< Exodus 13 >

1 Angraeng mah Mosi khaeah,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 caa lu boih kai khaeah ciimcai o sak ah; Israel kaminawk ih zok thung hoi tapen tangsuek loe, kami doeh, moi doeh, kai ih ni, tiah a naa.
„Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утро́бу серед Ізраїлевих синів, серед люди́ни й серед худоби, — для Мене воно!“
3 To naah Mosi mah kaminawk khaeah, Angraeng mah a ban thacakhaih hoiah to prae thung hoi ang zaeh o pongah, misong ah na oh o haih Izip prae thung hoi na tacawt o haih ni, hae ni hae pakuem o poe ah; taeh thuh ih takaw to caa o hmah.
І сказав Мойсей до народу: „Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому ра́бства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти ква́шеного.
4 Vaihni Abib khrah thungah, na caeh o tih boeh.
Ви виходите сьогодні, у місяці авіві.
5 Angraeng mah nangcae paek hanah nam panawk khaeah lokkam ih, tahnutui hoi khoitui longhaih Kanaan, Hit, Amor, Hiv hoi Jebus kaminawk ih prae thungah ang caeh o haih naah, hae khrah ah hae tiah toksak hanah pahnet o hmah.
І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі край, який тече молоком та медом, то ти бу́деш служити ту службу того місяця.
6 Ni sarihto thung taeh thuh ai ih takaw to caa oh loe, ni sarihto naah Angraeng khaeah hae poih hae sah oh.
Сім день бу́деш їсти опрісноки, а дня сьомого — свято для Господа!
7 Ni sarihto thung taeh thuh ai ih takaw to caa oh; nangcae salakah taeh thuh ih takaw tidoeh suem o hmah; na oh o haih a taengah doeh taeh hoi sak ih takaw to amtueng o sak hmah.
Опрі́сноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім кра́ї твоїм!
8 To na niah na capa khaeah, Kaicae Izip prae thung hoi ka tacawt o naah, Angraeng mah tahmenhaih hoi kaicae nuiah hmuen to sak pongah, hae baktih hmuen hae ka sak o, tiah thui pae oh.
І оповіси́ синові своєму того дня, говорячи: Це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту“.
9 Hae hmuen loe nangcae ban ah angmathaih ah om tih, na mik salak ih lupataeh ah panoeksakkung ah om ueloe, na pakha ah Angraeng ih kaalok to om tih; Angraeng mah a thacakhaih rang hoiah Izip prae thung hoiah ang zaeh o.
І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за па́м'ятку між очима твоїми, щоб Господній Зако́н був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.
10 Saningto pacoeng saningto, hae tue phak khruek, hae sakzong ih atawk hae sah oh.
І будеш доде́ржуватися цієї постано́ви в означенім ча́сі її з року в рік.
11 Angraeng mah nangcae hoi nam panawk khaeah sak ih lokkamhaih baktih toengah, Kanaan prae ah ang caeh o haih moe, prae ang paek o naah,
І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,
12 zok thung hoi tapen tangsuek caa to Angraeng han pahoe oh; na tawnh ih tapen tangsuek moi doeh, ataenawk loe Angraeng ih ni.
то відділиш усе, що розкриває утро́бу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, — самці́ для Господа!
13 Tapen tangsuek laa hrang to tuucaa hoiah akrang oh; akrang koeh o ai nahaeloe, laa hrang ih tahnong to khaek oh; na caanawk thungah caa lu to akrang oh.
А кожного віслюка́, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного лю́дського серед синів твоїх викупиш.
14 Hmabang ah na caanawk mah, Hae hmuen loe tih thuih koehhaih ih maw? tiah na dueng o nahaeloe, Misong ah ohhaih Izip prae thung hoiah Angraeng mah a ban thacakhaih hoiah zaehhaih niah oh;
І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що́ то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.
15 Faro mah aicae tacawtsak han koeh ai naah, Angraeng mah Izip prae thung ih caa lu boih, tapen tangsuek moi to dueksak boih; to pongah zok thung hoi tapen tangsuek moi boih Angraeng khaeah ka paek moe, caalunawk to ka krang, tiah thui pae oh, tiah a naa.
І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного лю́дського й аж до перворідного худоби. Тому то я прино́шу в жертву Господе́ві все чоловічої статі, що розкриває утро́бу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.
16 Angraeng mah a ban thacakhaih rang hoiah Izip prae thung hoi zaeh pongah, hae loe na ban hoi na mik salak ih lupataeh ah, angmathaih ah om tih, tiah a naa.
І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'я́зку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту“.
17 Faro mah kaminawk caehsak naah, Philistin prae caehhaih loklam loe anghnaih kue, toe to loklam hoiah Angraeng mah nihcae to caeh haih ai; Angraeng mah kaminawk misatukhaih tongh o naah, poekhaih amkhraih o ueloe, Izip prae ah amlaem o let moeng tih, tiah thuih.
І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька́ вона. Бо Бог сказав: „Щоб не пожалкував той наро́д, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту“.
18 To pongah Sithaw mah kaminawk to tuipui kathim caehhaih praezaek loklam bang hoiah caeh haih lat; Israel kaminawk loe misatukhaih khukbuen angkhukhaih hoiah ni Izip prae thung hoiah tacawt o.
І повів Бог той народ окружно́ю дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узбро́єні.
19 Joseph mah Israel caanawk khaeah, Nangcae abomh hanah Sithaw angzo tih; to naah kai ih ahuh to hae ahmuen hoiah la o let ah, tiah lokkam baktih toengah, Mosi mah Joseph ih ahuh to laksak.
А Мойсей забрав із собою кості Йо́сипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: „Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси“.
20 Nihcae leo Sukkoth hoi caeh o moe, praezaek taeng, Etham vangpui ah atai o.
І вони ру́шили з Суккоту, і розта́борилися в Етам, на границі пустині.
21 Angraeng mah nihcae to khodai ah tamai hoiah zaeh moe, nihcae aanghaih paek hanah, khoving ah hmaithaw hoiah zaeh.
А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі́ в стовпі огню́, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.
22 Khodai naah tamai tung, khoving naah hmaithaw hoiah kaminawk to hmabang ah a caeh haih.
Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!

< Exodus 13 >