2 Dungkrhoekhaih 6
1 To pacoengah Solomon mah, Angraeng mah tamai kaving thungah ka oh han, tiah thuih roe boeh;
Тоді Соломон проказав: „„Промовив Господь, що Він пробува́тиме в мряці.
2 toe nang hanah ohhaih im, dungzan ohhaih im maeto ka sak boeh, tiah a naa.
А я збудува́в храм оселі Твоєї, і місце Твого́ пробува́ння навіки!“
3 Israel kaminawk angdoet o naah, siangpahrang mah angqoi moe, Israel kaminawk boih to tahamhoihaih paek.
І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.
4 Nihcae khaeah, Israel Angraeng Sithaw, ahmin pakoehhaih om nasoe, anih mah kam pa David khaeah, pakha hoi thuih ih lok to a ban hoi koepsak boeh; Anih mah,
А він сказав: „Благословенний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми ви́конав, кажучи:
5 Izip prae hoi kaimah ih kaminawk ka zaehhoihaih ni hoi kamtong, Ka hmin ohhaih im sak hanah, Israel acaengnawk ohhaih ahmuen ih vangpui maeto doeh ka qoi ai; kaimah ih kami Israel caanawk ukkung mi doeh ka qoi ai vop;
Від того дня, коли Я вивів Свій народ з єгипетського кра́ю, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб збудувати храм на пробува́ння Мого Імени там. І не вибрав Я ніко́го, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.
6 toe Ka hmin oh haih hanah, Jerusalem to ka qoih; kaimah ih kami Israel caanawk ukkung ah David to ka qoih boeh, tiah thuih.
Та вибрав Я Єрусали́м на пробува́ння Мого Імени там, і вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.
7 Israel Angraeng Sithaw ih ahmin oh haih hanah, kam pa David mah im sak han poekhaih a tawnh.
І було на серці мого батька Давида збудува́ти храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
8 Toe Angraeng mah kam pa David khaeah, Kai ih ahmin hanah im sak na tim pongah, hmuen kahoih na sak boeh.
Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоє́му серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.
9 Toe nang mah im na sah mak ai; nangmah ih athii angan hoiah tacawt na capa mah ni, Kai ih ahmin hanah im to sah tih, tiah a naa.
Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із сте́гон твоїх, — він збудує цей храм для Ймення Мого!
10 Angraeng loe a thuih ih lok baktih toengah sak; Angraeng lokkamhaih baktih toengah, kam pa David zuengah kai ka oh moe, Israel angraeng tangkhang nuiah kang hnut; Israel Angraeng Sithaw ih ahmin hanah im to ka sak.
І спо́внив Госпо́дь Своє слово, що Він говорив. І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
11 Angraeng mah Israel caanawk hoi sak ih lokkamhaih thingkhong to, athung ah ka suek boeh, tiah a thuih.
І поставив я там ковчега, що в ньому Господній заповіт, якого Він склав з Ізраїлевими сина́ми“.
12 Solomon mah Israel kaminawk boih hma ih, Angraeng hmaicam hmaa ah, angdoet moe, a ban to payangh;
І став він перед Господнім же́ртівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої ру́ки.
13 Solomon mah sumkamling hoi sak ih dong pangato kasawk, dong pangato kakawk, dong thumto kasang, angdoethaih hmaicam to longhma um li ah a suek; anih loe to hmaicam ah sak ih im nuiah angdoet, Israel kaminawk boih hmaa ah khokkhu cangkrawn hoiah akuep moe, van bangah a ban to payangh.
А Соломон зробив був мідяне́ стоя́ло, і поставив його на сере́дину подві́р'я, — п'ять ліктів довжина йому, і п'ять ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І став він на ньому, і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба,
14 To pacoengah, Aw Israel Angraeng Sithaw, Long hoi van ah nang hoi kanghmong Sithaw mi doeh om ai; na hmaa ah pathungthin tang hoi na loklam pazui na tamnanawk hanah, lokmaihaih hoi tahmenhaih to na koepsak boeh;
та й сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти стереже́ш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.
15 na tamna kam pa David khaeah lokkamhaih to na pakuem poe; pakha hoi thuih ih lok to vaihniah na ban hoiah na koepsak boeh.
Ти спо́внив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю ви́повнив, як цього дня.
16 To pongah Aw Israel Angraeng Sithaw, Nang loe, ka hmaa ah na caeh baktih toengah, na capanawk mah ka paek ih lok pazui o thai hanah, a caeh o haih loklam boih ah acoe o nahaeloe, ka hmaa ah Israel ih angraeng tangkhang pongah anghnu han koi kami apet mak ai, tiah kam pa khaeah na thuih ih lok to koepsak ah, tiah a naa.
А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, спо́вни для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Не переведе́ться з-перед лиця Мого ніхто з тих, що мають сидіти на Ізраїлевому троні, якщо тільки сини твої будуть доде́ржувати своїх доріг, щоб ходити в Зако́ні Моїм, як ти ходив перед лицем Моїм.
17 Aw Israel Angraeng Sithaw, na tamna David khaeah na thuih ih lok to, vaihiah koepsak ah.
А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, нехай буде запе́внене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові.
18 Toe Sithaw loe long kaminawk khaeah om tangtang tih maw? Khenah, vannawk hoi kasang koek vannawk mataeng doeh, nang ohhaih hanah acaeh ai; ka sak ih hae im cae loe kawkruk maw tamcaek!
Бо чи ж справді Бог сидить з люди́ною на землі? Ось небо та небо небе́с не обіймають Тебе, — що́ ж тоді храм цей, що я збудував?
19 Toe Aw ka Angraeng Sithaw, vaihiah na tamna mah na hmaa ah tahmen hnikhaih hoi thuih ih lok to na tahngai pae ah;
І Ти зве́рнешся до молитви Свого раба та до його блага́ння, Господи, Боже мій, щоб почути по́клик та молитву, якою раб Твій мо́литься перед лицем Твоїм,
20 ka hmin ka suek han, tiah na thuih ih ahmuen ah, aqum athun na mik padai ah; na tamnanawk mah hae ahmuen hoi lawkthuihaih to tahngai ah.
щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладе́ш Ім'я́ Своє там, щоб почути молитву, якою буде моли́тися Твій раб на цьому місці.
21 Na tamna hoi nangmah ih kami Israel caanawk mah, hae ahmuen hoi tahmen hnikhaih lawkthuih o naah, na ohhaih ahmuen, van hoiah tahngai paeh loe, na thaih naah tahmen paeh.
І Ти бу́деш прислуха́тися до блага́нь Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробува́ння, із небе́с — і почуєш, і пробачиш.
22 Kami mah a imtaeng kami mui ah zaehaih sakmoeng moe, a imtaeng kami mah lokkamhaih saksak hanah, hae im thung ih hmaicam hmaa ah angzo moe, lokkamhaih to sah nahaeloe,
Якщо згрішить люди́на проти свого бли́жнього, і буде примушена прине́сти клятву, щоб присягнути, і клятва при́йде перед Твоїм же́ртівником у цьому храмі,
23 van hoiah tahngai pae ah; kazae kami loe a sakpazaehaih baktih toengah lu nuiah krahsak ah loe, zaehaih tawn ai kami loe zaehaih tawn ai baktih toengah, a toenghaih atho to paek hanah, na tamnanawk nuiah lokcaek ah.
то Ти почуєш із небе́с, і зробиш, і розсу́диш Своїх рабів, — обвинува́тиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його го́лову, й усправедли́виш справедливого, щоб дати йому за його справедливістю.
24 Nangmah ih kami Israelnawk mah, na nuiah zaehaih sak o pongah, angmacae ih misanawk mah pazawk naah, nang khaeah amlaem o moe, na hmin to kawk o pacoengah, hae im hmaa ah tahmenhaih hni o moe, lawkthui o nahaeloe,
А якщо Твій наро́д, Ізра́їль, бу́де вда́рений ворогом, бо прогрішив Тобі, і коли вони зве́рнуться, і бу́дуть хвалити Ім'я́ Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,
25 van hoiah tahngai pae ah loe, nangmah ih kami Israel caanawk ih zaehaih to tahmen ah; nihcae to angmacae hoi ampanawk khaeah na paek ih prae thungah caeh haih let ah.
то Ти почуєш із небе́с, і про́стиш гріх народу Свого, Ізраїля, і ве́рнеш їх до землі, яку дав Ти їм та їхнім батькам!
26 Nihcae mah na hmaa ah zaehaih sak o pongah, khokhaahaih oh moe, van hoiah kho angzo ai, to tiah nihcae to na thuitaek naah, angmacae zaehaih to caeh o taak moe, hae ahmuen ah lawkthuihaih hoiah na hmin to kawk o nahaeloe,
Коли затримається небо, і не буде дощу, бо прогріша́ться Тобі, то вони помоляться на цьому місці, і будуть сла́вити Ім'я́ Твоє, — і з гріха́ свого наве́рнуться, бо Ти будеш їх впокоря́ти, —
27 van hoiah tahngai pae ah loe, na tamnanawk, nangmah ih kami Israel caanawk ih zaehaih to tahmen ah; nihcae mah pazui han ih loklam kahoih to patuek ah loe, kai ih kaminawk hanah qawk ah na paek ih, prae nuiah kho angzosak ah.
то Ти почу́єш на небеса́х, і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони пі́дуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму наро́дові на спа́дщину!
28 Prae thungah raihaih hoi khokhaahaih phak naah maw, takhi sae pongah duekhaih maw, hmuen tapokhaih pongah maw, dantui amkawhaih pongah maw, pakhuh pung pongah maw, langkawk pung pongah maw, misa mah vangpuinawk takui khoep pongah maw, ngannathaih hoi angoihaih phak naah maw,
Голод коли бу́де в Краю́, морови́ця коли буде, посу́ха, жовта́чка, сарана́, черва́ коли буде, коли його вороги гноби́тимуть його́ в Краї міст його, коли буде яка пора́за, яка хвороба, —
29 nangmah ih Israel kaminawk boih mah, a tongh o ih raihaih hoi nathaihnawk to panoek o naah, nang khaeah lawkthui o moe, tahmen hnikhaih hoiah hae im ah ban payangh o nahaeloe,
усяка молитва, усяке блага́ння, що буде від якої люди́ни чи від усього наро́ду Твого́, Ізраїля, коли кожен буде знати пора́зу свою та горе своє, і простя́гне руки свої до цього храму,
30 na ohhaih van hoiah tahngai pae ah; nihcae ih palungthin panoekkung loe nang ni; (nang khue mah ni kaminawk ih palungthin to panoek) nihcae zaehaih to tahmen ah; kami boih a sak o ih hmuen baktiah lokcaek ah;
то Ти почуєш із небе́с, із місця постійного пробува́ння Свого́, — і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма́ його дорогами, бо Ти знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце лю́дських синів,
31 to tiah nahaeloe nihcae mah na zii o ueloe, kam panawk khaeah na paek ih prae thungah oh o nathung, nang ih loklam ah caeh o tih.
щоб вони боялися Тебе, і ходили Твоїми дорогами по всі дні, які вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батька́м нашим!
32 Nangmah ih Israel kami ai, prae kalah kaminawk to prae kangthla hoiah angzo o moe, na hmin lensawkhaih hoiah na ban thacakhaih pongah, ban payangh o moe, hae im bangah lawkthui o nahaeloe,
Також і чужи́нця, який не з наро́ду Твого, Ізраїля, і він при́йде з далекого кра́ю ради Йме́ння Твого́ великого, і руки́ Твоєї Сильної та раме́на Твого ви́тягненого, і при́йде, і помо́литься в цьому храмі,
33 na ohhaih ahmuen, van hoiah tahngai pae ah; prae kalah kaminawk mah ang hnik o ih hmuen boih to sah pae ah; to tiah ni long nui ih kaminawk boih mah na hmin to panoek o tih; nangmah ih Israel kaminawk mah nang ang zit o baktih toengah, nang to zii o ueloe, na hmin ohhaih han ih ni hae im hae ka sak, tiah panoek o tih.
то Ти почуєш це з небе́с, місця постійного пробува́ння Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужи́нець, щоб усі наро́ди землі пізнали Ім'я́ Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізра́їль, і щоб пізнали вони, що Ім'я́ Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!
34 Na patoeh ih baktih toengah, nangmah ih kaminawk misatukhaih ahmuen ah caeh o naah, na qoih ih hae vangpui hoi na hmin hanah ka sak ih hae im bangah lawkthui o nahaeloe,
Коли народ Твій ви́йде на війну на своїх ворогів, доро́гою, якою Ти пошле́ш їх, і помо́ляться вони до Тебе в напрямі до цього міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,
35 nihcae lawkthuihaih hoi tahmen hnikhaih to van hoiah tahngai paeh loe, nihcae to khenzawn ah.
то почуєш Ти з небе́с їхню молитву та їхнє блага́ння, — і вчиниш їм суд!
36 Na nuiah a zae o naah (zaehaih tawn ai kami mi doeh om ai) nihcae nuiah palung na phui moe, nihcae to angmacae ih misanawk khaeah na paek, misanawk mah nihcae to kangthla ah maw, kazoi ah maw, misong ah caeh o haih;
Коли вони згріша́ть Тобі, — бо немає люди́ни, щоб вона не згріши́ла, — і Ти розгніваєшся на них, і даси їх во́рогові, а їхні поневі́льники ві́зьмуть їх до неволі до кра́ю далекого чи близько́го,
37 minawk prae ah misong ah oh o nathuem ah, poekhaih amkhraih o moe, misong ah oh o haih prae hoiah nang khaeah, Na hmaa ah ka zae o moeng boeh, kamsoem ai hmuen to ka sak o moe, kahoih ai hmuen ka sak o moeng boeh, tiah lawkthui o nahaeloe,
і коли вони при́йдуть до розуму в краю́, куди взяті до неволі, і наве́рнуться, і бу́дуть блага́ти Тебе в краю́ своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили дорогу свою, і були ми несправедливі,
38 misong ah oh o haih prae thung hoiah palungthin boih hoiah nang khaeah amlaem o let moe, ampanawk khaeah na paek ih prae, na qoih ih vangpui, na hmin hanah ka sak ih im bangah anghaehaih hoiah lawkthui o nahaeloe,
і коли вони наве́рнуться до Те́бе всім своїм серцем і всією́ душею своєю в краю́ своєї неволі, куди їх понево́лили, і помоляться в напрямі до свого Кра́ю, що Ти дав їхнім батькам, і в напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого́,
39 na ohhaih ahmuen, van hoiah nihcae lawkthuihaih hoi tahmen hnikhaih to tahngai pae ah; nihcae to khenzawn ah; na hmaa ah zaehaih sah kaminawk to tahmen ah.
то Ти почуєш із небе́с, із постійного місця пробува́ння Свого́, їхню молитву та їхні блага́ння, і вчи́ниш їм суд, і про́стиш Своє́му наро́дові, що вони згрішили Тобі!
40 Aw ka Sithaw, vaihiah na mik padaih loe, hae ahmuen hoiah nang khaeah lawkthuihaih lok to tahngai ah.
Тепер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наста́влені на слу́хання молитви цього місця!
41 Aw ka Angraeng Sithaw, vaihi nang hakhaih ahmuen ah, nangmah hoi na thacak Angraeng lokkamhaih thingkhong hoi nawnto angthawk tahang ah; Aw Angraeng Sithaw, nangmah ih qaimanawk mah pahlonghaih to angkhuk o nasoe loe, nangmah ih kaciim kaminawk loe na hoihhaih ah anghoe o nasoe.
А тепер, — Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочи́нок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасі́ння зодя́гнуться, а побо́жні Твої хай добром веселя́ться!
42 Aw Angraeng Sithaw, situi na bawh ih kami to pahnet hmah; na tamna David khaeah paek ih kalen parai tahmenhaih to pahnet hmah, tiah lawk a thuih.
Господи Боже, не відве́ртай лиця від Свого́ помазанця, згадай же про милість Своєму рабові Давиду!“
