Псалми 69

1 За първия певец, по криновете, Давидов псалом Избави ме, Боже; Защото водите стигнаха до душата ми.

Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!

2 Потъвам в дълбока тиня, гдето няма твърдо място да застана; Стигнах в дълбоки води, гдето потопът ме покрива.

Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.

3 Изнемогвам от викане; гърлото ми е изсъхнало; Очите ми чезнат, докато чакам моя Бог.

Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.

4 Тия, които ме мразят без причина, се умножиха повече от космите на главата ми; Укрепиха се моите погубители, които неправедно са мои неприятели; Тогава ме заставиха да върна онова, което не бях грабнал.

Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.

5 Боже, Ти знаеш безумието ми; И прегрешенията ми не са скрити от Тебе.

Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.

6 Господи Иеова на Силите, да се не посрамят покрай мене ония, които Те чакат; Боже Израилев, да се на опозорят покрай мене ония, които Те търсят.

Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!

7 Защото заради Тебе претърпях поругание. Срам покри лицето ми.

Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.

8 Чужда станах на братята си, И странен на чадата на майка ми.

Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;

9 Защото ревността за Твоя дом ме изяде, И укорите на ония, които укоряват Тебе, паднаха върху мене.

бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.

10 Когато плачех в душата си с пост, Това ми стана за укор;

Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.

11 Когато облякох вретище за дреха, Станах им за поговорка.

Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].

12 За мене приказват седящите в портата; И аз станах песен на пияниците.

Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.

13 Но аз към Тебе отправям молитвата си, Господи, в благоприятно време; Боже, послушай ме според голямата Твоя милост, Според верността на Твоето спасение.

А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.

14 Избави ме от тинята, за да не потъна; Нека бъда избавен от ония, които ме мразят, и от дълбоките води.

Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!

15 Не дай да ме завлече устрема на водите, Нито да ме погълне дълбочината; И не дай да затвори ямата устието си над мене.

Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.

16 Послушай ме, Господи, защото е благо Твоето милосърдие; Според много Твои благи милости погледни на мене;

Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.

17 И не скривай лицето Си от слугата Си, Понеже съм в утеснение; бърже ме послушай.

Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!

18 Приближи се при душата ми и я изкупи; Изкупи ме поради неприятелите ми.

Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.

19 Ти знаеш как ме укоряват, Как ме посрамват и ме опозоряват; Пред тебе са всичките мои противници.

Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.

20 Укор съкруши сърцето ми, и съм много отпаднал; И чаках да ме пожали някой, но нямаше никой, - И утешители, но не намерих.

Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.

21 И дадоха ми жлъчка за ядене, И в жаждата ми ме напоиха с оцет.

Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.

22 Трапезата им пред тях нека им стане примка, И когато са на мира нека стане клопка.

Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.

23 Да се помрачат очите им та да не видят; И чреслата им направи непрестанно да се тресат.

Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.

24 Излей на тях негодуванието Си; И пламъкът на гнева Ти нека ги постигне.

Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.

25 Жилището им да запустее, И в шатрите им да няма кой да живее.

Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.

26 Защото те гонят онзи, когото Ти си поразил, И говорят за болката на ония, които Ти си наранил.

Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.

27 Приложи беззаконие на беззаконието им; И да не участвуват в Твоята правда.

Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.

28 Да се изличат от книгата на живота, И с праведните да се не запишат.

Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.

29 А мене, който съм сиромах и скръбен, Да ме възвиши, Боже, Твоето спасение.

Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!

30 Ще хваля името на Бога с песен, И ще Го възвелича с хваления;

Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.

31 И това ще угоди Господу Повече от вол, - от юнец имащ рога и копита.

Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.

32 Смирените ще видят и ще се зарадват; И вие, които търсите Бога, вашето сърце ще се съживи.

Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!

33 Защото Господ слуша немощните, И запрените Си не презира.

Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.

34 Нека Го хвалят небето и земята, Моретата, и всичко, което се движи в тях.

Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,

35 Защото Бог ще избави Сиона, и ще съгради Юдовите градове; И людете Му ще се заселят там, и ще го владеят.

бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,

36 Още и потомството на слугите Му ще го наследи, И ония, които обичат името Му, ще живеят в него.

нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.