< Псалми 58 >
1 За първия певец, по не разорявай. Давидова песен. Наистина с мълчание ли изказвате правда? Праведно ли съдите, човешки синове?
Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів. Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
2 Не! в сърцето си вие вършите неправди. Размервате насилието на ръцете си по земята.
Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
3 Още от раждането си нечестивите се отстраняват; Заблуждават, говорейки лъжи, щом се родят
Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
4 Ядът им е като змийска отрова; Прилича на глухия аспид, който затиква ушите си,
їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
5 И не ще да чуе гласа на омайвачите, Колкото изкусно и да омайват.
що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
6 Боже, счупи зъбите им в устата им; Господи, строши челюстите на младите лъвове.
Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
7 Нека се излеят като води що оттичат; Когато прицелва стрелите си, нека бъдат като разсечени.
нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
8 Нека изчезнат като охлюв, който се разтопява; Като пометниче на жена, нека не видят слънцето.
бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
9 Преди да усетят котлите ви огъня от тръните, Сурови или обгорели, Той ще ги помете с вихрушка.
Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
10 Праведният ще се зарадва когато види възмездието; Ще измие нозете си в кръвта на нечестивия;
А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
11 Тъй щото всеки ще казва: Наистина има награда за праведния; Наистина има Бог, Който съди земята.
І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“