згрішили навіки та несправедливими стали!
6 Kaicae loe ciimcai ai hmuen baktiah ni ka oh o boih boeh, ka sak o ih katoeng hmuennawk doeh panuet thok laprawn baktiah ni oh boeh; kaicae loe thingqam baktiah ka zaem o boih boeh moe, ka sak o ih zaehaih mah kaicae loe takhi baktiah hmuh phaeng boeh.
І стали всі ми, як нечистий, а вся пра́ведність на́ша — немов поплямо́вана мі́сячним о́діж, і в'я́немо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас.
7 Mi mah doeh na hmin to kawk ai, nang patawnh hanah tha pathok kami mi doeh om o ai; kaicae khae hoiah mikhmai na hawk ving boeh moe, ka zae o haih pongah nang pahnawt sut boeh.
І немає ніко́го, хто кликав би Йме́ння Твоє, хто збудився б триматися міцно за Те́бе, бо від нас заховав Ти обличчя Своє й через нашу вину Ти покинув нас ни́діти.
8 Toe, Aw Angraeng, nang loe kaicae Ampa ah na oh; kaicae loe amlai long ah ka oh o, nang loe laom sahkung ah na oh; kaicae loe na ban hoi sak ih hmuen ah ni ka oh o boih.
Тепер же, о Господи, Ти — наш Отець, ми глина, а Ти наш ганча́р, і ми всі — чин Твоєї руки!
9 Aw Angraeng, palungphui nung parai hmah rae ah, ka zae o haih doeh dungzan khoek to pakuem hmah; tahmenhaih hoiah na khen noek ah, kaicae loe nang ih kami ah ni ka oh o boih.
Не гнівайся, Господи, сильно, і не пам'ята́й повсякча́сно прови́ни! Тож споглянь, — ми наро́д Твій усі!
10 Kaciim na vangpuinawk loe praezaek ah angcoeng boih boeh; Zion loe praezaek ah angcoeng boeh moe, Jerusalem doeh pong sut boeh.
Святі міста́ Твої стали пустинею, Сіон став пусте́лею, сте́пом став — Єрусали́м.
11 Kam panawk mah nang ang pakoeh o haih, ciimcai kranghoih tempul loe hmai mah kangh boih boeh; kahoih kaicae ih hmuennawk doeh amro boih boeh.
Дім свя́тощі нашої й нашої слави, в якім батьки наші хвали́ли Тебе́, погорі́лищем став, а все наше лю́бе руїною стало.
12 Aw Angraeng, hae hmuennawk hae na pauep khing han vop maw? Lok apae ai ah pauep moe, kaicae hae patang nang khangsak han vop maw?
Чи й на це ще Себе будеш стри́мувати, Го́споди? Будеш мовчати, й зана́дто карати нас бу́деш?
