Псалми 71

1 На тебе, Господи, уповавам; Да се не посрамя никога.

У Тебе, Господи, я шукаю захисту, тож нехай не посоромлюся повіки!

2 Избави ме в правдата Си и освободи ме; Приклони към мене ухото Си и спаси ме.

У Своїй праведності визволи мене і врятуй; схили до мене вухо Твоє і спаси мене.

3 Бъди ми канара за прибежище, към което винаги да се обръщам. Ти си разрешил спасението ми, Защото канара моя и крепост моя си Ти.

Будь для мене скелею для оселі [моєї], куди я завжди міг би прийти. Дай наказ врятувати мене, бо Ти моя скеля й твердиня моя.

4 Боже мой избави ме от ръката на нечестивия, От ръката на законопрестъпника и насилника.

Боже мій, визволи мене від руки нечестивого, від долоні беззаконного й кривдника.

5 Защото Ти, Господи Иеова, си моя надежда; На Тебе съм уповавал от младостта си.

Бо Ти – надія моя, Владико Господи, сподівання моє від [часів] юності моєї.

6 Ти си ми бил подпорка от рождението ми; От утробата на майка ми Ти си бил мой благодетел; За Тебе ще бъде винаги хвалението ми.

На Тобі я утверджувався від самого народження; Ти витягнув мене з утроби матері моєї; Тобі – хвала моя безупинно!

7 Като чудовище съм станал на мнозина; Но Ти си ми яко прибежище.

Я став ніби знаком для багатьох, але Ти – тверде пристановище моє.

8 Устата ми ще се пълнят всеки ден С хваление и славене на Тебе.

Нехай вуста мої наповняться хвалою Тобі, цілий день [оспівуючи] красу Твою величну.

9 Не ме отхвърляй във време на старостта ми; Не ме оставяй, когато отпада силата ми;

Не залиши мене в час старості; не покинь мене, коли сила моя виснажиться.

10 Защото неприятелите ми за мене говорят, И ония, които причакват душата ми, наговарят се помежду си

Бо подейкують про мене вороги мої, і ті, хто душу мою підстерігає, радяться разом між собою,

11 И казват: Бог го е оставил; Погнете и хванете го, защото няма кой да го избави.

кажучи: «Бог покинув його. Переслідуйте й схопіть його, бо немає [в нього] рятівника!»

12 Боже, не се отдалечавай от мене; Боже мой, побързай да ми помогнеш.

Боже, не віддаляйся від мене! Боже мій, поспіши мені на допомогу!

13 Нека се посрамят и се изтребят противниците на душата ми; Нека се покрият с укор и срам ония, които искат зло за мене.

Нехай посоромлені будуть і загинуть супротивники душі моєї; нехай зодягнуться в ганьбу й безчестя ті, хто прагне вчинити мені зло.

14 Но аз винаги ще се надявам. И ще Те хваля все повече и повече.

А я завжди сподіватимуся і все більше й більше хвалу Тобі примножувати буду.

15 Устата ми цял ден ще разказват правдата Ти и избавлението, което ми вършиш, Защото не мога да ги изброя.

Вуста мої проголошуватимуть Твою праведність [і] спасіння Твоє цілий день, бо не знаю, як [їх] полічити!

16 Ще дойда и ще хваля мощните дела на Господа Иеова. Ще спомням Твоята правда, само Твоята.

Я увійду в роздуми про могутність Владики Господа, буду нагадувати [всім] про праведність Твою, що лише Тобі належить!

17 Боже, Ти си ме научил от младостта ми; И до сега съм разгласявал Твоите чудесни дела.

Боже, Ти вчив мене від [часів] юності моєї, і донині сповіщаю я чудеса Твої.

18 Да! дори до старост и бели коси, Боже, не ме оставяй, Докато не разглася силата Ти на идещия род, Твоята мощ на всички бъдещи поколения.

Тож і до старості й сивини, Боже, не покидай мене, аж поки не звіщу про силу правиці Твоєї поколінню цьому й усім прийдешнім – про могутність Твою.

19 Също и правдата Ти, Боже, стигна на високо; Ти, Боже, Който си извършил велики дела, кой е подобен на Тебе?

А праведність Твоя, Боже, до висот сягає; те, що вчинив Ти, – величне! Боже, хто подібний до Тебе?

20 Ти, Който си ми показал много и тежки притеснения, Пак ще ме съживиш, И от дълбочините на земята пак ще ме извадиш.

Хоча Ти показав мені чимало тяжких скорбот, та знову Ти повертав мене до життя і з безодень землі знов виводив мене.

21 Ще уголемиш величието ми, И наново ще ме утешиш.

Ти примножував велич мою й огортав мене втіхою Своєю.

22 И аз, Боже мой, ще славословя с псалтир Тебе и Твоята вярност; На Тебе, Свети Израилев, ще пея хваление с арфа.

Тож і я прославлю Тебе струнами ліри за вірність Твою, Боже мій; співатиму Тобі під [звуки] арфи, Святий Ізраїлів!

23 ще се радват много устните ми, когато Те славословя, Тоже и душата ми, която си изкупил.

Радісно вигукують уста мої, коли я співаю для Тебе, і душа моя, яку Ти визволив,

24 Езикът ми, тъй също, ще приказва за правдата Ти всеки ден, Защото се посрамиха - защото се смутиха - ония, които искат зло за мене.

також і язик мій цілий день промовлятиме правду Твою, бо посоромлені й ганьбою вкриті ті, хто прагнув вчинити мені зло.