Genesis 31
1 Laban ih caanawk mah, Pa ih hmuennawk boih Jakob mah lak king pongah, vaihi anih loe hmuenmaenawk hoi angraeng boeh, tiah thuih ih lok to Jakob mah thaih.
І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.
2 Jakob mah Laban to khet naah, canghni ih baktiah mikhmai pan ai boeh, tito panoek.
І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.
3 Angraeng mah Jakob khaeah, Nam pa ohhaih prae hoi nangmah ih acaeng kaminawk khaeah amlaem ah; kai mah kang oh thuih han hmang, tiah a naa.
І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.
4 To pongah Jakob mah tuutoephaih ahmuen ah a zu Rachel hoi Leah to hoih hanah kami to patoeh.
І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,
5 Nihnik khaeah, Nam pa ih mikhmai ka khet naah, canghni ih baktiah om ai boeh, tiah ka panoek; toe kam pa ih Sithaw mah ang oh thuih poe.
та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.
6 Ka thacakhaih boih hoiah nam pa ih tok ka sak, tito nang panoek hoi.
А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.
7 Toe nam pa mah kai ang ling, ka toksakhaih atho doeh vai hato ang ling; toe kai pacaekthlaek hanah Sithaw mah pakaa pae.
І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
8 Anih mah, aem kaom tuunawk loe na toksakhaih atho ah om nasoe, tiah a thuih, to naah tuunawk loe aem oh o boih; rong kangdaek tuunawk loe ka toksakhaih atho ah om nasoe, tiah a thuih, to naah doeh tuunawk loe rong kangdaek ah tapen boih.
Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.
9 To pongah Sithaw mah nam pa ih tuunawk to lak moe, kai han ang paek boeh.
І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.
10 Tuunawk apa cuukhaih tue phak moe, ka khet naah, tuu taenawk loe aem kaom tuu amnonawk khaeah ni apa cuuk o, tiah amang ah ka hnuk.
І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
11 Sithaw ih van kami mah amang ah kai khaeah, Jakob, tiah ang kawk. Kai mah, Haeah ka oh, tiah ka naa.
І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“А я відказав: „Ось я!“
12 To naah anih mah, Danh tahang ah, Tuu taenawk loe aem kaom, rong kangdaek tuu amnonawk khae khue ah ni apa cuuk o; Laban mah na nuiah sak ih hmuennawk to ka hnuk boih.
Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
13 Kai loe thlung na thling moe, situi na bawh pacoengah, kai khaeah lokkamhaih na sak ih, Bethel hmuen ih Sithaw ah ka oh; vaihi angthawk ah, hae prae hae caehtaak ah loe, na caeng kaminawk ohhaih prae ah amlaem ah, tiah ang thuih, tiah a naa.
Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.
14 To naah Rachel hoi Leah mah anih khaeah, Kam pa im ah kaihnik mah toep han koi qawk hoi taham timaw ka tawn hoi?
І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
15 Kaihnik hae prae kalah kami ah a poek, kaihnik hae zawh khue ai ah, kaihnik han paek tangcae hmuen mataeng doeh ang patoh pae king na ai maw?
Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.
16 Pa khae hoi Sithaw mah lak ih hmuennawk boih loe, aicae hoi aimacae caanawk ih hmuen ah ni oh boeh; to pongah vaihi Sithaw mah ang thuih ih baktih toengah sah ah, tiah a naa hoi.
Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.
17 To pacoengah Jakob loe angthawk moe, a caanawk hoi a zu hnik to kaengkuu hrang nuiah angthuengsak.
І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.
18 Padan Aram ah oh naah, a hak ih hmuennawk boih, pacah ih moinawk to a hoih boih moe, ampa Issak ohhaih Kanaan prae ah caeh o.
І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
19 Laban loe angmah ih tuu amui aah hanah caeh, to naah Rachel mah sakcop ih ampa imthung ih sithaw krangnawk to paquk pae ving.
А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.
20 Jakob mah ka cawnh ving han boeh, tiah thui pae ai, Syria kami Laban to tamquta hoiah a caehtaak.
І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
21 To pongah anih loe a tawnh ih hmuennawk boih hoiah a cawnh; angthawk moe, vapui angkat o pacoengah, Gilead mae bangah a caeh o.
І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
22 Jakob cawnh ving boeh, tito Laban mah ni thumto naah thaih.
А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.
23 Angmah ih nawkamyanawk to kawk moe, ni sarihto thung anih to patom o, anih to Gilead maeah kae o.
І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.
24 Syria kami Laban ih amang ah Sithaw to amtueng pae; Jakob khaeah kasae doeh kahoih doeh, lokthuih han ai ah acoe ah, tiah a naa.
І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.
25 Laban mah nihcae to kae naah, Jakob loe Gilead mae ah kahni im a sak boeh; Laban hoi angmah ih nawkamyanawk doeh Gilead mae ah im to sak o.
І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.
26 Laban mah Jakob khaeah, Tipongah hae tiah na oh loe? Kai hae nang ling moe, ka canu hnik doeh misa mah sumsen hoi pahuem moe, naeh ih kami baktiah, na caeh haih ving loe?
І промовив Лаван до Якова: „Що́ ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
27 Tipongah kai nang ling moe, tamquta hoi na cawnh ving loe? Nang thuih soe nahaeloe, anghoehaih laa to sak moe, cingceng bohhaih, katoeng kruekhaih hoiah kang prawt han bae, tikhoe nang thui ai loe? tiah a naa.
Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.
28 Tipongah ka caanawk hoi ka canunawk doeh nang moksak ai loe? Amthuhaih hoiah ni hae hmuen hae na sak.
І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!
29 Nang han nganbawh kana kang paek thaih; toe cangduem aqum ah nam pa ih Sithaw mah kai khaeah, Kahoih doeh kasae doeh, Jakob khae lokthuih han ai ah acoe ah, tiah ang thuih pongah ni.
Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але́ Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.
30 Vaihi loe nam pa im to na poek boeh pongah, na caeh han angaih boeh; tikhoe kai ih sithawnawk to na paquk loe? tiah a naa.
А тепер справді пі́деш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але на́що ти покрав моїх богів?“
31 Jakob mah Laban khaeah, Na canu hnik hae tha hoi nang lomh ving tih, tiah ka poek moe, ka zit pong ni, tiah a naa.
А Яков відповів і сказав до Лавана: „Тому, що боявся, бо я ду́мав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!
32 Toe nang ih sithaw paqu kami na hnuk nahaeloe, anih to hing hmah nasoe; nang ih hmuen ka lak o moeng nahaeloe, aicae nawkamyanawk hmaa roe ah la ah, tiah a naa. Toe Rachel mah sakcop ih sithawnawk paquk pae ving, tito Jakob mah panoek ai.
При кому ж ти зна́йдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що́ твого́ в мене, і візьми собі“. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.
33 To pongah Laban loe Jakob ih kahni im, Leah ih kahni im hoi anih ih tamna nongpata hnik ih kahni imthung ah akunh, toe tidoeh hnu ai; Leah ih kahni imthung hoi tacawt pacoengah, Rachel ih kahni imthung ah akun let.
І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.
34 Rachel mah ampa imthung ih sithawnawk to lak moe, kaengkuu khrang khukhaih kahni thungah pacaeng, to pacoengah a nuiah anghnut thuih khoep. Laban loe kahni imthung ih hmuennawk to pakrong boih, toe tidoeh hnu ai.
А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, — і нічого не знайшов.
35 Rachel mah ampa khaeah, Ka angraeng, na hmaa ah kangdoe thai ai pongah palungphuisak hmah; athii ka hnuk pongah ni, tiah a naa. Anih loe sakcop ih krangnawk to pakrong, toe hnu ai.
А вона сказала до батька свого: „Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче“. І перешукав він, — та божків не знайшов.
36 To naah Jakob loe palungphui moe, Laban to zoeh; tih sakpazaehaih maw ka tawnh? Tih zaehaih maw ka sak moe, nang patom? tiah a naa.
І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: „Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,
37 Kai ih hmuennawk to na pakrong boih boeh; na imthung ih hmuen timaw na hnuk? Nam nawk amyanawk hoi kai ih kaminawk hmaa ah suem ah, mi maw katoeng, tito nihcae mah aihnik salakah lokcaek nasoe.
що ти обмацав усі мої речі? Що́ ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, — і нехай вони розсудять поміж нами двома.
38 Nang khaeah saning pumphaeto ka oh; nang ih tuunawk hoi maehnawk a caa zun o vai ai; nang ih tuu tae maeto mataeng doeh ka caa vai ai.
Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.
39 Nang ih tuunawk to moisannawk mah kaek vai ai; kanghmaa tuu to kai mah ka rong; khoving ah maw, khodai ah maw, tuunawk anghmat naah kai khaeah atho nang suk.
Розшарпаного диким звірем я не прино́сив до тебе, — я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що́ було вкрадене вдень, і що́ було вкрадене вночі.
40 To tiah kho ka sak; khodai ah ni kabae mah ang dawk moe, khoving ah kangqai mah ang koep; iih boep ai ah to tiah kho ka sak.
Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі па́морозь, а мій сон мандрував від моїх очей.
41 To tiah na im ah saning pumphaeto thung ka oh; na canu hnik hanah saning hatlai palito thung tok kang sak pae moe, saning tarukto thung na pacah ih moinawk to kang toep pae, ka toksakhaih atho vai hato nang ling.
Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!
42 Kai khaeah kam pa ih Sithaw, Abraham ih Sithaw, Issak mah zit ih Sithaw om ai nahaeloe, bangkrai ah ni nang patoeh tangtang tih; toe Sithaw mah patangkhanghaih hoi ka ban mah sak ih tok to ang hnuk pae pongah ni, cangduem qum ah nang to ang thuitaek, tiah a naa.
Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні́!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, — і виказав це вчора вночі“.
43 Laban mah Jakob khaeah, Hae nongpata hnik loe ka canu ni; hae nawktanawk doeh ka caa ni, hae ih moinawk doeh kai ih ni; na hnuk ih hmuennawk boih doeh kai ih ni; toe vaihniah ka canu hnik hoi nihnik mah sak hoi ih caanawk doeh kawbang maw ka naa thai tih boeh?
І відповів Лаван і сказав до Якова: „До́чки — дочки мої, а діти — мої діти, а отара — моя отара, і все, що́ ти бачиш — то моє. А дочкам моїм, що́ зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?
44 To pongah vaihi angzo ah loe, nang hoi kai salakah lokmaihaih to sah si; to lokmaihaih loe nang hoi kai salakah hnukung ah om nasoe, tiah a naa.
А тепер ходи, — я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою“.
45 To pongah Jakob mah thlung to lak moe, tung ah a thling.
І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.
46 Jakob mah angmah ih nawkamyanawk khaeah, Thlung to a laksak; nihcae mah thlung to sinh pae o moe, pakhueng o pacoengah, pakhueng ih thlung nuiah buh a caak o.
І сказав Яків браттям своїм: „Назбирайте каміння“. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.
47 To a hmuen to Laban mah Jegar Sahadutha, tiah ahmin paek; toe Jakob mah loe Galeed, tiah ahmin sak.
І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.
48 Laban mah, Vaihniah haeah pakhueng ih thlung loe nang hoi kai hnukung ah oh boeh, tiah a naa. To pongah to ahmuen to Galeed, tiah kawk o.
І промовив Лаван: „Ця могила — свідок між мною й між тобою сьогодні", тому то й названо ймення її: Ґал-Ед
49 Aihnik loe maeto hoi maeto kangthla ah oh hoi naah doeh, Sithaw mah toep poe nasoe, tiah a thuih pongah, Mizpah, tiah doeh kawk o.
і Міцпа, бо сказав: „Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від о́дного.
50 Nang mah ka canu hnik hae pacaekthlaek maw, to ai boeh loe ka canu hnik nuiah zu kalah na lak tak ving cadoeh, mi mah doeh aicae hae hnu ai; toe Sithaw loe aihnik salakah hnukung ah oh, tito pahnet hmah, tiah a naa.
Коли ти будеш кри́вдити дочо́к моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не люди́на з нами, а дивися — Бог свідок між мною й між тобою!“
51 To pacoengah Laban mah Jakob khaeah, Khenah, kai hoi nang salakah sak ih, haeah pakhueng ih thlung hoi tung ah thling ih thlung hae oh.
А Яків сказав до Лавана: „Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.
52 Haeah tapop ih thlung loe hnukung ah oh moe, haeah thling ih thlung doeh hnukung ah oh; nang nganbawh kana paek hanah, haeah tapop ih thlung hae ka poeng mak ai; nangmah doeh kai nganbawh kana paek hanah, haeah tapop ih thlung hae poeng hmah.
Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду́ цієї могили до тебе, і ти не пере́йдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.
53 Abraham Sithaw, Nahor Sithaw, nihnik ampa ih Sithaw mah aihnik salakah lok takroek nasoe, tiah a naa. To pongah Jakob loe ampa Issak mah zit ih Sithaw ih ahmin hoiah lokmaihaih to a sak.
Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.
54 Jakob loe to ih mae nuiah angbawnhaih to sak moe, buhcaak hanah angmah ih nawkamyanawk to kawk; nihcae loe buhcaak o moe, mae nuiah aqum puek oh o.
І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.
55 Laban loe khawnbang khawnthaw ah angthawk moe, a caanawk hoi a canu hnik to mok pacoengah, nihcae to tahamhoihaih a paek. To pacoengah a ohhaih ahmuen ah amlaem.
І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, — і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.
