Genesis 19
1 Van kami hnik loe duembang ah Sodom vangpui ah angzoh hoi; to naah Lot loe Sodom vangpui khongkha ah anghnut; Lot mah nihnik to hnuk hanah angthawk moe, mikhmai long ah kuep tathuk.
І прибули́ оби́два Анголи́ до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,
2 Anih mah, Khenah, ka Angraeng hnik, vaihi na tamna im ah angzo hoi ah; khok amsae hoih loe, duem to iip hoi ah; khawnbang khawnthaw ah angthawk hoih loe caeh hoih, tiah a naa. Nihnik mah, To tih na ai, Kaihnik loe qum puek loklam ah ka oh hoi han, tiah a naa.
та й промовив: „Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й пі́дете на дорогу свою“. А вони відказали: „Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці“.
3 Toe anih mah pacae khruek pongah, anih hnuk ah bang hoi moe, anih imthung ah akun hoi; nihnik hanah caak koi, taeh thuh ai ih takaw to patoem pae moe, a caak hoi.
А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного — і їли вони.
4 Toe nihnik iip hoi ai naah, Sodom vangpui thung ih kaminawk, thendoeng hoi mitongnawk, ahmuen kruek ih kaminawk mah, im to takui o khoep.
Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому — від малого аж до старого, увесь наро́д звідусюди оточили той дім.
5 Nihcae mah Lot to kawk o moe, anih khaeah, Vai qum ah na im ah katoem nongpanawk loe naa ah maw oh o? Kaicae khaeah na patoeh ah, ka zae o haih han vop, tiah a naa o.
І вони закричали до Лота, і сказали йому: „Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, — щоб нам їх пізнати!“
6 Lot loe nihcae khaeah tasa bang ah caeh moe, a hnuk bang ih thok to khah pacoengah,
І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,
7 nihcae khaeah, Nawkamyanawk, tahmenhaih hoi to baktih kasae hmuen to sah o hmah.
і сказав: „Браття мої, — не чиніть лихого!
8 Khenah, nongpa hoi iip vai ai canu hnetto ka tawnh; nihnik to nangcae khaeah kang zoh haih han, na koeh o ih baktiah sah oh; toe hae kami hnik loe kawbang doeh sah o hmah; nihnik loe ka imphu tlim ah kabuep angvin ni, tiah a naa.
Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби. Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого“.
9 Nihcae mah, Hnuk angnawn ah, tiah naa o. To pacoengah nihcae mah, Nang loe hae ah angvin ah ni nang zoh, toe vaihi loe lokcaekkung ah oh han na koeh; nihnik pong kanung kue ah nangmah to kang sak o lat han, tiah a naa o. Lot to hmaang o moe, thok to phraek hanah a caeh o.
А вони закричали: „Іди собі геть!“І сказали: „Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм!“І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.
10 Toe van kami hnik loe ban payangh hoi moe, Lot to imthung ah zaeh hoi pacoengah, thok to khah hoi khoep.
Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.
11 Nihnik mah kathoeng kalen tih ai, thok taengah kaom, kaminawk to mikmaengsak boih pongah, nihcae loe thok pakrong naah angpho o.
А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, — від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.
12 To ih kami hnik mah Lot khaeah, Hae ahmuen ah na imthung takoh kaminawk oh o vop maw? Vangpui thung kaom, na canu ih sava, na capanawk, na canunawk to hae ahmuen hoi tacawt haih boih lai ah.
І сказали ті мужі до Лота: „Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, — виведи з цього місця,
13 Hae ahmuen hae ka phraek hoi han boeh; hae ih kaminawk hanghaih lok Angraeng ih naa ah koi sut boeh pongah, hae vangpui hae phraek hanah ang patoeh boeh, tiah a naa.
бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його“.
14 To pongah Lot loe tacawt moe, a canu kazu haih, a canu ih sava khaeah, Angthawk ah loe, hae ahmuen hoiah tacawt hoi lai ah; Angraeng mah hae vangpui hae phrae tih boeh, tiah a naa. Toe a canu ih sava hnik mah loe tamhnuilok thuih rumram ih lok tok mue, tiah a poek hoi.
І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: „Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто“. Але в очах зятів він здавався як жартун.
15 Khodai naah loe, van kami hnik mah Lot khaeah, Karangah angthawk ah loe, hae ah kaom na zu hoi na canu hnik to kawk ah; to tih ai nahaeloe hae vangpui zaehaih mah na pha thuih moeng tih, tiah a naa.
А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагля́ли Лота, говорячи: „Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста“.
16 Angtawt hnung parai pongah, Angraeng mah nihcae to tahmen, to naah van kami hnik mah Lot ih ban, a zu hoi a canu hnik ih ban to patawnh pae, vangpui tasa bang khoek to zaeh moe, caeh haih.
А що він вагався, то ті мужі — через Господню до нього любов — схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.
17 Nihcae to vangpui tasa bang khoek to zaeh pacoengah loe anih mah, Na hing o hanah cawn oh, hnukbang angqoi o hmah loe, azawn ah doeh anghak o hmah, mae nuiah cawn oh; to tih ai nahaeloe na dueh o moeng tih, tiah a naa.
І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: „Рятуй свою душу, — не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на го́ру, щоб тобі не загинути“.
18 Toe Lot mah nihnik khaeah, Aw, ka angraeng, to tih na ai ni;
А Лот їм відказав: „Ні ж бо, Господи!
19 khenah, vaihi na tamna kai loe mikcuk naakrak ah ka oh pongah, nang tahmenhaih amtuengsak moe, ka hinghaih nang pathlung boeh; toe mae ah loe ka cawn thai ai; sethaih maeto ka tongh ueloe, ka dueh moeng tih.
Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на го́ру, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.
20 Khenah, vaihi cawnhhaih kanghnai daek ah vangpui tetta maeto oh, to ih vangpui tetta ah na cawnsak ah; (to vangpui loe tetta na ai maw?) to ah ka cawnh nahaeloe ka hinghaih loih tih, tiah a naa.
Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно — маленьке. Нехай сховаюсь я туди, — чи ж воно не маленьке? — і буде жити душа моя“.
21 Anih mah, khenah, nang thuih ih lok to ka tapom, nang hnik ih baktih toengah, to vangpui to ka phrae mak ai.
І відказав Він до нього: „Ось Я прихиливсь до твого проха́ння, щоб не зруйнувати мі́ста, про яке ти казав.
22 Toe to ah karangah cawn ah, to ahmuen na pha ai karoek to tidoeh ka sah thai mak ai, tiah a naa. To pongah to vangpui to Zoar, tiah ahmin sak.
Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не при́йдеш туди“. Тому й назвав ім'я́ тому місту: Цоар.
23 Zoar vangpui thungah Lot akun naah loe, long nuiah ni tacawt boeh.
Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.
24 To naah Angraeng mah van bang hoiah kaat hmai hoi kangqong hmai to Sodom hoi Gomorrah vangpui nuiah khotui baktiah angzohsak.
І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню́, від Господа з неба.
25 To vangpuinawk hoi nawnto azawn boih, vangpui thungah kaom kaminawk boih, long ah kamprawk akungnawk to amro boih.
I поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.
26 Toe Lot zu loe hnukbang ah angqoi pongah, paloi tungah angcoeng ving.
А жінка його, Ло́това, озирнулася позад нього, — і стала стовпом соляним!
27 Abraham loe khawnbang khawnthaw ah angthawk moe, Angraeng hmaa ah angdoethaih ahmuen ah caeh;
І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.
28 Sodom hoi Gomorrah, azawn boih to doeng tathuk; khenah, hmaitikhaih ahmuen ih hmaikhue baktiah prae thung boih ah tacawt hmaikhue to a hnuk.
І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...
29 Angraeng mah azawn ih vangpuinawk to phraek naah, Sithaw mah Abraham to pahnet ai, Lot ohhaih vangpui to phraek han oh naah doeh, kamro vangpui thung hoiah Lot to a loihsak.
І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з сере́дини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.
30 Lot loe Zoar vangpui thungah oh han zit pongah, Zoar vangpui thung hoiah tacawt moe, a canu hnik hoi nawnto mae nuiah khosak; a canu hnik hoi nawnto thlung khaw thungah oh.
І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки́ його з ним, бо боявся пробува́ти в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.
31 Nito naah loe a canu kacoeh mah, a canu kanawk khaeah, Aihnik ampa loe mitong boeh, long pum ah aihnik iih haih han angzo nongpa maeto doeh om ai boeh.
І промовила старша молодшій: „Наш ба́тько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.
32 Pa ih atii anghmat han ai ah, aihnik ampa to misurtui naesak si loe, anih to iip haih si, tiah a naa.
Ходи, — напіймо свого ба́тька вином, і покладімося з ним. І оживимо наща́дків від нашого батька“.
33 To na aqum ah ampa to misurtui panaek hoi moe, canu kacoeh mah ampa to iih haih; a canu mah natuek naah maw iih haih moe, natuek naah maw angthawk taak, tito ampa mah panoek ai.
І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
34 Khawnbang ah loe a canu kacoeh mah amnawk khaeah, Khenah, cangduem aqum ah pa to ka iih haih; vaiduem doeh misurtui naesak let si; anih khaeah nang caeh ah loe, pa ih atii anghmat han ai ah, nang doeh anih to iip haih toeng ah, tiah a naa.
І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: „Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, — і оживимо наща́дків від нашого батька“.
35 To naduem doeh ampa to misurtui panaek hoi let, canu kanawk loe angthawk moe, ampa to iih haih; natuek naah maw iih haih moe, natuek naah maw angthawk, tito ampa mah panoek ai.
І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
36 To pongah a canu hnik loe ampa ih caa to pomh hoi hmaek.
І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.
37 Canu kacoeh mah capa maeto sak moe Moab, tiah ahmin phui; anih loe vaihni ni khoek to Moab kaminawk ih ampa ah oh.
І вродила старша сина, і назвала ім'я́ йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.
38 Canu kanawk mah doeh capa maeto sak moe Ben-Ammi, tiah ahmin phui; anih loe vaihni ni khoek to Ammon kaminawk ih ampa ah oh.
А молодша — вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько сині́в Аммону аж до цього дня.
